Якщо ти людина, то не називай людиною того,
хто не піклується про долю свого народу.
А. Навої
ПІСЛЯ МОВА
ЗЕРНА ВІЧНОСТІ МИСЛІСВІТУ
Стан людини в метричному тримірному просторі визначається фізичними параметрами його тіла. У сучасній науці вважається, що людина являє собою істоту, яка наділена вищим розумом і відрізняється від тварини, хіба що в поводженні.
Між людиною і тваринами наука усе більше і більше знаходить зага - льних рис.
Аксіоматика тваринного світу і людини привела до обґрунтування заміни в людині внутрішніх органів на однойменні органи тварин.
Нема проблем у пересадженні чоловіку серця свині,
більшість медичних препаратів виробляється з тканин тварин.
Такий підхід науки повинний привести до реалізації можливості підміни людини на істоту
тобто відтворення людей на не-людей.
Отже, можливо припустити, що не далекий той час, коли виношувати людського /дитинчати/ дитини, деякими силами, буде рекомендовано мавпі або корові (під обґрунтованим “розумним” прийменником якоїсь “доцільності”).
Визначення розуму ґрунтується на сумнівних аксіомах матеріального світу.
У науці розходження в поводженні живих істот зводиться до проблеми обліку взаємозв'язку різного числа параметрів.
Найбільш цікавим виявляється той факт, що параметри для визначення стану організму ні чим не відрізняються від параметрів навколишнього його середовища.
/температура, кислотність, частота пульсу, електропровідність і т.д./
Із сучасних уявлень про здоровий стан людського організму відомо; що відхилення температури тіла від 36,6 С є сигналом про захворювання.
У більшості випадків хворі знижують температуру (збивають), тому що хворіти – не рентабельно.
Лікування захворювань подібним чином є прямий наслідок визначення людини, як елемента соціального середовища, де захворювання є економічно невигідним, не розмовляючи про пряму непрацездатність, при якій людина знаходиться на “ прямому утриманні суспільства”.
У такий спосіб: сучасні параметри визначення оптимального стану людського організму врівноважуються зовнішніми крайовими , вектор – ними , лінійними умовами існування людини, визначаються рентабельністю виробництва (суспільства).
У цьому випадку утриманці нічим не відрізняються від тварин у зоопа- рку. А працездатне населення порівнянне з рентабельністю викорис - тання в економічній системі в протиставленні з домашніми тваринами.
Можна тільки дивуватися, що окремі види домашніх тварин є більш рентабельними, чим людина.
Сучасне суспільство тяжиє над окремою людиною і визначає його стан. Тільки при переході до іншої соціальної формації, до співтовариства Людства, де Держава знаходиться під людиною і служить йому, де людина стає вище системи і тільки тоді така система буде причиною існування нової системи соціально-суспільної формації.
Сучасне увлення про соціально-економічні відношення не коректні тому, що методи визначення відносяться не до людини, а до простору оточуючого його середовища.
Не можна використовувати математичні операції до людини.
Наприклад:
0,5(людини) + 0,5(людини) = 1чоловік?
1Іван + 1Петро=2 Іван - Петро?
Отже:
“Математичні методи визначення стану соціального середовища є некоректними і повинні бути переглянуті”.
“ Зібрати Людини з частин неможливо і непотрібно ”.
Висновок:
Будь-яка спроба зробити людину індукційним шляхом чи зборкою приведе до появи не-людини / нелюдя / у людському обличчі.
“Зборка” даного типу людини буде здійснюватися неприродним шляхом.
Закони, по яких повинна буде з'являтися людина, укладаються в свідомість людини, яке за визначенням нижче за розмірністю ніж зовнішні причинні поля, що створили людину.
Будь-яка спроба створити людину не природним шляхом -
- породжує не-людину, нелюдя.
Звідси коректний висновок:
Генетика не є наукою про людину і її застосування для створення люди - ни, - є згубним шляхом для людства.
Багато чого зрозумівається просто;
(хоча і важко визнати ),
частина людства на землі не є людьми.
На Землі рядом з людством співіснує, живе, - нелюдь.
Нелюди генерують нелюдські експерименти,
навчають цим законам людину, розвивають у ньому нелюдські нахили і поступово, приховано переводять його в стан не людини - нелюдя ...
Відомо, - людське суспільство керується словом.
Слову, крім комунікативної (сполучної) функції належить і функція розрізнення.
Только визначення об'єктів через слова дозволяє людству орієнту - ватися в 3-х мірному просторі без поділу на правих і лівих людей.
Причинно-наслідковий механізм
розрізнення людини і нелюдини в цьому випадку визначається через учинки людини. Ці вчинки й обмежують дії людини стосовно іншого.
