Ми обира мо, нас обирають...

               
         Оце чую по усіх кутках – за якісь нові чи то вибори, чи то перевибори теревені йдуть. Це вже таке – чекай халепи! Знову наші грошики на свої «фотороботи» й розтринькають! Та воно б й не шкода було отих копійок – якби ж який сенс у  перевиборах був! Вони ж одне – одному, хоч їх зі сто разів  місцями переставляй, працювати все одно не дадуть! Воно їм треба?!

     Це вже таке – як ото чиряк на одному місці. Почекати трохи треба, доки визріє. Тоді вже різати. Може й люди до того часу оговтаються від тих «кодіровок», бо досі ще на два табори, не краще тих політиків поділені. Воно нам треба?!

     Я вже як ті нескінченні вибори згадаю – біда! Досі у ві сні жахаюсь! «Вони»   ж своїх кандидатів було понавішували  по усіх стовпах та деревах! Йдеш, ото бувало, по вулиці - як по музею. З кожного стовпа тобі чиєсь обличчя й посміхається. А цвітні ж які! Та не індіанці чи темношкірі – ні! Наші усі!  Аж в очах рябіє – усіма кольорами райдуги виграють! А деякі ще ті кольори, немов хамелеони, міняють - дивлячись звідкіля вітер подме! «Цирк на дроті»,  та й годі!

      А палаток було понаставляли усюди – чи то за НАТО, чи то проти НАТО агітують. Повертавсь додому з крамнички -  проходу не дають: « Вы за НАТО, или против НАТО?» А я знаю?! Я за те НАТО єдине, що знаю – так це віршик, і то нецензурний, ще за часів холодної війни хтось Р. Рейгану адресував: «И передай своїм друзьям из блока НАТО точить …... покаместь рановато.». Ото  і все. Це вже як хто розуміється на тих блоках, та й то хай добряче подума, чи не «рановато»?! В нас же, бач, закони які – «як дишло». Їх самі, ті закони, узаконювати ще треба. Одним словом, не звик я підписувати того, чого не тямлю. Хай звиняють.

       Отож і міркую собі – а що, як нові вибори затіють? Як же їх тоді, бідолах, обирати? На щастя, мені під руку довідник на очі потрапив, як хорошу корову вибрати - бач, корови вже давно нема, а довідник і згодився - бо я замість слова: «корова» підставив слово: «депутат». А що, думаю, нічого, що замість корови їх підставив - не кози, все ж таки! Та й вони нас, як розібратись, теж добряче підставляють!
       Книга - довідник той, щоправда, на російській мові, та мені це байдуже – в нас , бач, навіть діти в Росію без перекладача їздять - не міністри же, розуміють і російську добре, та й свою мову за «фольклор» не вважають.

Отож , читаю :
      - «Давно подмечено, что внешний вид [депутата] тесно связан с его производительностью. Особое внимание заслуживает развитие задней части у (депутата) в ширину, особенно в седалищных буграх. Недостатки строения зада у [депутата] – «свислозадость» или «крышеобразность» плохо влияют на его производительность. У части [ депутатов] случается также «шилозадость», что вообще крайне нежелательно»! Та у нашому парламенті на ту «шилозадость» чи не кожен депутат страждає!  Хвилинки не всидять – по тому парламенті туди-сюди, туди-сюди! А ну, скільки кнопок натиснути одній людині треба! От тобі і «нежелательно»!  Їм же без цієї «шилозадості» там і робить нічого. Це вже як у котрого ота «свислозадость» підкралася – той більше куняє. Зависне у тому кріслі, та й дрімає собі , відпочиває від дум тяжких. А ось на рахунок такої вади, як «крышеобразность» - я взагалі не згоден. Бо в нас депутат без тієї «крыше - образности» і до парламенту не потрапить! З цим у них строго дуже.

     «Высокопроизводительный [депутат] имеет объёмистый живот и относительно слаборазвитую мускулатуру» - тут дуже обережними треба бути, щоб не вийшло так, як дід Щукар коняку вибирав! Він теж дивився, щоб живіт «объёмистый» був, та заробив собі халепу,  коли та коняка здуватись почала! А я так думаю – нічого страшного, якщо спочатку того живота й не буде - діло часу.  Наїсть!  Грошики такі получати буде, що нам, «пересічним», навіть вві сні не побачити!

        А ось на рахунок «слаборазвитой» мускулатури мене дуже сумління бере. Що ж там тоді у тому парламенті й робить? Його ж там стовчуть, бідного, як часник у макітрі! Он, бач, Кличко – подивився собі на ту «слаборазвитость» та й пішов назад, у бокс грати. Там хоч правила гри чесніше, і бруду того менше. А тут все ж на хитрощах - чи то «будуарами», чи то «кулуарами» - по їхньому, називаються.

