http://www.nmu.edu.ua/kaf21-10.php
ЛЕКЦІЇ З КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ 5 КУРСУ
ЛЕКЦІЯ №1Основні завдання та проблеми клінічної імунології та алергології. Принципи функціонування імунної системи, клініко-лабораторна оцінка її розладів.
Питання до лекції:
Основні завдання клінічної імунології та алергології на сучасному етапі розвитку медицини.
Особливості підготовки лікаря-клінічного імунолога в Україні та у світі.
Місце імунної системи в підтримці гомеостазу організму.
Антиген як провідний фактор імунної регуляції.
Роль сучасних знань щодо принципів функціонування різних ланок імунітету для збереження здоров’я та коректної курації хворих.
Нові можливості сучасної імунодіагностики у клінічній та науковій практиці. Значення оцінки імунного статусу пацієнта для визначення стану його здоров ’ я та побудови діагностичних алгоритмів і обрання схем лікування.
ЛЕКЦІЯ №2 Хвороби імунної системи. Принципи імунодіагностики, імунотерапії, імунореабілітації та iмунопрофiлактики.
Питання до лекції:
Місце хвороб імунної системи у загальній захворюваності населення України та світу.
Роль спадковості та факторів зовнішнього середовища у розвитку імунопатології.
Необхідність первинної діагностики імунопатології лікарями загальної практики.
Імунотерапія та імунопрофілактика на прикладі ВІЛ/СНІД,
ЛЕКЦІЯ №3 Основи трансплантаційного імунітету. Імунологія репродукції.
Питання до лекції:
Сучасні аспекти трансплантації органів та клітин. Етичні проблеми при проведенні трансплантації.
Генетичний контроль трансплантаційних механізмів.
3. Нові групи імуносупресорів на основі моноклональних антитіл, особливості та складності їх використання в клінічній практиці.
4. Питома вага імунозалежних форм безпліддя серед інших варіантів порушення репродукції.
Використання сучасних діагностичних та лікувальних методів в імунології репродукції.
ЛЕКЦІЯ №4Протипухлинний імунітет. Клініко - імунологічні аспекти аутоімунних захворювань.
Питання до лекції:
Роль клітин вродженого імунітету в протипухлинному захисті.
Імунологічні методи в ранній діагностиці пухлин.
Важливість методів імунореабілітації для онкологічних хворих.
Сучасні уявлення про механізми формування толерантності.
Основі теорії зриву толерантності та клінічні приклади.
ЛЕКЦІЯ №5Сучасні погляди на атопічні хвороби як на системні захворювання. Алергічні захворювання. Класифікація, клінічні приклади.
Питання до лекції:
Причини зростання кількості алергічних захворювань у світі та прогноз щодо їх розповсюдженості на майбутнє.
Атопія, важливість ранньої діагностики та алгоритм надання допомоги при невідкладних станах.
Клінічні приклади інших алергічних захворювань, важливість правильного діагностичного алгоритму для надання належної допомоги хворому.
Сучасні можливості алергодіагностики.
Сучасні підходи до терапії алергічних захворювань, перспективні напрями.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
для студентів 5 курсу (кредитно- модульна система)
№ з/п
Тема
Кількість годин
1
Структура і принципи функціонування імунної системи. Вікова імунологія.
5
2
Імунологічні методи досліджень. Поняття про імунограму.
5
3
Імунне запалення та інфекційні хвороби. ВІЛ інфекція: імунопатогенез, імунодіагностика, імунокорекція.
2,5
4
Основні принципи призначення імунотропної терапії. Імунореабілітація, імунопрофілактика.
2,5
5
Природжені та набуті імунодефіцитні захворювання
5
6
Основи трансплантаційного імунітету.
2,5
7
Імунологія репродукції. Імунозалежні форми безпліддя
2,5
8
Iмунологiя пухлин.
2,5
9
Імунні аспекти аутоімунної патології
2,5
10
Атопічні хвороби.
5
11
Інші алергічні (не атопічні) захворювання: види, імунопатогенез, імунодіагностика, імунотерапія. Диференціальна діагностика псевдоалергії та алергії Підсумковий модульний контроль
5
Всього
54
Індивідуальна робота студентів:
Доповідь реферату на практичному занятті по позааудиторним темам:
Імуно – нейро- ендокринна регуляція функцій організму.
Апоптоз як регуляція імунної відповіді.
Імунологія слизових оболонок.
Імунопатогенез та імунотерапія сепсису ;
Епштейна - Барр вірусна інфекція: імунопатогенез, імунотерапія
Поліноз. Специфічна імунотерапія: принципи призначення. Показання та протипоказання, розвиток ускладнень.
Медикаментозна алергія.
Курація хворого з імунозалежною або алергологічною патологією.
Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті.
Доповідь реферату на практичному занятті
Написання тез, статей
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Предмет і завдання клінічної імунології та алергології. Історія розвитку імунології. Основні напрямки розвитку.
Сучасне уявлення про структуру, функцію та онтогенез імунної системи. Центральні та периферичні органи імунної системи.
Особливості функціонування імунної системи в дітей різного віку та осіб похилого віку.
Клітинні природжені фактори захисту, їх взаємодія в реалізації імунної відповіді.
Моноцитарно - макрофагальна система: функції, особливості, роль у становленні та реалізації імунної відповіді. Сучасні аспекти фагоцитозу.
Кілінговий ефект як складова імунобіологічного нагляду. Основні типи кілерних клітин, їх функція та властивості. Роль гранулоцитарних клітин крові в формуванні імунної відповіді.
Гуморальні фактори природженого імунітету.
Система комплементу. Біологічні наслідки активації системи комплементу.
Антигени: будова, функції. Гаптени.
Етапи дозрівання та диференціація Т- та В-лімфоцитів.
Т-лімфоцити. Структура Т-клітинного рецептору. Субпопуляції Т-лімфоцитів. Основні маркери та кластери диференціювання.
Т – лімфоцити - хелпери 1-го та 2-го типу. Значення функціонального балансу між Т-хелперами (Th1\Th2).
Т- лімфоцити регуляторні, основні функції.
Апоптоз як особливий тип загибелі клітин. Його роль у фізіологічних та патологічних процесах.
В-лімфоцити. Основні маркери та функції. Структура рецептора, що розпізнає антиген. Поняття про Т-залежні та Т-незалежні типи імунної відповіді.
Імуноглобуліни: будова, функції, класи. Роль імунних комплексів у розвитку патології.
Цитокіни – медіатори імунної системи. Інтерлейкіни, класифікація, функції та участь в імунних процесах.
Ростові фактори, фактори некрозу пухлин, інтерферони та молекули адгезії. Характеристика. Участь у становленні імунної відповіді.
Імунологічна система слизових оболонок. Лімфоїдна тканина, асоційована з шлунково-кишковим трактом.
Сучасне уявлення про структуру та функцію головного комплексу гістосумісності. Будова антигенів HLA. Схильність до захворювань залежно від HLA-фенотипу.
Основні принципи класифікації імунодефіцитів. Природжені комбіновані імунодефіцити та імунодефіцити В-, Т-клітинної ланок: механізми розвитку, особливості клінічного перебігу, імунодіагностики та лікування.
Природжені імунодефіцити фагоцитарної ланки імунної системи та системи комплементу: механізми розвитку, особливості клінічного перебігу, імунодіагностики та лікування.
Поняття набутого імунодефіциту. Причини виникнення, клінічні ознаки, імунодіагностика та імунотерапія.
Синдром тривалої гарячки: етіологія, клінічні, інструментальні, лабораторні та імунологічні критерії діагностики, диференціальна діагностика, основні принципи імунотерапії та імунопрофілактики.
Синдром лімфаденопатії: етіологія, патогенез, класифікація, методи дослідження, імунологічні критерії діагностики, диференційна діагностика, основні принципи імунотерапії та імунопрофілактики.
Імунопатогенез, стадії розвитку, класифікація ВІЛ - інфекції/СНІДу.
Клініко-лабораторні критерії діагностики, принципи лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Основні принципи профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні. Медичні працівники як особи “групи ризику” підвищеного ризику щодо захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД.
Стреси, розлади нейрогуморальної та імунної регуляції. Синдром швидкої втомлюваності.
Класифікація шкідливих факторів довкілля, періоди їх впливу на стан імунної системи.
Трансплантаційна імунологія. Імунологічні показання та протипоказання до трансплантації органів і тканин. Селекція пари донор-реципієнт. Передіснуючі антилімфоцитотоксичні антитіла, їх прогностична цінність.
Особливості пред- і післятрансплантаційного імунологічного моніторингу. Типи кризу відторгнення, їх клініко-імунологічна характеристика та прогнозування.
Iмунний статус вагiтних. Iмунологiя лактацiї. Імунологія запліднення.
Iмунозалежнi форми неплiддя в шлюбних парах. Причини та механізми утворення аутоантитiл до статевих клітин у чоловiкiв i жінок. Імунопатогенез безпліддя, його діагностика. Імунологiчнi пiдходи до лiкування безпліддя.
Протипухлинні фактори, фактори імунорезистентності пухлини, пробластні фактори, які пригнічують імунітет, а також пробластні фактори, які посилюють ріст пухлини. Поняття про пухлиноасоційовані антигени.
Імунні зміни в онкологічних хворих. Імунодіагностика в онкології. Сучасні підходи до iмунотерапiї хворих з онкологічними хворобами.
Причини формування алергологічної патології. Стадії формування алергічної реакції.
Алергія та атопія. Класифікація алергенів. Причини та механізми формування алергічних станів.
Методи діагностики алергій: лабораторні методи, шкірні тести та провокаційні проби.
Принципи протиалергічної терапії та імунотропних методів лікування в алергології. Специфічна імунотерапія, механізм дії, показання та протипоказання, прогноз ефективності.
Поліноз, алергічний риніт, алергічний кон’юнктивіт: етіологія, імунопатогенез, клініка, алергодіагностика, основні принципи імунотерапії.
Медикаментозна алергія. Імунопатогенез, клініка, алергодіагностика, лікування, алергопрофілактика.
Поняття алергія та псевдоалергія, диференційна діагностика. Гістамінлібераційні механізми розвитку псевдоалергічних реакцій. Принципи лікування.
Розвиток псевдоалергічних реакцій при порушеннях активації системи комплементу та метаболізму арахідонової кислоти. Принципи лікування.
Визначення поняття аутоімунітету, аутоімунної хвороби, синдрому. Механізми зриву толерантності, генетичнi передумови розвитку аутоімунних хвороб.
Класифікація, загальні принципи імунолабораторної діагностики аутоімунних хвороб. Сучасні підходи до застосування імунотропних препаратів.
Лабораторні критерії імунодіагностики аутоімунних захворювань.
Класифiкацiя iмунотропних препаратiв, механiзм дiї, побiчний вплив.
Принципи клiнiчного застосування iмунотропних препаратiв, показання та протипоказання до призначення, підбір дози, контроль за терапевтичною ефективністю.
Основні види імунореабілітація, її стратегія, тактика та основні принципи.
Кількісні та функціональні імунологічні тести. Імунограма, основні показники.
Методи визначення кількісних та функціональних характеристик Т- лімфоцитів: тести розеткоутворення, тести з використанням моноклональних антитіл, РБТЛ з мітогенами.
Методи визначення кількісних та функціональних характеристик В- лімфоцитів: тести розеткоутворення, тести з використанням моноклональних антитіл, РБТЛ з мітогенами, рівня ЦІК.
Методи визначення фагоцитарної активності лімфоцитів.
Методи визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів основних класів.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ТА ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із імунодефіцитними захворюваннями (зібрати імунологічний анамнез, визначити спадкову схильність до розвитку імунодефіцитів, оцінка даних фізикальних методів досліджень та ін..).
Вміти заповнювати імунологічний опитувач хворого, на основі даних якого визначити “групу ризику” щодо імунопатології.
Опанування навичками визначення необхідного спектру імунологічних тестів для обстеження пацієнтів з імунозалежною патологією.
Виявляти наявність основних клінічних симптомів там синдромів імунних порушень.
Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних імунодефіцитних синдромах на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.
Проводити клініко-імунологічну диференційну діагностику природжених та набутих імунодефіцитів.
Опанування навичками трактування даних та основних принципів щодо інтерпретації даних лейкограми та імунограми з урахуванням клініки, періоду хвороби, імунологічного анамнезу тощо.
Опанування навичками оцінки впливу негативних дії факторів навколишнього середовища на імунологічні показники.
Виявляти клінічні ознаки декомпенсації місцевого імунітету.
Виявляти ознаки подразнення імунної системи за даними лейкограми.
Призначати імунотропне лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну імунопрофілактику при імунозалежних захворюваннях.
Знати основні принципи призначення імунотропної терапії в комплексному лікуванні імунозалежних хвороб.
Вміти проводити профілактичні заходи при вакцинації. Володіти принципами імунопрофілактики.
Опанування навичками визначення необхідність проведення клініко-алергологічного обстеження.
Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із алергопатологією (вміти зібрати алергологічний анамнез, визначити наявність генетичної схильності щодо формування алергологічної патології).
Складати план обстеження хворих з алергологічними захворюваннями.
Опанувати навичками виконувати шкіряні алергологічні тести (прік- тести).
Опанування навичками оцінки даних лабораторних алергологічних тестів.
Опанувати навичками визначати алергени з східними антигенними детермінантами для складання рекомендацій по алергологічній профілактиці.