Тривимірна взаємодія людини з іншою людиною передається через відчуття. У суспільстві такі взаємодії дозволені тільки через предмети, що приносять користь.
Користь, безпека користування предметами визначається через їх пер- спективу в суспільстві іх дію в майбутньому.
Перспектива суспільства позначається словом. На період дії слова, предмети не можуть нанести фізичних й інших втрат людині.
“ Границя застосовності предметів визначається фізичними рамками існування предмета і правилами його користування”.
На час існування ідеології,- предмети поводяться в рамках функцій заданих людиною - творцем.
Скористатися предметом для порушення застосовності може тільки не людина, нелюдь. (убити іншого пляшкою з під молока, або горілки).
Нещасливі випадки, коли предмети безпричинно наносять фізичну втрату людині, говорять про те, що предмети вийшли з заданих творцем рамок через схований перерозподіл їх функцій у не людські.
От чому любий нещасливий випадок на виробництві повинний розгля - датися з погляду порушення керування людини людиною і порушення техніки експлуатації предметів, технологій.
У будь-якому варіанті винуватий оператор, якому доручене спостере- ження за предметами користування.
Людина не може випадково зламати ногу, потонути і т.д.
-тому що розмірність подій людини, як мінімум, на одиницю вище, ніж розмірність подій, що відбуваються, довкола неї .
Варто сказати; - у цій ситуації - свідомість визначає буття.
Людина прийдешня у реальний 3-х мірний простір має уявлення про життя зовсім інше ніж уявлення у 2-х мірному просторі, бо в 2-х мірному воно було тваринне і там вона не була повністю людиною.
На противагу цьому людина 2-х мірного простору з ідеологією свого існування у 3 мірному просторі змушена підмінювати людські цінності умов життя з метою поневолення людини.
Частина нелюдей має тенденції до переходу в стан людини, але для цього необхідно прояв дії, що створили на світ саму людину.
Повертаючи до 3-х мірної взаємодії, слід зазначити;-
розвиток людства поза тривимірним простором
здійснюється Словом про Майбутнє людини .
Мета розвитку суспільства повинна бути визначена тільки через людські цінності.
Інакше в процесі розвитку суспільства відбудеться перехід людини в нелюдь, у нелюдський стан у зміну уявлень.
Глибина майбутнього, обумовлена людиною, визначається границею віри в Це та його Майбутнє.
Аксіоми майбутнього повинні бути засновані на символах віри, що знаходяться у майбутньому, де умови їх існування поширюються в сьогоденні, із витоком висновком того, що походження людини відбулося в минулому.
Принципи науки, внесені в людські відношення винищують людяні відношення безтямно переводять людство в стан самоліквідації.
Причина цьому – існування нелюді,
істоти з людським обличчям, створеної при сприянні цієї науки, її філософії та ідеології вартості.
Протистояння людини і нелюдини
- основа постійного конфлікту між людьми, природою - і нелюдью.
Цей конфлікт між вартістю і цінністю відомий людству з часів Мойсея.
Людині пора усвідомлено діяти, вдивляючись у Майбутнє і з нього
будувати своє Сучасне,
- творячи сучасність, на минулому досвіді це, - не жити, - а існувати.
Жити повноцінно Людина і Людство можуть тільки на знаннях побудованих з Майбутнього на фундаменті будівництва Інших Знань.
Людство вагітне іншою соціально – суспільною формацією, розвиток Гуманістичної енргетично – інформаційної цивілізації з процесом комп”ютерізації планети розпочався, але жодна особистість не повинна стояти осторонь цього величного процесу де повинен з”явитись новітній Ідеал Людини та Людяних відносин, де вершиною відносин стануть виключно цінносні, моральні категорії людини – особистості,
Людини – Творця позитивних мислісвітів особистостей на користь кожної людини на Землі, на користь всього Людства.
Мислісвіт, мислібачення, як філософія Вічності відрізняється від класичної філосовії тільки своєю нео - логікою.
Світотворча мислі діяльність уявляється найбільш інтенсивною та адекватною сферою діяльності, без виключень, любої людської особистості.
Мета всього матеріалу;
- залучити увагу людей до створення умов у стимулювання людської діяльності у сфері розбудови нових, інших знань третього тисячоріччя на користь всього Людства.
Продолжение см. через сборник «Зерна вiчностi» http://proza.ru/avtor/alexord
Анотацiя. Зерна вiчностi
Роздiл 1. Вступ
Роздiл 2. Семантичний простiр
Роздiл 3. Число-Алфавiт
Роздiл 4. Позитивний Конструктивiзм
Роздiл 5. Пiсля МОВА
Роздiл 6. Зерна
Рисунки 1-9