Сусмашедшие мысли

Валерыч
Пітьма в душі,
На серці страх.
В очах ненависть,
Ніж в руках.
Один у полум’ї горів,
Не зрозуміти вам мій гнів.
Не зрозуміти вам мене,
Хоча мені й не треба це.
Немає друзів,
Лиш прохожі,
Які на перших дуже схожі
Неначе є і завжди поруч,
Та прийду час і всі ліворуч,
Тікають наче скаженілі,
Причини в них не зрозумілі.
Незрозуміло ще одне,
Навіщо люди роблять це?
Навіщо дружбу починати,
Якщо в кінці будеш втікати?
Не поважаю я таких,
Дурних,бездушних і тупих.