Опанувати навичками виконувати пікфлуометрію та оцінці її показників.
Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних алергологічних захворюваннях на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.
Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при алергологічних захворюваннях.
Надати невідкладну допомогу при гострій алергічній чи псевдоалергічній патології.
Застосовувати на практиці стандарти діагностики та лікування алергологічних захворювань.
Опанувати навичками призначати протиалергічні препарати, знати рецептуру основних антиалергічних препаратів.
Опанування навичками оцінки лабораторних результатів визначення імунологічних критеріїв аутоімунної патології.
Застосовувати на практиці стандарти імунодіагностики та п ризначення імуносупресивної терапію з оцінкою її ефективність при аутоімунних захворюваннях.
Опанування навичками визначення необхідність проведення клініко-імунологічного обстеження подружжя при підозрі на імунозалежне безпліддя.
Володіти принципами імунодіагностики та імунотерапії безпліддя, обумовленого імунодефіцитними захворюваннями з жінки.
Володіти принципами імунодіагностики та імунотерапії безпліддя, обумовленого антигаметним імунним конфліктом.
Володіти принципами імунодіагностики та імунотерапії безпліддя, обумовленого підвищеною гістосумісністю подружжя.
Інтерпретувати дані тестів по підбору донора та реципієнта для проведення трансплантації.
Опанування навичками діагностувати надгострий, гострий та хронічний кризи відторгнення при трансплантації органів та тканин.
Проводити диференційну діагностику кризу відторгнення та інфекційних ускладнень у хворих після трансплантації.
Призначати імуносупресивну терапію та оцінювати її ефективність після трансплантації органів та тканин.
Інтерпретувати показники імунограм у онкологічних хворих з оцінкою антибластомних факторів захисту.
Оцінувати результати визначення пухлиноасоційованих антигенів в ранній імунодіагностиці пухлин та ранньому виявленню рецидивів.
Оволодіти принципами імунотерапії та імунопрофілактики пухлин.
Надати невідкладну допомогу при гострій алергічній чи псевдоалергічній патології.
Призначити імунотропну терапію у комплексному лікуванні інфекційних захворювань.
Оцінювати ефективність призначеної імунотерапії в динаміці.
Володіти принципами імунопрофілактики та використовувати їх у клініці.
Проводити замісну терапію імуноглобуліновими препаратами.
Проводити противірусну імунотерапію з призначенням препаратів інтерферону та індукторів інтерферону.
Призначати та оцінювати ефективність специфічної імунотерапії при лікування полінозу та алергічного риніту.
Рекомендована література
ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
а) навчальна (основна і додаткова):
ОСНОВНА:
Лекції: проф. Дранніка Г.М., завідувача кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики НМУ імені О.О.Богомольця.
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник під ред. проф. Г.М. Дранніка. - К. : Здоров”я, 2006. - 888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей–интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006. - 482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. - Вінниця: НОВА КНИГА. -2006. - 528 с.
А. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія» - Одеса, Одеський державний медичний університет. – 2000. - 384 с.
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы. - Элиста: АПП «Джангар», 2005 . - 267 с.
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике».- М.: Мединформ агентство, - 2006., - 532 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008. - 416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир, - 2006. - 319 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006. - +CD ROM
Періодичні журнали “Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология», „Ревматологія”, Неврологія”, „Гастроентерологія”, ,„Пульмонологія” 2004-2009 роки видання.
Б) НАУКОВА
Ярилин А.А.Основы иммунологии: Учебник. –М.: Медицина., 1999. – 608 с.
Клиническая иммунология. Под. ред. Г. Лолора-младшего, Т. Фишера и Д. Адельмана. Пер. с англ.- М., Практика, 2000.- 806 с.
Иммунодифицитные состояния. Под ред. В.С. Смирнова и И.С. Фрейдлина.- СПб.: «Фолиант», 2000. – 580 с.
Ройт А., Бростроф Дж., Мейл,Д. Иммунология. Пер. с англ.- М.: Мир, - 2002. – 592 с.
Періодичні журнали “ Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология», „Ревматологія”, „Неврологія” „Гастроентерологія”, „Пульмонологія”, „Ліки України”, „Доктор”, „Мистецтво лікування” 2005-2009рік.
В) МЕТОДИЧНА :
1. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять у медичних вузах (методичний посібник).- К.: “Хрещатик”, 2004. - 80 с .
Матеріали Крок.
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття з клінічної імунології
та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
Змістовий модуль 1:ІМУНОЛОГІЧНИЙ СТАТУС, ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ ТА ШЛЯХИ ІМУНОКОРЕКЦІЇ
ТЕМА № 1. Структура і принципи функціонування імунної системи. Вікова імунологія.
5 курс, медичний факультет, 5 годин
І. Актуальність теми: Завдяки винятковим успіхам в області фундаментальної імунології за минулі 30-40 років в усьому світі останнім часом різко зросло розуміння важливої ролі клінічної імунології як самостійної наукової і практичної дисципліни. Цілком очевидно, що роль цієї дисципліни буде постійно зростати. До основних причин росту імунозалежних захворювань і станів можна віднести: екологічні забруднення, поліпрагмазію, застосування вакцин і сироваток, стресові ситуації, паління, зловживання алкоголем, прийом наркотиків, ВІЛ-інфекцію та ін..
Метою вивчення теми є необхідність отримання базових знань, без котрих сьогодні неможливо зрозуміти складний механізм функціонування імунної системи й її роль у розвитку імунозалежних патологій.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки : знати будову і функції імунної системи, механізми нормальної імунної відповіді, рівні її регуляції. Засвоїти основні імунологічні терміни для полегшення вивчення наступних тем.
ІІІ. Питання для самоконтролю
Предмет і завдання клінічної імунології та алергології. Історія розвитку імунології. Основні напрямки розвитку.
Онтогенез імунної системи. Центральні та периферичні органи імунної системи.
Особливості функціонування імунної системи в дітей різного віку та осіб похилого віку.
Моноцитарно - макрофагальна система: функції, особливості, роль у становленні та реалізації імунної відповіді. Сучасні аспекти фагоцитозу.
Кілінговий ефект як складова імунобіологічного нагляду. Основні типи кілерних клітин, їх функція та властивості. Роль гранулоцитарних клітин крові в формуванні імунної відповіді.
Система комплементу. Біологічні наслідки активації системи комплементу.
Етапи дозрівання та диференціація Т- та В-лімфоцитів.
Т-лімфоцити. Субпопуляції Т-лімфоцитів. Основні маркери та кластери диференціювання.
Т – лімфоцити - хелпери 1-го та 2-го типу. Значення функціонального балансу між Т-хелперами (Th1\Th2).
Т- лімфоцити регуляторні, основні функції.
Апоптоз як особливий тип загибелі клітин. Його роль у фізіологічних та патологічних процесах.
В-лімфоцити. Основні маркери та функції. Поняття про Т-залежні та Т-незалежні типи імунної відповіді.
Імуноглобуліни: будова, функції, класи. Роль імунних комплексів у розвитку патології.
Цитокіни – медіатори імунної системи. Інтерлейкіни, класифікація, функції та участь в імунних процесах.
Ростові фактори, фактори некрозу пухлин, інтерферони та молекули адгезії. Характеристика. Участь у становленні імунної відповіді.
Імунологічна система слизових оболонок. Лімфоїдна тканина, асоційована з шлунково-кишковим трактом.
Сучасне уявлення про структуру та функцію головного комплексу гістосумісності. Будова антигенів HLA. Схильність до захворювань залежно від HLA-фенотипу.
ІV . Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви імунозалежної патології. Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого з імунозалежною патологією (анамнез, огляд, робота з медичною документацією) і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
V . ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА :
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.
Гущин И.“ Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль.” - М., “Фармакус Принт.”, 1998. - 252 с.
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике» М.: Мединформ агентство,- 2006, -532 с.
“Клиническая иммунология.” Под ред. Соколова Е.И. - М., “Медицина.” – 1998. - 272 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Методичні рекомендації для студентів до практичного заняття з клінічної імунології та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
Змістовий модуль 1: ІМУНОЛОГІЧНИЙ СТАТУС, ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ ТА ШЛЯХИ ІМУНОКОРЕКЦІЇ
ТЕМА №2. Імунологічні методи досліджень. Поняття про імунограму.
5 курс, медичний факультет 5 годин
І. Актуальність теми: Головна робота клінічного імунолога полягає в оцінці імунного статусу пацієнта. Під імунним статусом розуміють комплекс клініко-лабораторних показників, які характеризують стан імунної системи людини на момент обстеження. Серед обстежених можуть зустрічатися здорові люди, які на момент огляду не мають порушень в імунному статусі, і хворі на ті чи інші дисфункції імунної системи. Варто підкреслити, що головним у постановці діагнозу дисфункції імунної системи є результати клінічного обстеження, підкріплені відповідними анамнестичними і генеалогічними даними. Лабораторні імунологічні дослідження дозволяють лише верифікувати характер імунних розладів, детально з’ясувати пошкоджену ланку імунітету. З вищезазначеного необхідно зробити важливий висновок, що основним у оцінці імунного статусу пацієнта (а значить, і у роботі імунолога) є клінічне обстеження пацієнта, збір імунологічно орієнтованого анамнезу і даних імунологічного дослідження.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки: Знати характерні генеалогічні, анамнестичні, клінічні і лабораторні ознаки, характерні для різних порушень імунного статусу пацієнта, динаміку змін лабораторних показників під час різних стадій гострого запального процесу, основні принципи інтерпретації імунограм
ІІІ. Питання для самоконтролю
Особливості імунологічного анамнезу.
Клінічні методи оцінки імунної системи.
Інструментальні методи оцінки імунної системи.
Лабораторні методи оцінки імунної системи: гуморальні природжені фактори захисту; оцінка клітинного імунітету; комплексна оцінка місцевого імунітету.
Комплексний підхід до оцінки iмунного статусу людини.
Основні скарги хворого з імунною патологією.
Визначення основних симптомів та синдромів імунних порушень.
Фізикальні симптоми імунної патології.
Методи фізикального обстеження хворого з патологією імунної системи (УЗД, рентгенологічне, імуногістохімічні дослідження та ін..).
Імунограма, інтерпретація результатів.
Можливості і обмеження iмунологiчних методiв у клiнiцi.
Особливості постановки імунологічного діагнозу.
ІV. Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви імунозалежної патології. Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого з імунозалежною патологією (анамнез, огляд, робота з медичною документацією) і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
V . ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА :
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія» - Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.
Иммунология в клинической практике/ Лебедев К.А., Понякина И.Д.; Под ред.. К.А. Лебедева.М.:ЦПИ»И ЭМК»,1996.-354
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике» М.: Мединформ агентство,- 2006, -532 с.
“Клиническая иммунология.” Под ред. Соколова Е.И. - М., “Медицина.” – 1998. - 272 с.
Новиков Д.К. Медицинская иммунология.- Витебск:БААКИ, 2002.-175 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Періодичні журнали “ Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология», „Ревматологія”, „Нефрологія” „Гастроентерологія”, „Пульмонологія” 2006-2010 рр.
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття з клінічної імунології
та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА ЛЕРГОЛОГІЇ
Змістовий модуль 1: ІМУНОЛОГІЧНИЙ СТАТУС, ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ ТА ШЛЯХИ ІМУНОКОРЕКЦІЇ
ТЕМА №3. Імунне запалення та інфекційні хвороби. ВІЛ інфекція: імунопатогенез, імунодіагностика, імунокорекція.
5 курс, медичний факультет 2,5 години
І. Актуальність теми: Інфекційні захворювання залишаються основною причиною захворюваності і смертності в усьому світі. Було ідентифіковано нових збудників, все частіше констатується, що клінічний перебіг «старих» інфекційних захворювань не вкладається в класичну клінічну картину. Збільшується кількість хворих із вторинними імунодефіцитними захворюваннями, зумовленим ятрогенними причинами, що є фактором ризику розвитку в них опортуністичних інфекції. Встановлено, що атипова імунна відповідь на мікроорганізми буває причиною розвитку соматичної аутоімунної патології.
ВІЛ-інфекція - тривала інфекційна хвороба, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) та характеризується прогресуючим ураженням імунної системи. Неліковане захворювання, викликане ВІЛ, починається з інфікування, після якого часто виникає "гострий ретровірусний синдром", після чого захворювання прогресує до пізньої стадії поширеної ВІЛ-інфекції. В осіб, заражених ВІЛ, вірус ніколи не перебуває в дійсно латентному стані, а активно розмножується. Вірусне навантаження є найвищим у лімфатичних вузлах та інших органах, що мають лімфоїдну тканину.
З інфікування також починається ураження імунної системи. Повільно, руйнуються незамінні компоненти імунної системи господаря, і на певному етапі виключається розвиток ефективної імунної відповіді не лише щодо ВІЛ, але й щодо інших збудників. Настає фаза опортуністичних інфекцій та злоякісних пухлин, які характеризують синдром набутого імунодефіциту (СНІД).
ІІ. Завдання для домашньої підготовки: Знати характерні генеалогічні, анамнестичні, клінічні і лабораторні ознаки, характерні для різних порушень імунного статусу пацієнта, динаміку змін лабораторних показників під час різних стадій гострого запального процесу, основні принципи інтерпретації імунограм
ІІІ. Питання для самоконтролю
Механізми імунного захисту при бактеріальних та вірусних інфекціях.