     «При выборе [депутата] необходимо также обратить внимание на его здоровье и возраст. О крепком здоровье (депутата) свидетельствует его бодрый вид, ясные, не воспалённые глаза, отсутствие кашля. У здорового [депутата] волосяной покров гладкий, на ощупь мягкий, у больного – тусклый, жёсткий и взъерошенный»! Так - то воно так, тільки де ж його спіймати, депутата того? Ми ж його тільки на картинці чи по телевізорі й бачимо, а вживу – то ніколи! А воно ж поки не пощупаєш , то й не зрозумієш, який в нього той «волосяной покров» - м'який чи жорсткий! Таке вже в тих «справочниках» понаписують – хоч стій, хоч падай! Хоч би й оце, наприклад:

       «Грудь у [депутата] должна быть достаточно широкой, желательно, чтобы она опускалась на 10-15см! ниже уровня локтя» - гаплик!  Було б сказано!   Хоча  в наших жіночок, нівроку -  і в голові, як і в пазусі - не пусто, так мужчини їх не дуже у той  парламент і пропускають.  А дарма! Не по - джентльменські це!

       «Выбирать старого «депутата» – безперспективно » – а оце вже точно! Бачиш, що тобі вже «під с... літ» - чого ж туди пнуться, дай дорогу молодшим, вони ж і по комп'ютерах шарять добре, то може щось толкове  для себе і надибають!  Вони, молодші,  зараз грамотні! Бач, закон який про те ГМО придумали! А якби не ті надписи на молоці та на ковбасі – ніхто б і не розібрав – Г.о..М...н ...О це, чи не г..(о).м..(н)о. На смак то неначе й г - --о, а пишуть, що без нього! Хто  його знає, що вони тоді напхали у ті ковбаси! Чи ти його їси, чи воно тебе!

     «Возраст [депутата] можно определить по состоянию зубов, т.к. с возрастом резцы у [депутата] полностью стираются, и на их месте остаются жёлтые, тонкие, расположенные на расстоянии друг от друга пеньки. Верхняя челюсть резцов совершенно не имеет»! А оце вже точно не про депутатів сказано!   Це в нашому селі добра половина  бабів та дідів да-а-вно вже тієї «верхньої челюсті» не мають! Вони, депутати, бач, не дуже й дбають за ту медицину, особливо на селі. Отож! «Бачили очі що вибрали, то їжте» ...якщо буде чим...

       «В помещении, где содержат [депутатов], должен быть ручной инвентарь – вилы, совковая лопата, большая метла, крепкая веревка» -
(а я ще б налигача  туди поклав) – це найперше, що в нашому парламенті бути повинно! Яка там  «крепкая верёвка»! Вони, бува, таку бійку зчиняють, що й без металевого канату не обійтись! Тим паче, що там і вила будуть, і лопати. А вже як не допоможе, то й  «большой метлой» можна буде попрацювати...

       «Не допускается загазованность помещения, в котором находятся [депутаты]» - було б сказано! Їм уже природної «загазованості» недостатньо, вони димові шашки підпалювати почали  у тому ж таки «помещении»!  Ось тобі й  «не допускается»...
      «В аптечке постоянно должны находится зевники, касторовое масло, кружка Эсмарха» –оце дійовий засіб! Як касторового масла вжити своєчасно, та ще кружку Есмарха застосувати - то вже точно проблеми інші з'являться, не до бійок буде!

     «Ручную дойку [депутатов] проводят кулаком» - це вже, якщо чесно, я не в курсі – чим їх там «доять», чи кулаком, чи, може, автоматом - зараз вже рідко хто кулаком доїть, бабусі по селах - в основному.
      «Кормят [депутатов] регулярно. Появление новой порции в «кормушке» вызывает у них «повышенный аппетит» - ото ж вони і пнуться так до тієї «кормушки»! Там же, мабуть, частенько «появленіє новой порції» случається!

      «Во время отдыха у (депутатов) происходит жвачка. При сильном испуге жвачка может полностью прекратиться!» – аякже, злякаєш їх! Це ще велике питання, хто кого скоріше злякає! Чи в них та «жвачка» «прєкратітся» чи ні, а в нас то точно скоро геть «прєкратітся»! Одними обіцянками, якими нас так щедро годують, не дуже то й наїсися!
        «Поят [депутатов] не менше, чем три раза в день.   Здоровые [депутаты] пьют до 15 раз в сутки, из - за чего их производительность резко повышается».  Це в любого «повысится производительность» - так пити!  От якби наших хлопців туди!  Робили б собі, чи не робили – і гроші йдуть, і стаж, ще й ситі-п'яні. І з роботи ніхто не вижене – недоторкані же! Бо коли ти простий робітник – спробуй хоч один день на роботі не з'явитись!

        А взагалі - чесно кажучи,  можна поки що поважати наших депутатів хоча б  за те, що ми ось такі жарти собі дозволити можемо. Та й може, скучно буде, якщо цих «серіалів» з бійками не буде, а всі народні обранці «одноголосні» будуть. Проходили ми вже таке. Не доведи, Боже, тих часів знову діждатись…
 
З повагою Т.Б.2006 -2008рр.( викор. справ.Хлєвного А.К).