Мой украинский стих и его русская версия.
А этот белый месяц назван январем.
Укрытый брызгами сверкающих кристаллов,
Он в сердце ностальгией заискрит моем,
Как лучик солнца в отблесках опалов:
Тоскою за беспечным светлым детством,
И счастьем от подарков-угощений,
Бесхитростно задуманных секретов,
Задорной радостью простых мгновений.
Холодный месяц – теплый в дни веселья,
В те праздники святого волшебства.
Как год начать без Новогодней встречи,
Не окунувшись в тайну Рождества?
Я снова загадаю в Новый год
Себе надежды, веры и любви.
Отдам их январю, пусть бережет,
Из них рождаются стихи мои.
------------------------------------
Він білий, місяць цей, що січнем зветься,
Укритий бризками палаючих кристалів.
Він ностальгією в душі озветься,
Як променеве сонце в відблиску опалів:
Тугою за безжурним тим дитинством,
Та щирим щастям від отримання дарунків,
Здійснених сподівань ялинковим намистом,
Дзвінкої радості простих стосунків.
Холодний січень – теплий на свята,
Найкращі, що можливо уявити.
Чарівність Новоріччя та Різдва!
Як рік новий без них почати жити?
Я загадаю знов на Новий рік
Собі надію, віру та кохання.
Віддам їх січню, як в колиску мрій,
Хай випестить бажання-сподівання.