Роль імунної системи в протигрибковому імунітеті та захисті від гельмінтів.
Значення стану імунної системи в розвитку опортуністичних та протозойних інфекцій.
Імунологічні методи в діагностиці інфекційних хвороб.
Iмунна вiдповiдь при гострому запальному процесi.
Динамiка показникiв лейкограми, протеінограми і iмунограми при гострому, рецидивуючому i хронiчному запаленнях.
Види та особливості специфічної імунопрофілактики інфекційних хвороб.
Імунозалежні реакції та ускладнення при вакцинації.
Етіологія, імунопатогенез, діагностика та iмунотерапiя СНIДу.
Імунологічні методи в діагностиці СНІДу.
Динамiка iмунограми ВІЛ- інфікованих та хворих на СНIД.
Імунопрофілактика ВІЛ- інфекції.
ІV. Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви імунозалежної патології. Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого з імунозалежною патологією (анамнез, огляд, робота з медичною документацією) і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
V. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА:
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія» - Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.
Иммунология в клинической практике/ Лебедев К.А., Понякина И.Д.; Под ред.. К.А. Лебедева.М.:ЦПИ»ИЭМК»,1996.-354
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике» М.: Мединформ агентство,- 2006, -532 с.
“Клиническая иммунология.” Под ред. Соколова Е.И. - М., “Медицина.” – 1998. - 272 с
Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків. - МОЗ України, від 20.12.2003 р.
Нов иков Д,К. Противовирусний иммунитет. Иммунопатология, аллергол., инфектол.-2002.-№1. С.5-15
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття з клінічної імунології та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
ТЕМА №4. Основні принципи призначення імунотропної терапії. Імунореабілітація, імунопрофілактика.
5 курс, медичний факультет 2,5 години
І. Актуальність теми: Імунотропними називають засоби, яким притаманний прямий або опосередкований вплив на діяльність імунної системи організму. Під імунотропними препаратами розуміють лише ті засоби, основний фармакологічний ефект яких безпосередньо пов’язаний із впливом на імунні процеси.
За принципом дії всі імунотропні препарати терапевтичного призначення поділяють на імуномодулятори, імунокоректори та імуносупресори.
Імунореабілітація – комплекс лікувально - оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення порушених функцій імунної системи.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки: опанування контролю імуномодулюючої, імуносупресивної та цитостатичної терапії.
ІІІ. Питання для самоконтролю
Класифiкацiя iмунотропних препаратiв, механiзм дiї, побiчнi дії.
Принципи клiнiчного застосування iмунотропних препаратiв, показання та протипоказання до призначення, пiдбiр дози.
Імунологічний контроль за терапевтичною ефективністю:
iмуносупресивних препаратів;
імунокорегуючих препаратів;
блокаторів медiаторiв iмунних реакцiй;
протизапальних засобів;
замісної терапiї;
цитокінотерапії,
протирецепторних препаратів та ін.
Основні принципи імунопрофiлактики бактерiальних і вiрусних інфекцій.
Основні види імунореабілітація, її стратегія, тактика та основні принципи.
ІV. Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви імунозалежної патології. Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого з імунозалежною патологією (анамнез, огляд, робота з медичною документацією) і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
V. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА:
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія» - Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Иммунопатология и аллергология. Стандарты диагностики и лечения / Ильина Н. И., Гущин И. С.; Под ред. Р.М. Хаитова. - М.: Медицина, 2001. - 95 с.
Иммунология в клинической практике/ Лебедев К.А., Понякина И.Д.; Под ред.. К.А. Лебедева.М.:ЦПИ»ИЭМК»,1996.-354
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике» М.: Мединформ агентство,- 2006, -532 с.
“Клиническая иммунология.” Под ред. Соколова Е.И. - М., “Медицина.” – 1998. - 272 с.
Новиков Д.К. Медицинская иммунология.- Витебск: БААКИ, 2002.-175 с.
Новиков Д.К., Новикова В.И., Сергеев Ю.В. Иммунотерапия, иммунокоррекция, иммунореабилитация // Иммунопатология, аллергология, инфектология. – 2002. - №3. - С. 7 – 16.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Сепиашвили Р.И. Иммунореабилитология на рубеже веков // Int . J . Immunorehab . – 2000. - Vol . 2, №1. – С. 5 –11.
Справочник по иммунотерапии для практического врача / Володин Н. Н., Дегтярёва М. В., Димитрюк С. В.; Под ред. Володина Н. Н. – СПб.: Диалог, 2002. – 476 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Періодичні журнали “Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология» 2006-2010 рр.
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття з клінічної імунології та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
Змістовий модуль 2: ІМУНОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
ТА ІМУНОЗАЛЕЖНА ПАТОЛОГІЯ
ТЕМА №5Природжені та набуті імунодефіцитні стани
5 курс, медичний факультет 5 годин
І. Актуальність теми:
На прийом до лікаря потрапляють пацієнти з клінічними ознаками імунодефіцитного захворювання. Наприклад, хронічна, резистентна до традиційної терапії інфекційно - запальна патологія. Виникає необхідність диференціювати первинні та набуті імунодефіцити.
Первинні імунодефіцити – це порушення, пов’язані з генетичними дефектами в розвитку імунної системи, які з рештою призводять до тих чи інших клінічних проявів.
Вторинні (набуті) імунодефіцити – це клініко – імунологічний синдром, що розвинувся на тлі раніше нормально функціонуючої імунної системи, що характеризується стійким вираженим зниженням кількісних і функціональних показників специфічних і (або) вроджених факторів імунної резистентності і який є зоною ризику розвитку хронічних інфекційних захворювань, аутоімунної патології, алергійних хвороб і пухлин.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки: Вміти проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з природженими та набутими імунодефіцитними станами. Визначати імунопатогенетичні фактори в розвитку імунозалежних хвороб (хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), герпес вірусні хвороби; хламідійна інфекція; інфекційний мононуклеоз та ін..). Обґрунтовувати застосування основних імунодіагностичних методів, що застосовуються в клінічній імунології, визначати показання та протипоказання для їх проведення у хворих з різними імунозалежними захворюваннями.
ІІІ. Питання для самоконтролю
Природжені імунодефіцитні захворювання: визначення, класифікація, механізми розвитку.
Клінічні ознаки природжених імунодефіцитних захворювань, імунодіагностика, тактика лікаря, підходи до лікування:
комбінованих,
Т – залежних імунодефіцитів,
В – залежних імунодефіцитів,
Імунодефіцитів обумовлених порушенням фагоцитарної ланки імунітету;
Імунодефіцитів обумовлених дефіцитом білків комплементу.
Набуті iмунодефiцитні захворювання: визначення, причини, механізми розвитку, класифікація, імунодiагностика.
Роль набутих iмунодефiцитних захворювань у патогенезi рiзних хвороб.
Раннє виявлення вторинної iмунологiчної недостатностi. Основні підходи до лікування.
Синдром швидкої втоми; синдром хронiчної втоми.
ІV. Обсяг самостійної роботи: опанування клініко - лабораторними критеріями виявлення природжених та набутих імунодефіцитних станів; визначення ступеня важкості природжених та набутих імунодефіцитних станів; визначення клінічних синдромів дисфункції імунної системи: інфекційного, алергійного, аутоімунного, імунопроліферативного; принципами лікування імунодефіцитних захворювань.
V. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА:
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.
Володин Н.Н., Дегтярева М.В., Дмитрюк С.В. и др. Справочник по иммунотерапии для практического врача. – СПб.: Диалог, 2002. – 478
Иммунология в клинической практике/ Лебедев К.А., Понякина И.Д.; Под ред.. К.А. Лебедева.М.:ЦПИ»ИЭМК»,1996.-354
Добрица В.П., Ботерашвили Н.М., Добрица Е.В. Современные иммуномодуляторы для клинического применения: Руководство для врачей. - СПб.: Политехника, 2001. – 249 с.
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике» М.: Мединформ агентство,- 2006, -532 с.
Новиков Д.К. Медицинская иммунология.- Витебск: БААКИ, 2002.-175 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Справочник по иммунотерапии для практического врача / Володин Н. Н., Дегтярёва М. В., Димитрюк С. В.; Под ред. Володина Н. Н. – СПб.: Диалог, 2002. – 476 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Періодичні журнали “Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология» 2006-2010 рр.
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття з клінічної імунології та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
Змістовий модуль №2 : Імунодефіцитні захворювання
та імунозалежна патологія
ТЕМА № 6. Основи трансплантаційного імунітету.
5 курс, медичний факультет, 5 годин
І. Актуальність теми: Трансплантація органів людини стала можливою в результаті поступового, упродовж століть, наукового вирішення таких проблем як переливання крові, штучного дихання, наркозу, реанімації, переборення імунної реакції відторгнення органів, боротьби з інфекціями, техніки судинного шва, методики консервування органів і тканин людини та їх трансплантації, технічного забезпечення застосування трансплантації. Практично визначені морально-етичні та правові засади трансплантації, хоча низка проблем і далі залишається не вирішеними. Людство практично перебуває на початковому етапі розвитку цього методу лікування хворих людей. Українська медична наука і практика також оволоділи методом трансплантації. Звичними стали пересадження нирок, судин, рогівки, кришталика ока, тканин опорно-рухового апарата, кісткового мозку, шкіри. Плідними є дослідження питань трансплантації печінки. Метою вивчення теми є необхідність отримання базових знань, без котрих сьогодні неможливо зрозуміти складний механізм функціонування імунної системи після трансплантації органів та тканин.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки: Інтерпретувати дані фенотипування пари донор–реципієнт (визначення індексу гістосумісності) при підготовці до трансплантації органів та клітин. Обґрунтовувати застосування імуносупресивної терапії в пост трансплантаційному періоді. Визначати клінічні та лабораторні ознаки розвитку надгострого, гострого та хронічного кризів відторгнення. Проводити диференційну діагностику між кризом відторгнення та інфекційним ускладненням у хворих після проведення трансплантації органів.
ІІІ. Питання для самоконтролю
Сучасні проблеми трансплантаційної імунології.
Імунологічні показання та протипоказання до трансплантації органів і тканин.
Селекція пари донор-реципієнт.
Передіснуючі антилімфоцитотоксичні антитіла, їх прогностична цінність.
Особливості перед- і післятрансплантаційного імунологічного моніторингу.
Типи кризу відторгнення, їх клініко-імунологічна характеристика та прогнозування.
І V . Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні ознаки різних за механізмами розвитку кризів відторгнення.. Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого після трансплантації (анамнез, огляд, робота з медичною документацією) і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
V . ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
О СНОВНА :
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.
Гущин И.“ Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль.” - М., “Фармакус Принт.”, 1998. - 252 с.
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике» М.: Мединформ агентство,- 2006, -532 с.
“Клиническая иммунология.” Под ред. Соколова Е.И. - М., “Медицина.” – 1998. - 272 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття з клінічної імунології
та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
Змістовий модуль 2: ІМУНОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ІМУНОЗАЛЕЖНА ПАТОЛОГІЯ
ТЕМА №7.Імунологія репродукції. Імунозалежні форми безпліддя.
5 курс, медичний факультет 2,5 години
І. Актуальність теми:
Особливе місце у клінічній імунології посідає проблема імунопатології репродуктивної сфери. Роль імунної системи у забезпеченні репродуктивної функції випливає принаймні із двох принципових положень. По-перше, сперматозоїди містять чужорідні антигени, тому для успішного запліднення жіночий організм має забезпечити належний імуносупресивний фон у статевих шляхах. З іншого боку, плід також наділений антигенною чужорідністю, оскільки половина його хромосом має батьківське походження. Тому для успішного перебігу вагітності необхідне дотримання імунної толерантності з боку організму жінки до чоловічих антигенів плоду. Порушення реалізації зазначених механізмів призводять до формування імунозалежного безпліддя і виникнення спонтанних абортів.
Оскільки останнім часом проблема безпліддя стає все більш актуальною в суспільстві, а імунологічні причини безпліддя посідають важливе місце серед інших (гінекологічних, урологічних, ендокринологічних) причин, лікарі будь-якого фаху повинні діагностувати та своєчасно скеровувати подружжя до фахівців клінічних імунологів.
Для проведення діагностики імунозалежних форм безпліддя випускники медичних вищих учбових закладів мають володіти знаннями щодо імунних механізмів, які забезпечують нормальний перебіг вагітності, класифікації, патогенезу, сучасних методів діагностики імунозалежного безпліддя.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки: Вміти в изначати імунопатогенетичні фактори в розвитку імунозалежних форм безпліддя. Вміти проводити диференційну діагностику імунозалежного безпліддя з іншими видами безпліддя, складати план обстеження подружжя з підозрою на імунозалежне безпліддя, інтерпретувати отримані дані обстеження. Опанувати навичками трактування даних фенотипування для вирішення питання наявності безпліддя в шлюбі. Обґрунтовувати застосування імунологічних методів лікування у хворих з імунозалежним безпліддям.
ІІІ. Питання для самоконтролю
Iмуннi взаємовiдносини в системах “батько - мати”, “мати - плід”.
Імунний статус вагітних.
Iмунозалежнi форми безпліддя в шлюбі.
Причини та імунологічні механізми утворення антигаметних аутоантитiл у чоловiкiв i жінок, імунодіагностика. Імунологiчнi методи лiкування.
Iмуннi конфлiкти в системi “мати–плід”: дiагностика, лiкування, профiлактика.
Iмуннi аспекти контрацепцiї.
І V . Обсяг самостійної роботи: Оволодіти методикою збору анамнезу та проведення на підставі отриманих даних диференційної діагностики імунозалежного та інших видів безпліддя. О панувати принципи лікування імунозалежних форм безпліддя.
V. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА:
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров’я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.
Володин Н.Н., Дегтярева М.В., Дмитрюк С.В. и др. Справочник по иммунотерапии для практического врача. – СПб.: Диалог, 2002. – 478 с.
Иммунология в клинической практике/ Лебедев К.А., Понякина И.Д.; Под ред.. К.А. Лебедева.М.:ЦПИ»ИЭМК»,1996.-354
Добрица В.П., Ботерашвили Н.М., Добрица Е.В. Современные иммуномодуляторы для клинического применения: Руководство для врачей. - СПб.: Политехника, 2001. – 249 с.
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике» М.: Мединформ агентство,- 2006, -532 с.
Новиков Д.К. Медицинская иммунология.- Витебск: БААКИ, 2002.-175 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Справочник по иммунотерапии для практического врача / Володин Н. Н., Дегтярёва М. В., Димитрюк С. В.; Под ред. Володина Н. Н. – СПб.: Диалог, 2002. – 476 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Періодичні журнали “Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология» 2006-2010 рр.
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття з клінічної імунології
та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
Змістовий модуль 2: ІМУНОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
ТА ІМУНОЗАЛЕЖНА ПАТОЛОГІЯ
ТЕМА № 8. Iмунологiя пухлин.
5 курс, медичний факультет 2,5 години
І. Актуальність теми:
Питання боротьби із злоякісними новоутвореннями є одним із основних в сучасній медицині і становить загальнодержавну задачу. Саме тому розробка і впровадження в клінічну практику нових сучасних методів імунодіагностики, імунотерапії та імунорофілактики онкопатології є одним з найактуальніших питань сучасної медицини.
Успіхи експериментальної онкології та імунології, багатий клінічний досвід дозволили досягти значних успіхів у вирішенні багатьох питань практичної онкології. Підтвердженням цього є зростання з кожним роком кількості хворих, практично вилікуваних від раку. Успіх та результати лікування онкологічних хворих безпосередньо залежать від своєчасного діагностування злоякісних пухлин. Вивчення імунозалежних механізмів розвитку пухлин, знання ролі пробластомних та антибластомних факторів у виникненні і рості пухлини дає можливості для своєчасного виявлення та вибору методу лікування онкопатології.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки: Вміти інтерпретувати показники імунограм у онкологічних хворих з оцінкою антибластомних факторів захисту.
Вміти оцінювати результати визначення пухлинасоційованих антигенів в імунодіагностиці пухлин та ранньому виявленні рецидивів. Вміти призначати імунотропну терапію в комплексній терапії пухлин.
ІІІ. Питання для самоконтролю
Антибластомні та пробластомні механізми взаємодії імунної системи організм “хазяїна” та “пухлини”.
Фактори імунологічної резистентності пухлини.
Поняття про пухлиноасоційовані антигени.
Імуносупресивна дія пухлин.
Імунні зміни у онкологічних хворих.
Імунодіагностика, в т. ч. диференціальна відповідно до CD- фенотипу пухлинних клітин.
Сучасні підходи до імунотерапії хворого з онкологічними захворюваннями.
І V . Обсяг самостійної роботи: Оволодіти методами клінічної та лабораторної діагностики імунних порушень та імунодефіцитних захворювань, що лежать в основі онкопатології.
Оволодіти принципами імунотерапії та імунопрофілактики онкологічних захворювань.
V. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА:
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.
Володин Н.Н., Дегтярева М.В., Дмитрюк С.В. и др. Справочник по иммунотерапии для практического врача. – СПб.: Диалог, 2002. – 478 с.
Иммунология в клинической практике/ Лебедев К.А., Понякина И.Д.; Под ред.. К.А. Лебедева.М.:ЦПИ»ИЭМК»,1996.-354
Добрица В.П., Ботерашвили Н.М., Добрица Е.В. Современные иммуномодуляторы для клинического применения: Руководство для врачей. - СПб.: Политехника, 2001. – 249 с.
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике» М.: Мединформ агентство,- 2006, -532 с.
Новиков Д.К. Медицинская иммунология.- Витебск: БААКИ, 2002.-175 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Справочник по иммунотерапии для практического врача / Володин Н. Н., Дегтярёва М. В., Димитрюк С. В.; Под ред. Володина Н. Н. – СПб.: Диалог, 2002. – 476 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Періодичні журнали “Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология» 2006-2010 рр.
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття з клінічної імунології
та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
Змістовий модуль 2: ІМУНОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ІМУНОЗАЛЕЖНА ПАТОЛОГІЯ
ТЕМА №9.Імунні аспекти аутоімунної патології.
Принципи імуносупресивної терапії
5 курс, медичний факультет 2,5 години
І. Актуальність теми: В зв’язку з великою розповсюдженістю аутоімунної патології, лікарі будь-якої спеціальності повинні досконально знати клінічні прояви аутоімунних хвороб, вміти провести своєчасну та повну діагностику, призначити адекватну терапію залежно від етіології та імунопатогенезу аутоімунного захворювання. Для проведення диференційної діагностики та вибору подальшої тактики ведення хворого, кожен випускник вищого медичного навчального закладу повинен володіти достатніми сучасними знаннями щодо імунопатогенезу, клінічної та лабораторної діагностики аутоімунної патології.
Аутоімунні захворювання найчастіше уражують людей молодого віку, що часто призводить до ранньої втрати працездатності та інвалідизації хворих. Це суттєво ускладнює і загострює ситуацію, і тому виводить аутоімунну патологію в ряд актуальних соціальних та економічних проблем.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки : знати будову і функції імунної системи, механізми нормальної імунної відповіді, рівні її регуляції. Способи обстеження органів імунної системи, норми лабораторних показників. Знати клініку і лікування аутоімунних захворювань сполучної тканини, ШКТ, бронхо - легеневої системи , ендокринних органів..
ІІІ. Питання для самоконтролю
Визначення поняття аутоімунних реакцій, аутоімунної хвороби.
Механізми зриву імунологічної толерантності, роль генетичних факторів.
Імунодіагностика, імунопатогенез (на прикладі ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака та міастенії гравіс).
Роль імунологічних методів дослідження у ранній верифікації діагнозу аутоімунних захворювань.
Аутоімунний компонент в імунопатогенезi рiзних захворювань людини.
Принципи лікування аутоімунних захворювань, основні групи препаратів: покази, протипокази, критерії ефективності, схеми застосування.
Сучасні підходи до застосування імунотропних препаратів нового покоління у лікуванні хворих з аутоімунною патологією (препарати на основі моноклональных антитіл, цитокінові препарати та ін..).
І V . Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви аутоімунної патології. Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого з аутоімунною патологією (анамнез, огляд, робота з медичною документацією) і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
V . ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
О СНОВНА :
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров’я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія» - Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.
Иммунология в клинической практике/ Лебедев К.А., Понякина И.Д.; Под ред.. К.А. Лебедева.М.:ЦПИ»И ЭМК»,1996.-354
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике» М.: Мединформ агентство,- 2006, -532 с.
“Клиническая иммунология.” Под ред. Соколова Е.И. - М., “Медицина.” – 1998. - 272 с.
Новиков Д.К. Медицинская иммунология.- Витебск:БААКИ, 2002.-175 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Вест С.дж. Секреты ревматологии Пер. с англ.-М.СПб.: Издательство Бионом», 1999.-768с.
Періодичні журнали “ Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология», „Ревматологія”, „Нефрологія” „Гастроентерологія”, „Пульмонологія” 2006-2010 рp.
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття з клінічної імунології
та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
Змістовий модуль 3: АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
ТЕМА№10.Атопічні хвороби.
5 курс, медичний факультет, 5 годин
І. Актуальність теми:
Актуальність алергічних захворювань в Україні перебуває у дещо «прихованому» стані, залишаючись практично невідомою лікарям. Адже до сьогодні в країні не було проведено великих епідеміологічних досліджень щодо поширеності алергій і не здійснено підрахунків економічних збитків від цієї патології. Відтак 80-90% хворих на АЗ в Україні не зареєстровані в установах охорони здоров’я, а 70-80% виявлених лікують із запізненням. Рівень обізнаності українських лікарів у сфері алергології є недостатнім, а лікування більшості хворих не відповідає визнаним світовим стандартам.
Враховуючи щорічне зростання алергопатології (до 40% хворих на алергію в популяції, кожний третій мешканець планети страждає на алергічний риніт і кожний десятий – на бронхіальну астму), можна говорити про епідемії алергії, яка заполонила більшість країн світу наприкінці минулого століття і має тенденцію до росту в XXІ столітті. Як продемонстрували дослідження останніх 30 років, поширюваність алергічних захворювань повсюдно подвоюється кожних 10 років. У зв'язку зі значним розповсюдженням алергічної патології великої актуальності набуває проблема сучасної діагностики і профілактики цих захворювань.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки: Вміти проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із алергічними захворюваннями. Визначати етіологічні (групи алергенів) та патогенетичні (типи імунних реакцій) фактори алергологічних захворювань. Пояснювати основи методів алергологічних досліджень (лабораторні тести, шкіряні проби, провокаційні тести та ін..). Складати план обстеження хворих, обґрунтовувати застосування основних діагностичних методів, що застосовуються в алергології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення; Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних алергічних синдромах на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження. Визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при алергічних захворюваннях;
ІІ. Питання для самоконтролю
Роль генетичних факторів і навколишнього середовища в імунопатогенезі алергії.
Сучасні уявлення про алергію та атопію. Атопія як системне захворювання.
Типи та основні стадії імунологічних реакції.
Сучасні аспекти алергологічної діагностики.
Скринінгові методи в оцінці алергії.
Елiмiнацiйнi i провокаційні проби в алергології.
Види шкірних проб.
Принципи лікування алергічних захворювань.
Специфічна імунотерапія, показання та протипоказання.
Особливості імунопатогенезу бронхіальної астми, полінозу, алергічного риніту, кропив» янки та ін.
ІV. Обсяг самостійної роботи: Опанування навичками аналізувати дані алергологічних методів дослідження; проведення прік - тесту; надання медичної допомоги у хворих з гострою алергічною реакцією та оцінки показників функції зовнішнього дихання у хворих бронхіальною астмою.
V. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА:
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.
Иммунопатология и аллергология. Стандарты диагностики и лечения / Ильина Н. И., Гущин И. С.; Под ред. Р.М. Хаитова. - М.: Медицина, 2001. - 95 с.
Добрица В.П., Ботерашвили Н.М., Добрица Е.В. Современные иммуномодуляторы для клинического применения: Руководство для врачей. - СПб.: Политехника, 2001. – 249 с.
Клиническая иммунология и аллергология / Т.Фишер, Д. Адельман и др.; Под ред. Г. Лолора-младшего: Пер. с англ. – М.: Практика, 2000. – 806 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Пухлик Б.М. « Элементарная аллергология» /Изд.»Велес».-2002, -152с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Справочник по иммунотерапии для практического врача / Володин Н. Н., Дегтярёва М. В., Димитрюк С. В.; Под ред. Володина Н. Н. – СПб.: Диалог, 2002. – 476 с.
Федорович С.В., Жарин В.А. «Пищевая аллергия»/изд. «Харвест».-2007.-352 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Періодичні журнали “Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология» 2006-2010 рр.
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття з клінічної імунології
та алергології
Модуль 1
ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
Змістовий модуль 3 :
АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
ТЕМА№11. Інші алергічні (неатопічні) захворювання
5 курс, медичний факультет, 5 годин
І. Актуальність теми:
За останні десятиліття у всіх країнах зросла кількість людей, що мають алергічні захворювання. Відомо, що сьогодні 10-20% усіх людей страждає на них. Структура захворюваності має певні відміни в дитячому та дорослому віці: серед алергічних захворювань перших років життя переважають алергічні ураження шкіри, в той час як у підлітків та дорослих - алергічні захворювання ЛОР - органів та дихальної системи.
Оскільки першими лікарями до яких звертаються хворі є дільничні (сімейні) лікарі, останні повинні вміти провести диференційну діагностику алергії та псевдоалергії, для подальшого визначення тактики ведення хворого або скерування його (в важких випадках) до відповідних фахівців. Для проведення диференційної діагностики та наступного призначення адекватної терапії захворювань випускники медичних вищих учбових закладів мають володіти знаннями щодо патогенезу, клінічного перебігу, сучасних методів діагностики при алергічних та псевдоалергічних захворюваннях.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки: Вміти збирати алергологічний анамнез; проводити диференційну діагностику алергії та псевдоалергії на підставі анамнестичних даних; складати план додаткового обстеження з використанням алергологічних та імунологічних методів; призначати адекватну терапію, враховуючи алергічний або псевдоалергічний генез захворювання
ІІ. Питання для самоконтролю
Медикаментозна алергія: причини, імунопатогенез, клініка, алергодіагностики та профілактика.
Не атопічні захворювання: види, імунопатогенез, імунодіагностика, клінічні прояви та диференціальна діагностика.
Клітинно - опосередковані алергічні захворювання (сироваткова хвороба, феномен Артюса, алергічні альвеоліти та ін.): імунопатогенез, клініка, імунодіагностика, імунотерапія.
Диференцiальна дiагностика захворювань, обумовлених алергiйними процесами та псевдоалергiйними реакціями.
Принципи протиалергійної терапії та імунотропних методів лікування в алергології
ІV. Обсяг самостійної роботи: Вміти визначати етіологічні (групи алергенів) та патогенетичні (типи імунних реакцій) фактори алергологічних захворювань; обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних алергічних синдромах на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження; проводити диференційну діагностику між алергічними та псевдоалергічними захворюваннями; призначати проти алергічну терапію, оцінювати її ефективність.
V. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА:
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.-К.:Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія.- Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы Элиста: АПП «Джангар», 2005,-267 с.
Иммунопатология и аллергология. Стандарты диагностики и лечения / Ильина Н. И., Гущин И. С.; Под ред. Р.М. Хаитова. - М.: Медицина, 2001. - 95 с.
Добрица В.П., Ботерашвили Н.М., Добрица Е.В. Современные иммуномодуляторы для клинического применения: Руководство для врачей. - СПб.: Политехника, 2001. – 249 с.
Клиническая иммунология и аллергология / Т.Фишер, Д. Адельман и др.; Под ред. Г. Лолора-младшего: Пер. с англ. – М.: Практика, 2000. – 806 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008, -416 с.
Пухлик Б.М. « Элементарная аллергология» /Изд.»Велес».-2002, -152с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир,- 2006, - 319 с.
Справочник по иммунотерапии для практического врача / Володин Н. Н., Дегтярёва М. В., Димитрюк С. В.; Под ред. Володина Н. Н. – СПб.: Диалог, 2002. – 476 с.
Федорович С.В., Жарин В.А. «Пищевая аллергия»/изд. «Харвест».-2007.-352 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006.- +CD ROM
Періодичні журнали “Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология» 2006-2010 рр.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Предмет і завдання клінічної імунології та алергології. Історія розвитку імунології. Основні напрямки розвитку.
Сучасне уявлення про структуру, функцію та онтогенез імунної системи. Центральні та периферичні органи імунної системи.
Особливості функціонування імунної системи в дітей різного віку та осіб похилого віку.
Клітинні природжені фактори захисту, їх взаємодія в реалізації імунної відповіді.
Моноцитарно - макрофагальна система: функції, особливості, роль у становленні та реалізації імунної відповіді. Сучасні аспекти фагоцитозу.
Кілінговий ефект як складова імунобіологічного нагляду. Основні типи кілерних клітин, їх функція та властивості. Роль гранулоцитарних клітин крові в формуванні імунної відповіді.
Гуморальні фактори природженого імунітету.
Система комплементу. Біологічні наслідки активації системи комплементу.
Антигени: будова, функції. Гаптени.
Етапи дозрівання та диференціація Т- та В-лімфоцитів.
Т-лімфоцити. Структура Т-клітинного рецептору. Субпопуляції Т-лімфоцитів. Основні маркери та кластери диференціювання.
Т – лімфоцити - хелпери 1-го та 2-го типу. Значення функціонального балансу між Т-хелперами (Th1\Th2).
Т- лімфоцити регуляторні, основні функції.
Апоптоз як особливий тип загибелі клітин. Його роль у фізіологічних та патологічних процесах.
В-лімфоцити. Основні маркери та функції. Структура рецептора, що розпізнає антиген. Поняття про Т-залежні та Т-незалежні типи імунної відповіді.
Імуноглобуліни: будова, функції, класи. Роль імунних комплексів у розвитку патології.
Цитокіни – медіатори імунної системи. Інтерлейкіни, класифікація, функції та участь в імунних процесах.
Ростові фактори, фактори некрозу пухлин, інтерферони та молекули адгезії. Характеристика. Участь у становленні імунної відповіді.
Імунологічна система слизових оболонок. Лімфоїдна тканина, асоційована з шлунково-кишковим трактом.
Сучасне уявлення про структуру та функцію головного комплексу гістосумісності. Будова антигенів HLA. Схильність до захворювань залежно від HLA-фенотипу.
Основні принципи класифікації імунодефіцитів. Природжені комбіновані імунодефіцити та імунодефіцити В-, Т-клітинної ланок: механізми розвитку, особливості клінічного перебігу, імунодіагностики та лікування.
Природжені імунодефіцити фагоцитарної ланки імунної системи та системи комплементу: механізми розвитку, особливості клінічного перебігу, імунодіагностики та лікування.
Поняття набутого імунодефіциту. Причини виникнення, клінічні ознаки, імунодіагностика та імунотерапія.
Синдром тривалої гарячки: етіологія, клінічні, інструментальні, лабораторні та імунологічні критерії діагностики, диференціальна діагностика, основні принципи імунотерапії та імунопрофілактики.
Синдром лімфаденопатії: етіологія, патогенез, класифікація, методи дослідження, імунологічні критерії діагностики, диференційна діагностика, основні принципи імунотерапії та імунопрофілактики.
Імунопатогенез, стадії розвитку, класифікація ВІЛ - інфекції/СНІДу.
Клініко-лабораторні критерії діагностики, принципи лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Основні принципи профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні. Медичні працівники як особи “групи ризику” підвищеного ризику щодо захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД.
Стреси, розлади нейрогуморальної та імунної регуляції. Синдром швидкої втомлюваності.
Класифікація шкідливих факторів довкілля, періоди їх впливу на стан імунної системи.
Трансплантаційна імунологія. Імунологічні показання та протипоказання до трансплантації органів і тканин. Селекція пари донор-реципієнт. Передіснуючі антилімфоцитотоксичні антитіла, їх прогностична цінність.
Особливості пред- і післятрансплантаційного імунологічного моніторингу. Типи кризу відторгнення, їх клініко-імунологічна характеристика та прогнозування.
Iмунний статус вагiтних. Iмунологiя лактацiї. Імунологія запліднення.
Iмунозалежнi форми неплiддя в шлюбних парах. Причини та механізми утворення аутоантитiл до статевих клітин у чоловiкiв i жінок. Імунопатогенез безпліддя, його діагностика. Імунологiчнi пiдходи до лiкування безпліддя.
Протипухлинні фактори, фактори імунорезистентності пухлини, пробластні фактори, які пригнічують імунітет, а також пробластні фактори, які посилюють ріст пухлини. Поняття про пухлиноасоційовані антигени.
Імунні зміни в онкологічних хворих. Імунодіагностика в онкології. Сучасні підходи до iмунотерапiї хворих з онкологічними хворобами.
Причини формування алергологічної патології. Стадії формування алергічної реакції.
Алергія та атопія. Класифікація алергенів. Причини та механізми формування алергічних станів.
Методи діагностики алергій: лабораторні методи, шкірні тести та провокаційні проби.
Принципи протиалергічної терапії та імунотропних методів лікування в алергології. Специфічна імунотерапія, механізм дії, показання та протипоказання, прогноз ефективності.
Поліноз, алергічний риніт, алергічний кон’юнктивіт: етіологія, імунопатогенез, клініка, алергодіагностика, основні принципи імунотерапії.
Медикаментозна алергія. Імунопатогенез, клініка, алергодіагностика, лікування, алергопрофілактика.
Поняття алергія та псевдоалергія, диференційна діагностика. Гістамінлібераційні механізми розвитку псевдоалергічних реакцій. Принципи лікування.
Розвиток псевдоалергічних реакцій при порушеннях активації системи комплементу та метаболізму арахідонової кислоти. Принципи лікування.
Визначення поняття аутоімунітету, аутоімунної хвороби, синдрому. Механізми зриву толерантності, генетичнi передумови розвитку аутоімунних хвороб.
Класифікація, загальні принципи імунолабораторної діагностики аутоімунних хвороб. Сучасні підходи до застосування імунотропних препаратів.
Лабораторні критерії імунодіагностики аутоімунних захворювань.
Класифiкацiя iмунотропних препаратiв, механiзм дiї, побiчний вплив.
Принципи клiнiчного застосування iмунотропних препаратiв, показання та протипоказання до призначення, підбір дози, контроль за терапевтичною ефективністю.
Основні види імунореабілітація, її стратегія, тактика та основні принципи.
Кількісні та функціональні імунологічні тести. Імунограма, основні показники.
Методи визначення кількісних та функціональних характеристик Т- лімфоцитів: тести розеткоутворення, тести з використанням моноклональних антитіл, РБТЛ з мітогенами.
Методи визначення кількісних та функціональних характеристик В- лімфоцитів: тести розеткоутворення, тести з використанням моноклональних антитіл, РБТЛ з мітогенами, рівня ЦІК.
Методи визначення фагоцитарної активності лімфоцитів.
Методи визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів основних класів.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ТА ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із імунодефіцитними захворюваннями (зібрати імунологічний анамнез, визначити спадкову схильність до розвитку імунодефіцитів, оцінка даних фізикальних методів досліджень та ін..).
Вміти заповнювати імунологічний опитувач хворого, на основі даних якого визначити “групу ризику” щодо імунопатології.
Опанування навичками визначення необхідного спектру імунологічних тестів для обстеження пацієнтів з імунозалежною патологією.
Виявляти наявність основних клінічних симптомів там синдромів імунних порушень.
Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних імунодефіцитних синдромах на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.
Проводити клініко-імунологічну диференційну діагностику природжених та набутих імунодефіцитів.
Опанування навичками трактування даних та основних принципів щодо інтерпретації даних лейкограми та імунограми з урахуванням клініки, періоду хвороби, імунологічного анамнезу тощо.
Опанування навичками оцінки впливу негативних дії факторів навколишнього середовища на імунологічні показники.
Виявляти клінічні ознаки декомпенсації місцевого імунітету.
Виявляти ознаки подразнення імунної системи за даними лейкограми.
Призначати імунотропне лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну імунопрофілактику при імунозалежних захворюваннях.
Знати основні принципи призначення імунотропної терапії в комплексному лікуванні імунозалежних хвороб.
Вміти проводити профілактичні заходи при вакцинації. Володіти принципами імунопрофілактики.
Опанування навичками визначення необхідність проведення клініко-алергологічного обстеження.
Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із алергопатологією (вміти зібрати алергологічний анамнез, визначити наявність генетичної схильності щодо формування алергологічної патології).
Складати план обстеження хворих з алергологічними захворюваннями.
Опанувати навичками виконувати шкіряні алергологічні тести (прік- тести).
Опанування навичками оцінки даних лабораторних алергологічних тестів.
Опанувати навичками визначати алергени з східними антигенними детермінантами для складання рекомендацій по алергологічній профілактиці.
Опанувати навичками виконувати пікфлуометрію та оцінці її показників.
Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних алергологічних захворюваннях на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.
Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при алергологічних захворюваннях.
Надати невідкладну допомогу при гострій алергічній чи псевдоалергічній патології.
Застосовувати на практиці стандарти діагностики та лікування алергологічних захворювань.
Опанувати навичками призначати протиалергічні препарати, знати рецептуру основних антиалергічних препаратів.
Опанування навичками оцінки лабораторних результатів визначення імунологічних критеріїв аутоімунної патології.
Застосовувати на практиці стандарти імунодіагностики та п ризначення імуносупресивної терапію з оцінкою її ефективність при аутоімунних захворюваннях.
Опанування навичками визначення необхідність проведення клініко-імунологічного обстеження подружжя при підозрі на імунозалежне безпліддя.
Володіти принципами імунодіагностики та імунотерапії безпліддя, обумовленого імунодефіцитними захворюваннями з жінки.
Володіти принципами імунодіагностики та імунотерапії безпліддя, обумовленого антигаметним імунним конфліктом.
Володіти принципами імунодіагностики та імунотерапії безпліддя, обумовленого підвищеною гістосумісністю подружжя.
Інтерпретувати дані тестів по підбору донора та реципієнта для проведення трансплантації.
Опанування навичками діагностувати надгострий, гострий та хронічний кризи відторгнення при трансплантації органів та тканин.
Проводити диференційну діагностику кризу відторгнення та інфекційних ускладнень у хворих після трансплантації.
Призначати імуносупресивну терапію та оцінювати її ефективність після трансплантації органів та тканин.
Інтерпретувати показники імунограм у онкологічних хворих з оцінкою антибластомних факторів захисту.
Оцінувати результати визначення пухлиноасоційованих антигенів в ранній імунодіагностиці пухлин та ранньому виявленню рецидивів.
Оволодіти принципами імунотерапії та імунопрофілактики пухлин.
Надати невідкладну допомогу при гострій алергічній чи псевдоалергічній патології.
Призначити імунотропну терапію у комплексному лікуванні інфекційних захворювань.
Оцінювати ефективність призначеної імунотерапії в динаміці.
Володіти принципами імунопрофілактики та використовувати їх у клініці.
Проводити замісну терапію імуноглобуліновими препаратами.
Проводити противірусну імунотерапію з призначенням препаратів інтерферону та індукторів інтерферону.
Призначати та оцінювати ефективність специфічної імунотерапії при лікування полінозу та алергічного риніту.
ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
а) навчальна (основна і додаткова):
ОСНОВНА:
Лекції: проф. Дранніка Г.М., завідувача кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики НМУ імені О.О.Богомольця.
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник під ред. проф. Г.М. Дранніка. - К. : Здоров”я, 2006. - 888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей–интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. - 3 изд., доп. – Киев: – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006. - 482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. - Вінниця: НОВА КНИГА. -2006. - 528 с.
А. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія» - Одеса, Одеський державний медичний університет. – 2000. - 384 с.
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы. - Элиста: АПП «Джангар», 2005 . - 267 с.
Кишкун А.А. «Иммунологические и серологические исследования в клинической практике».- М.: Мединформ агентство, - 2006., - 532 с.
Основы клинической иммунологии (учебное пособие для медицинских вузов) пер. с англ. Э. Чепель, М. Хайни, С. Мисбах, Н. Сновден, М: ГЭОТАР- Медиа, 2008. - 416 с.
Рабсон А. Основы медицинской иммунологии: пер. а англ. М: Мир, - 2006. - 319 с.
Хаитов Р.М. «Иммунология» учебник для медицинских вузов - М., Изд. ГЭОТАР Медиа.- 2006. - +CD ROM
Періодичні журнали “Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология», „Ревматологія”, Неврологія”, „Гастроентерологія”, ,„Пульмонологія” 2004-2009 роки видання.
Б) НАУКОВА
Ярилин А.А.Основы иммунологии: Учебник. –М.: Медицина., 1999. – 608 с.
Клиническая иммунология. Под. ред. Г. Лолора-младшего, Т. Фишера и Д. Адельмана. Пер. с англ.- М., Практика, 2000.- 806 с.
Иммунодифицитные состояния. Под ред. В.С. Смирнова и И.С. Фрейдлина.- СПб.: «Фолиант», 2000. – 580 с.
Ройт А., Бростроф Дж., Мейл,Д. Иммунология. Пер. с англ.- М.: Мир, - 2002. – 592 с.
Періодичні журнали “ Імунологія та алергологія”, «Иммунология», «Клиническая иммунология», „Ревматологія”, „Неврологія” „Гастроентерологія”, „Пульмонологія”, „Ліки України”, „Доктор”, „Мистецтво лікування” 2005-2009рік.
В) МЕТОДИЧНА :
1. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять у медичних вузах (методичний посібник).- К.: “Хрещатик”, 2004. - 80 с .
Тести з клінічної імунології та алергології для КРОК-2.
1.Хвора, вчителька 36 років, скаржиться на підвищену втомлюваність, майже постійний головний біль, зниження працездатності, субфебрильну температуру на протязі кількох місяців. Невропатологом призначено комп ’ ютерну томографію, РЕГ судин головного мозку. Патології не виявлено. Направлена до імунолога. Які об’єктивні діагностичні критерії не зможуть свідчити про наявність синдрому хронічної втоми.
Відсутність іншої соматичної патології;
Ig M до вірусу Епштейн-Барр 1:16 ;
IgG до HSV 1:320 ;
Лімфоаденопатія;
Катаральний фарінгіт.
2. Хворий 48 років знаходиться у терапевтичному відділенні лікарні 25 діб з діагнозом: гостра двостороння бронхопневмонія Була проведена антибіотикотерапія спочатку цефазоліном, а потім роваміцином. Стан хворого практично не змінився, t -37,5 0С, при фізикальному і ренгенологічному обстеженні - незначна позитивна динаміка. З чим найвирогідніше може бути пов ’ язаний такий перебіг захворювання?
З розвитком дисбактеріозу;
З наявністю вторинного імунодефіциту;
З реінфекцією;
Із суперінфекцією;
З наявністю первинного імунодефіциту.
3. Хворий страждає ГРВІ до 7 разів на рік, переніс важку форму грипу, що була обтяжена пневмонією. Порушення якої ланки імунітету необхідно запідозрити у данному випадку?
Гуморальної;
Клітинної;
Фагоцитарної;
Системи комплементу;
Еозінофілів.
4. У жінки 50 років з діагнозом гіпертонічної хвороби II -ІІІ ступенів через тиждень після призначення гідралазину хвора відмітила погіршення стану: з’явилася лихоманка, біль у суглобах, кашель, біль у грудях. При обстеженні: АТ 170/95 мм рт ст , PS 90 за хв., різке послаблення везикулярного дихання над нижними відділами легень. Рентгенографічно - легеневий інфільтрат і плевральний випот. Виявлені антиядерні антитіла. Сформулюйте імовірний діагноз:
Системний червоний вовчак;
Синдром Дресслера;
Медикаментозна алергія;
Гостра плевропневмонія;
Гостра серцево-судинна недостатність.
5. У жінки 50 років з діагнозом гіпертонічної хвороби II -ІІІ ступенів через тиждень після призначення гідралазину хвора відмітила погіршення стану: з’явилася лихоманка, біль у суглобах, кашель, біль у грудях. При обстеженні: АТ 170/95 мм рт ст , PS 90 за хв., різке послаблення везикулярного дихання над нижними відділами легень. Рентгенографічно - легеневий інфільтрат і плевральний випот. Виявлені антиядерні антитіла. Вкажіть механізм патогенезу цього стану.
Алергічна реакція негайного типу;
Цитотоксична реакція;
Імунокомплексна реакція;
Алергічна реакція сповільненого типу;
Псевдоалергічна реакція.
6 Хворий 30 років знаходиться у відділенні інтенсивної терапії з діагнозом стафілококовий сепсіс. Отримує кефзол та амоксиклав. Які із зазначених імунотропних препаратів необхідно включити до комплексної терапії у першу чергу?
Тимоген;
Циклоферон;
Сандоглобулін;
Інтрон-А;
Рослинні адаптогени.
7. Хвора 52 років страждає на біль у суглобах, лихоманку на протязі кількох місяців. При обстеженні: іктеричність слизових оболонок та жовтяниця, телеангіоектазії, збільшення щитовидної залози, печінка +3 см. У аналізі крові: Гемоглобін 105 г/л, Ер-3,5?10 12/л, , Л 6?10 9/л, ШОЕ 30 мм/год. Біохімічний аналіз крові: заг. білок 85 г/л, білірубін 35 мкмоль/л за рахунок непрямого, АЛТ-1,18, АСТ-1,24 млмоль/л?год. Маркери вірусних гепатитів не визначені. Яке дослідження допоможе встановити правильний діагноз?
Виявлення антитіл до поверхневих антигенів гепатоцитів;
Виявлення LE клітин;
R - графія суглобів;
Виявлення антитіл до гистонів;
Визначення фагоцитарної активності.
8. .Хвора 52 років страждає на біль у суглобах, лихоманку на протязі кількох місяців. При обстеженні: іктеричність слизових оболонок та жовтяниця, телеангіоектазії, збільшення щитовидної залози, печінка +3 см. У аналізі крові: Гемоглобін 105 г/л, Ер-3,5?10 12/л, , Л 6?10 9/л, ШОЕ 30 мм/год. Біохімічний аналіз крові: заг. білок 85 г/л, білірубін 35 мкмоль/л за рахунок непрямого, АЛТ-1,18, АСТ-1,24 млмоль/л?год. Маркери вірусних гепатитів не визначені. Які аутоантитіла не є маркерами при цьому захворюванні?
АТ до гладких м ’ язів;
АТ до двохспіральної ДНК;
АТ до мікросом клітин печінки;
АТ до епітеліоцитів;
АТ до антигену мембран гепатоцитів.
9. Хвора 52 років страждає на біль у суглобах, лихоманку на протязі кількох місяців. При обстеженні: іктеричність слизових оболонок та жовтяниця, телеангіоектазії, збільшення щитовидної залози, печінка +3 см. У аналізі крові: Гемоглобін 105 г/л, Ер-3,5?10 12/л, Л - 6?10 9/л, ШОЕ 30 мм/год. Біохімічний аналіз крові: заг. білок 85 г/л, білірубін 35 мкмоль/л за рахунок непрямого, АЛТ-1,18, АСТ-1,24 млмоль/л?год. Маркери вірусних гепатитів не визначені. Який диагноз являється найбільш вірогідним?
Аутоімунний гепатит;
Токсичний гепатит;
Дифузний токсичний зоб;
Гепатокарцинома;
Хронічний вірусний гепатит.
10. Каретою швидкої допомоги було доставлено юнака 16 років із трахеостомою. Лікар КШД розповів, що хворого турбувало утруднене дихання. В анамнезі такі прояви у спостерігалися неодноразово, починаючись через кілька годин після тренувань з боксу. Було введено димедрол, папаверин, еуфілін. Під час транспортування стан хворого погіршав, розвинулася асфіксія, що і потребувало накладання трахеостоми. Об’єктивно: обличчя набрякле, бліде, у параорбітальній ділянці гематома. Який діагноз найбільш вирогідний?
Астматичний статус;
Вроджений ангіоневротичний набряк;
Закрита черепно-мозкова травма;
Вертебро-базилярна недостатність;
Алергічний набряк Квінке.
11. Каретою швидкої допомоги було доставлено юнака 16 років із трахеостомою. Лікар КШД розповів, що хворого турбувало утруднене дихання. В анамнезі такі прояви у хворого спостерігалися неодноразово, починаючись через кілька годин після тренувань з боксу. Було введено димедрол, папаверин, еуфілін. Під час транспортування стан хворого погіршав, розвинулася асфіксія, що і потребувало накладання трахеостоми. Об’єктивно: обличчя набрякле, бліде, у параорбітальній ділянці гематома. Які препарати доцільно застосувати?
Преднізолон;
Гідрокортизон;
Фуросемід;
Свіжезаморожену плазму;
Реополіглюкін.
12. У хворої 56 років 4 доби тому з’явився висип на шкірі, що супроводжується свербінням. Турбує також здуття живота, тупий біль у правому підребір’ї, закреп. За день до цього з’їла плитку шоколаду. Відмічає, що раніше на шоколад реакції не було, хоча шкірні прояви з’являлися при вживанні томатів, полуниці, молока. Сімейний алергологічний анамнез не обтяжений. Об ’ єктивно: на шкірі обличчя, тулуба, кінцівок уртикарний висип. Який найбільш вирогідний діагноз?
Харчова алергія;
Атопічний дерматит;
Хронічна кропів’янка;
Псевдоалергія;
Ідиосинкразія.
13. Хворий 26 років звернувся до терапевта із скаргами на нежить водянистого характеру, багаторазове чхання, периодичне закладання носа, зуд очей, головний біль. Загострення щорічні з кінця липня до початку жовтня, на протязі 5 років. Стан погіршується при виїзді за межі міста. Об’єктивно: набряк очей, сльозотеча, слизова оболонка очей гіперемована. При обстеженні внутрішніх органів патології не виявлено. Ваш попередній діагноз:
Риновірусна інфекція;
Аденовірусна інфекція;
Гипертрофічний риніт;
Поліноз;
Вазомоторний риніт.
14. Хворий 30 років звернувся до терапевта із скаргами на нежить водянистого характеру, багаторазове чхання, периодичне закладання носа, зуд очей, головний біль. Загострення щорічні з кінця липня до початку жовтня. Стан погіршується при виїзді за межі міста. Об’єктивно: набряк очей, сльозотеча, слизова оболонка очей гіперемована, при передній риноскопії – набряк, слизова оболонка носу блідо-сіра, у порожнині носа сірозні виділення. Обстеженням внутрішніх органів патології не виявлено. Виключіть з алгоритму лікування зайве на данний момент:
Антигістаминні препарати 2 покоління
Мембраностабілізатори
Топічні кортикостероїди
Специфічна імунотерапія;
Судиннозвужуючі засоби.
15. Хворого 26 років на протязі 7 років, з кінця липня до початку жовтня, турбує нежить водянистого характеру, багаторазове чхання, периодичне закладання носа, зуд очей, головний біль. Стан погіршується при виїзді за місто. Об’єктивно: набряк очей, сльозотеча, слизова оболонка очей гіперемована, при риноскопії – набряк, блідо-сірий колір слизової оболонки, у порожнині - сірозні виділення. При рентгенографії додаткових пазух носу – пристіночне набухання слизової оболонки. Обстеженням внутрішніх органів патології не виявлено. Який метод діагностики є доцільним на даний момент?
Скарифікаційні шкірні тести;
Інтраназальний алерготест;
Радіоімуносорбентний тест;
Інгаляційний алерготест;
Кон ’ юнктивальний алерготест.
16. Хворий на алергічний риніт, 28 років, відмічає щорічне погіршення стану із червня по липень на протязі 3 років. Спонтанне покращення відмічає у дощову та безвітряну погоду. Застосовувалася терапія супрастином та саноріном. На момент звертання до алерголога симптоматика відсутня. Який метод діагностики не використовується для підтвердження діагнозу?
Шкірні тести з пилковими алергенами;
Шкірні тести з побутовими алергенами;
Визначення рівня специфічного Ig E ;
Інтраназальний тест з пилковими алергенами;
Тест дегрануляції базофілів.
17. Хвора 16 років звернулася зі скаргами на появу свербіння в носі і очах, значне утруднення носового дихання. Свій стан пов’язує із вживанням меду напередодні. В анамнезі подібні прояви відмічаються на протязі 2 років у серпні-вересні. При передній риноскопії – набряк, слизова оболонка блідо-сіра, у порожнині носа сірозні виділення. Дихання везикулярне, без хрипів. АТ 115/80 мм рт ст , PS 75 за хв. Вкажіть попередній діагноз?
Харчова алергія;
Поліноз;
Алергічна бронхіальна астма;
Алергічний набряк Квінке;
Вазомоторний риніт.
18. Хворий 43 років, зоотехнік, на протязі 8 років страждає сверблячою висипком на шкірі обличчя, кінцівок, що загострюється в осінньо-зимовий період. Об’єктивно: висип розповсюдженого характеру, симетрично розташований на шкірі обличчя, шиї, верхніх та нижніх кінцівок, представлений еритемою, єкскориаціями, ліхеніфікацією, іхтіозом. В анамнезі хронічний холецистопанкреатит. Мати страждає бронхіальною астмою. Найбільш вірогідний діагноз?
Скабієс;
Атопічний дерматит;
Псориаз;
Мікробна екзема;
Рожевий лішай.
19. Хвора 37 років, продавець, скаржиться на свербіння шкіри кистей, обличчя та шиї, яке з’являється при контакті з холодною водою, а взимку - при виході на вулицю і зменьшується у теплому приміщенні. При об’єктивному обстеженні на відкритих ділянках шкіри дрібно-папульозний висип, екскоріації. Вкажіть попередній діагноз?
Скабієс;
Холодова кропив ’ янка;
Атопічний дерматит;
Пигментна кропив ’ янка;
Контактний дерматит.
20. До алерголога звернувся хворий 22 років, який 2 дні тому, перебуваючи на виставці квітів, переніс гострий стан, що характеризувався запамороченням, холодним потом на тлі АТ 80/50 мм рт. ст, ЧСС 120 уд/хв. Після протишокової терапії стан покращився. Які діагностичні методи можуть бути використані?
Інгаляційний тест з алергенами;
Шкірні алергопроби через 3 місяці;
Визначення вмісту специфічного IgE через 1 місяць;
Шкірні алергопроби через 6 місяців;
Визначення вмісту специфічного IgE на момент звертання.
21. Жінка 40 років госпіталізована зі скаргами на приступи ядухи, кашель з харкотинням. Хворіє 4 роки. Вперше приступ ядухи з ’ явився у хворої при перебуванні у селі. Надалі приступи турбували при прибиранні помешкання. Через 3 дні перебування у стаціонарі стан значно покращився. Назвіть найбільш вірогідний етіологічний фактор?
Пилок рослин;
Інфекційний;
Хімічні речовини;
Психогенний;
Побутові алергени.
22. Хворий 19 років звернувся зі скаргами на свистяче утруднене дихання, ядушний кашель, що провокується прийомом піразолонових похідних. Об’єктивно: везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. При обстеженні функції зовнішнього дихання виявлено ОФВ1 78% від індивідуальних показників норми, добові коливання ПСВ 25%. Яке додаткове дослідження показано хворому для підтвердження “аспіринової” астми?
Рентгенографія органів грудної порожнини;
Шкірні алерготести;
Імунограма;
Риноскопія;
Тест Шеллі.
23. Хворий 25 років в липні звернувся зі скаргами на свистяче утруднене дихання, ядушний кашель, приступи чхання, сльозотечю. Ці прояви відмічає щорічно, в один і той же період на протязі 2 років. Об’єктивно: склери гіцперемовані, везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. Яке дослідження недоцільне на даному етапі діагностики?
Спірометрія;
Шкірні алерготести;
Бронхоскопія;
Рентгенографія легень;
Визначення рівня сироваткового IgE .
24. Хвора 29 років звернулась до терапевта зі скаргами на свистяче утруднене дихання, ядушний кашель. Жінка відмічає появу приступів ядухи вночі 3-4 рази на місяць та вдень 2-3 рази на тиждень.Об’єктивно: везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. При обстеженні фунції зовнішнього дихання виявлено ОФВ1 79% від норми, добові коливання ПСВ 28%. Що потрібно призначити для купування приступу на цій стадії бронхіальної астми?
Сальбутамол;
Фліксотид;
Теопек;
Серевент;
Тавегіл.
25. Хворий 38 років скаржиться на свистяче утруднене дихання, сухий кашель, які з’явились через місяць після зміни помешкання. Аускультативно: везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. При дослідженні виявлено обструкції бронхіальної прохідності легкої тяжкості. Прік-тестом у період ремісії встановлено позитивну реакцію (+++) на алергени домашнього пилу № 016, 018. Виставте заключний діагноз.
Атопічна бронхіальна астма ;
Обструктивний бронхіт;
Неалергічна бронхіальна астма;
Астматична форма полінозу;
Системний мастоцитоз.
26. Хвора 35 років зі скаргами на приступи тяжкої ядухи, нежиті зі значним водянистим відділенням, чханням, свербінням шкіри, висип на відкритих ділянках тіла, набряк обличчя. Ці симптоми з’являються під час знаходження у сільській місцевості, особливо біля конюшні, місць утримання худоби, а також у цирку та в приміщеннях, де є домашні тварини. Симптоми з ’ являються через 2-3 хв. після контакту з тваринами. Об ’ єктивно на період огляду патології внутрішніх органів не виявлено. Назвіть найбільш вірогідний алерген, что спричиняє патологічний стан хворої.
Мікробний;
Пилку рослин;
Домашнього пилу;
Епідермальний ;
Грибковий.
27. Хвора 35 років зі скаргами на приступи тяжкої ядухи, нежиті зі значним водянистим відділенням, чханням. Ці симптоми з’являються під час знаходження у сільській місцевості, особливо біля конюшні, місць утримання худоби, а також у цирку та в приміщеннях, де є домашні тварини. Симптоми з ’ являються через 2-3 хв. після контакту з тваринами. Об ’ єктивно на період огляду патології внутрішніх органів не виявлено. Назвіть найбільш вірогідний алерген, что спричиняє патологічний стан хворої.
Назвіть механізм патогенезу захворювання.
Реагіновий ;
Імунокомплексний;
Гіперчутливість сповільненого типу;
Неімунний;
Цитотоксичний.
28. Хвора 35 років зі скаргами на приступи тяжкої ядухи, нежиті зі значним водянистим відділенням, чханням. Ці симптоми з’являються під час знаходження у сільській місцевості, особливо біля конюшні, місць утримання худоби, а також у цирку та в приміщеннях, де є домашні тварини. Симптоми з ’ являються через 2-3 хв. після контакту з тваринами. Об ’ єктивно на період огляду патології внутрішніх органів не виявлено. Встановіть діагноз.
Синдром Лєфлера;
Бронхіальна астма неалергічна;
Атопічна бронхіальна астма;
Поліноз, ринокон ’ юнктивальна форма;
Алергічний альвеоліт.
29. Хвора 35 років зі скаргами на приступи тяжкої ядухи, нежиті зі значним водянистим відділенням, чханням, свербінням шкіри. Ці симптоми з’являються під час знаходження у сільській місцевості, особливо біля конюшні, місць утримання худоби, а також у цирку та в приміщеннях, де є домашні тварини. Симптоми з ’ являються через 2-3 хв. після контакту з тваринами. Об ’ єктивно на період огляду патології внутрішніх органів не виявлено. Який вид лікування не можна застосувати в данному випадку?
Мембраностабілізатори;
Елімінація алергена;
Антигістамінні препарати 1 покоління;
Бронхолітики;
Інгаляційні ГКС.
30. Конюх 48 років, хворий на атопічну бронхіальну астму, звернувся до алерголога. Приступи переважно спостерігаються під час роботи у конюшні. Об ’ єктивно на період огляду патології внутрішніх органів не виявлено. Вкажіть, що не буде методом профілактики загострень.
Елімінація алергена;
Антигістамінні препарати;
Заборона введення профілактично-лікувальних сироваток;
Муколітики;
Мембраностабілізатори.
31. Подружжя скаржиться на безпліддя на протязі 2 років. У чоловіка це другий шлюб, в першому дітей не було. Клініко-анамнестичні данні виключають наявність запальних процесів органів репродукції у пацієнтів. Показники імунограм у подружжя нормальні, антиспермальні антитіла відсутні, індекс гістосумісності 75%. Вкажіть на можливу причину безпліддя.
Вторинний імунодефіцит у жінки;
Антиспермальний конфлікт;
Підвищенна гістосумісність подружжя;
Знижений індекс гістосумісності подружжя;
Дисгамаглобулінемія.
32. Подружжя скаржиться на беспліддя на протязі 3 років. Чоловік лікується у андролога з приводу хронічного неспецифічного простатиту. Імунологічне обстеження засвідчило: у дружини показники в межах норми, в імунограмі чоловіка Тх підвищені у 1,5 рази, а Тс знижені в порівнянні з показниками норми, ІРІ збільшен у 2 рази. Індекс гістосумісності 25%. У чоловіка визначені аутоспермальні Ат у спермі та сокові простати в діагностичному титрі. Вкажіть на можливу причину безпліддя.
Антигаметний конфлікт;
Вторинний імунодефіцит у чоловіка;
Підвищений індекс гістосумісності подружжя;
Знижений індекс гістосумісності подружжя;
Первинний імунодефіцит у чоловіка.
33 . Хворому М, 49 років проведена алотрансплантація нирки. Індекс гістосумісності 75% Після пересадки нирки хворому була призначена імуносупресивна терапія. На 16-ий день після операції відкрилася нориця з зеленуватим виділенням і раптово з ’ явилися ознаки гострої ниркової недостатності. В імунограмі: значне зменшення загальної кількості CD3-та CD4-клітин при підвищенні числа CD8-та CD19-лімфоцитів, ІРІ- 0,8. Що загрожує хворому?
Гострий криз відторгнення;
Сверхгострий криз відторгнення;
Хронічний криз відторгнення;
Інфекційне ускладнення;
Медикаментозний гломерулонефрит.
34. Хворому Н., 47 років проведена алотрансплантація печінки. Індекс гістосумісності 65%. На 4-ий день післяопераційного періоду з’явився біль у правому підребер’ї, нудота, підвищення t до 38,1 0С. Імунограма: збільшення кількості CD 3- та CD 4-клітин на тлі зменшення CD 8-лімфоцитів, ІРІ- 2.2. В пункційному аспіраті: переважають Т-хелпери, високий рівень ІЛ-2. Що загрожує хворому?
Гострий криз відторгнення ;
Сверхгострий криз відторгнення;
Хронічний криз відторгнення;
Інфекційне ускладнення;
ЦМВ-гепатит.
35. Хвора А., 47 років, з приводу ГРВІ прийняла аспірин і бісептол (по 2 таб.). Через 4 години раптово стан погіршився: посилився озноб, виникли виразні болі у горлі, загальна слабкість, а через 8 годин збільшилися шийні та пахвові лімфовузли, склери стали іктеричними, шкіра тулуба та кінцівок вкрилася папульозно-макульозним висипом, далі розвинулися жовтяниця та ангіна з некрозами та виразками на слизовій оболонці ротової порожнини. Який попередній діагноз є найбільш вірогідним?
Сепсис;
Гострий мієлобласний лейкоз;
Аутоімунний гепатит;
Вірусний гепатит А;
Імунний (гаптеновий) агранулоцитоз .
36. Хвора А., 47 років, з приводу ГРВІ прийняла аспірин і бісептол (по 2 таб.). Через 4 години раптово стан погіршився: посилився озноб, виникли виразні болі у горлі, загальна слабкість, а через 8 годин збільшилися шийні та пахвові лімфовузли, склери стали іктеричними, шкіра тулуба та кінцівок вкрилася папульозно-макульозним висипом, далі розвинулися жовтяниця та ангіна з некрозами та виразками на слизовій оболонці ротової порожнини. Яке обстеження буде найбільш інформативним?
Ан. крові на печінкові проби;
Ан. крові з лейкоцитарною формулою ;
Бактеріологічне дослідження крові;
Рентгенографія придаткових пазух носа:
Ретроградна холецистопанкреатографія.
37. Чоловік 36 років звернувся зі скаргами на свербіння та гіперемію, що з?явились на передпліччі у ділянці, де був застосований пластир добу тому. В анамнезі спостерігалися подібні прояви при контакті з пластирем 2 роки тому. Який тип реакції зумовлює картину захворювання?
Реагіновий;
Імунокомплексний;
Гіперчутливість сповільненого типу;
Комбінований;
Цитотоксичний.
38. Подружжя звернулося до клінічного імунолога у зв’язку із наявністю спонтанних викиднів, якими завершилися 3 вагітності. У жінки в анамнезі хронічний лівобічний сальпінгоофорит, але протягом 2-х років проявів дисгормональних, запальних процесів та інфекцій статевих щляхів не спостерігалося. У чоловіка патології не виявлено. Який вид імунотропних препаратів потрібно застосовувати першим?
Рослинні адаптогени;
Бактеріальні лізати;
Глюкокортикостероїди;
Спленін;
Препарати тимусу.
39. Пацієнт М., 48 років, на 20-й день після пересадки нирки скаржиться на біль у попереку, олігурію, субфебрилітет та пахвинну лімфоаденопатію, загальну слабкість. Лабораторно встановлено підвищення вмісту креатиніну та сечовини, а також збільшення ІРІ за рахунок Т-хелперів. В аспіраті – перевагання лімфоїдних клітин. Що необхідно виключити із запропонованого алгоритму лікування?
Зменшені дози імуносупресорів;
Дієта із збідненим вмістом солі та білків;
Ентеросорбенти;
Вітаміни С та Е;
Збільшені дози імуносупресорів.
40. Подружжя звернулося до клінічного імунолога у зв’язку із наявністю спонтанних викиднів, якими завершилися 3 вагітності. У жінки в анамнезі хронічний лівобічний сальпінгоофорит, але протягом 2-х років проявів дисгормональних, запальних процесів та інфекцій статевих щляхів не спостерігалося. У чоловіка патології не виявлено. Яка картина імунограми у жінки є найбільш вірогідною?
Імунологічні показники у межах норми;
ІРІ =4,0 за рахунок Т-хелперів;
ІРІ = 0,7 за рахунок Т-хелперів ;
Збільшення числа В-лімфоцитів та вмісту І g М.
Збільшене число В-клітин, а вміст І gG 2,5 г/л.
41. Жінка 25 років, авіадиспетчер, скаржиться на виснаженість, дратівливість, головні болі, безсоння, високу схильність до ГРВІ (хворіє 4-5 разів на рік), тривалий субфебрилітет. Специфічні та пухлинні процеси обстеженням не встановлені. При імунологічному дослідженні виразних змін показників не зафіксовано. Який найбільш вірогідний діагноз?
ВСД;
Синдром хронічної втоми;
Невроз;
Синдром підвищеної втомлюваності ;
Важка міастенія.
42. У юнака 20 років протягом тижня наявні симптоми правобічного гонартриту невстановленої етіології. При обстеженні характерних рентгенологічних даних не отримано. В сімейному анамнезі по материнській лінії винайдено двоє хворих на ревматоїдний артрит. Яке дообстеження доцільно провести для підтвердження РА?
Ан. крові на антистрептолізин-О;
Ан. крові на білкові фракції;
Ан. крові на вміст РФ;
Біопсія сіновіальної оболонки;
Ан. на вміст РФ у синовіальній рідині .
43. Дівчина 23 років, яка працює штукатуром 4 роки, скаржиться на появу сверблячої еритеми на кистях та передпліччях, котра повністю зникає під час відпустки чи при униканні роботи з цементними сумішами. Який тип реакції найвірогідніше обумовлює розвиток симптоматики?
Анафілактичний;
Цитотоксичний;
Імунокомплексний;
Гіперчутливість сповільненого типу;
Змішаний.
44. У пацієнта 50 років застосування традиційної терапії щодо загострення хронічного некалькульозного панкреатиту протягом 1,5 місяців виявилося неефективним. При УЗ обстеженні тіла залози винайдено ділянку, підозрілу на наявність пухлинного росту. Які дані при дообстеженні будуть найбільш інформативними?
Лейкоцитоз та прискорена ШОЕ;
Специфічні маркери у крові ;
Атипічні клітини у панкреатичному соці;
Гастродуоденоскопія;
Ретроградна дуоденопанкреатографія.
45. Ретельне обстеження у андролога та гінеколога подружжя, що протягом 3-х років не застосовує протизаплідних засобів і не має дітей патології не виявило. За результатами HLA -типування індекс гістосумісності складає 90%. Який вид імунотерапії необхідно застосувати?
Рослинні адаптогени;
Препарати тимусу;
Сенсибілізація пулом лімфоцитів чоловіка ;
ОКТ-3;
Препарати імуноглобулінів.
46. Хворий 60 років скаржиться на зниження апетиту, загальну слабкість, схуднення. Об ’ єктивно: шкіра сірого кольору, склери іктеричні, печінка +2 см. На УЗД черевної порожнини визначено об ’ ємне утворення в паренхимі печінки поблизу воріт, d 5 см. Яке дослідження треба провести хворому для уточнення діагнозу?
Визначення альфа-ембріонального антигену;
Визначення маркерів вірусних гепатитів;
Визначення LE -клітин;
Визначення рівня протипухлинних антитіл;
Визначення рівня антитіл до мікросом гепатоцитів.
47. Хворий 56 років був прооперований з приводу раку простати. Які імунологічні показники будуть свідчити про наявність метастазів через 3 місяці?
Підвищення вмісту простатичного антигену;
Відсутність простатичного антигену;
Зниження вмісту антитіл до простатичного антигену;
Підвищення вмісту антитіл до простатичного антигена;
Підвищення вмісту антигену плоскоклітинного раку.
48. Хвора 26 років з підвищеною фоточутливістю, артритами променево-зап’ясних та ліктевих суглобів, дисковидним висипом на шкірі обличчя та тулоба. Було виставлено діагноз: СЧВ. В аналізі крові: гемоглобін-115 г/л, еритроцити-2,5 10 12/л, лейкоцити-2,9 10 9/л, лімфоцити-15%, тромбоцити-150 10 9/л, ШОЕ-30 мм/год. Яке лабораторне дослідження недоцільно призначити для верифікації діагнозу?
Імунограма;
Визначення LE –клітин;
Визначення вмісту анти-двоспіральнихДНК-антитіл;
Визначення вмісту антифосфоліпідних антитіл;
Тест на наявність ?-фетопротеіну.
49. .Хвора 26 років з підвищеною фоточутливістю, артритами променево-зап’ясних та ліктевих суглобів, дисковидним висипом на шкірі обличчя та тулоба. Було виставлено діагноз: СЧВ. В аналізі крові: гемоглобін-80 г/л, еритроцити-1,5?10 12/л, лейкоцити-2,0?10 9/л, лімфоцити-15%, тромбоцити-150?10 9/л, ШОЕ-50 мм/год. Запропонуйте метод імунокорекції:
Призначення терапії ГМ-КСФ;
Призначення рослинних адаптогенів;
Призначення ГКС;
Замісна гемотрансфузія;
Призначення терапії метилурацилом.
50. Хвора 26 років з підвищеною фоточутливістю, артритами променево-зап’ясних та ліктевих суглобів, дисковидним висипом на шкірі обличчя та тулоба. Було виставлено діагноз: СЧВ. В аналізі крові: гемоглобін-80 г/л, еритроцити-1,5?10 12/л, лейкоцити-2,0?10 9/л, лімфоцити-15%, тромбоцити-150?10 9/л, ШОЕ-50 мм/год. Що необхідно виключити з алгоритму терапії?
Плазмоферез;
Системні ГКС;
Комплексні препарати в/в імуноглобулінів;
Тимектомію;
ОКТ-3.
51. Хвора 22 років зі скаргами на зниження працездатності, емоційну лабільність, виразну загальну слабкість, втомлюваність, диплопію. При огляді: двобічний птоз, гіпомімія. Тестування виявили патологічну втомлюваність м’язів обличчя та кінцівок. В професійному анамнезі – тривалий контакт з токсичними речовинами (формальдегід, хлор, анілінові барвники). В крові присутні антитіла до ацетилхолінових рецепторів у діагностичному титрі. Виставте діагноз:
Синдром хронічної втоми;
Підгострий вірусний енцефаломієліт;
Хронічна інтоксикація формальдегідом;
Важка міастенія;
Істерія.
52. Хвора 22 років зі скаргами на зниження працездатності, емоційну лабільність, виразну загальну слабкість, втомлюваність, диплопію. При огляді: двобічний птоз, гіпомімія. Тестування виявили патологічну втомлюваність м’язів обличчя та кінцівок. В професійному анамнезі – тривалий контакт з токсичними речовинами (формальдегід, хлор, анілінові барвники).В крові присутні антитіла до ацетилхолінових рецепторів у діагностичному титрі. Який метод лікування є зайвим?
Антихолінестеразні препарати.
Комплексні препарати в/в імуноглобулінів;
Тимектомія;
Системні ГКС;
Препарати тимусу.
53. Юнак 24 років через 2 місяці після введення протиправцевої вакцини відчув періодичне зниження гостроти зору, появу парестезій у нижніх кінцівках, м’язову слабкість, півроку потому розвинулися: ністагм, атаксія, тремор. Які імунолабораторні показникиї підтвердять діагноз розсіяного склерозу?
Антитіла до основного білка мієліна;
Антиядерні антитіла;
Антитіла до ацетилхолінових рецепторів;
Антитіла до мембран нейронів;
Антитіла до нейротрасміттерів.
54. Юнак 24 років через 2 місяці після введення протиправцевої вакцини відчув періодичне зниження гостроти зору, появу парестезій у нижніх кінцівках, м’язову слабкість, півроку потому розвинулися: ністагм, атаксія, тремор. В крові винайдено високий титр антитіл до основного білка мієліна. Який найбільш сучасний метод імунотерапії можливо запропонувати?
Системні ГКС;
Препарати ?-інтерферону;
Кополімер-1;
Сандоглобулін;
ОКТ-3.
55. Жінка 18 років, направлена до алерголога у зв’язку із розвитком гіперемії і набряку обличчя та шиї, що супроводжувалися свербінням, головним болем, запамороченням і виникли одразу після ін’єкції новокаіну. У минулому препарати цієї групи ніколи не призначалися. 3 роки тому спостерігалася реакція у вигляді кропив ’ янки на прийом гросептолу. Яка вірогідна причина реакції на новокаїн?
алергія на перехресний алерген;
псевдоалергія внаслідок гістаміноліберації;
псевдоалергія з порушенням метаболізму арахідонової кислоти;
псевдоалергія з порушенням у системі комплементу;
ідіосинкразія.
56. Чоловіка 39 років, хворого на туберкульоз кісток, направлено до алерголога для вирішення питання щодо застосування фтивазиду, необхідного для здійснення комплексної терапії. На попередньо проведений шкірний тест з цим препаратом отримано позитивну реакцію (+++). Який варіант попередження ускладнень терапії буде найбільш доцільним?
Десенсибілізація до фтивазиду;
Додаткове призначення ГКС;
Додаткове призначення антигістамінних препаратів;
Додаткове призначення мембраностабілізаторів;
Додаткове призначення цитостатиків.
57. Біснесмен 36 років скаржиться на послаблення пам’яті, дисфазію, порушення концентрації уваги, дратівливість, знижений фон настрою, тривогу, сонливість, що мають прогредієнтний характер розвитку протягом року. Після місячної відпустки та терапії ноотропілом і еленіумом стан суттєво не змінився. На енцефалограмі – дисфункція лобних долей та лівої півкулі мозку. В імунограмі: зростання числа Т-кілерів, ІРІ 1,2, IgG 7,0 г/л,, вміст IgG 1 та IgG 3 значно знижений, зменшене число та активність НКК. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз?
Синдром хронічної втоми;
Хвороба Альцгеймера;
Підгострий субарахноідит;
Синдром підвищеної втомлюваності;
Розсіяний склероз.
58. Біснесмен 36 років скаржиться на послаблення пам’яті, дисфазію, порушення концентрації уваги, дратівливість, знижений фон настрою, тривогу, сонливість, що мають прогредієнтний характер розвитку протягом року. Після місячної відпустки та терапії ноотропілом і еленіумом стан суттєво не змінився. На енцефалограмі – патології не виявлено. В імунограмі: зростання числа Т-кілерів, ІРІ 1,2, IgG 7,0 г/л, вміст IgG 1 та IgG 3 значно знижений, зменшене число та активність НКК. Виключте недоцільний вид імунотропної терапії?
Системні ГКС;
Рослинні адаптогени; :
Вітаміно-мінеральні комплекси;
Ентеросорбенти;
Препарати комплексних імуноглобулінів.
59. У жінки 42 років через 2 тижні після завершення терапії гнійного гаймориту стрептоміцином спостерігається гіперемія шкіри у ділянці проведення ін’єкцій, формування абсцесу. Порушення загального стану відсутні. Пункційно винайдено рідкий гній без наявності мікрофлори. Який тип реакції лежить в основі патогенезу даного стану?
Гістамінолібераційний;
Цитотоксичний;
Імунокомплексний;
Сповільненого типу;
Комбінований.
60. У 18-річної студентки медичного училища після роботи у перев’язочній з’явився єритемно-везикульозний висип на кистях свірблячого характеру. В анамнезі після вживання в їжу яблук, бананів відмічався набряк губ, язика, десен, який нивелювався прийомом супрастину, а при застосуванні косметичної маски для обличчя з ківі - макульозна екзантема. Чутливість до яких алергенів необхідно дослідити?
Латекс ;
Йод;
Тальк;
Побутові;
Епідермальні.
61.Дитині 3 рокі. За останній рік у дитини було тричі діагностовано менінгококовий менінгіт. Дефект якої ланки імунітету можна запідозрити?
а) дефіцити В-клітинної ланки,
б) дефіцит Т-клітинної ланки,
в) дефіцит системи комплементу,
г) комбінований імунодефіцит,
д) дефіцит фагоцитозу.
62.Дитині 4 місяці. Народився з вагою 4.200 г, зріст 55 см, від
першої вагітності із загрозою переривання в 20-22 тижнів.
З метою зберігання вагітності мати приймала турінал. Період
новонародженості протікав без ускладнень. В 2 міс. переніс вірусну інфекцію, яка ускладнилась правосторонньою бронхопневмонією.На рентгенограмі збільшена тінь тимусу. Вірогідні причини розвитку бронхопневмонії?
а) внутрішньоутробне інфікування,
б) дефіцит клітинної ланки імунітету,
в) анатомічна вада розвитку бронхолегеневого апарату,
г) дефіцит гуморальної ланки імунітету,
д) селективний дефіцит імуноглобуліну А.
63. Дитині 5 років, народилась від першої не ускладненої вагітності,
пологи були стримкі. Протягом першого місяця відмічалась жовтяниця, рівень білірубіну складав 167 мкмоль/л. З 2-річного віку відмічається нестійкість при ході, порушення проведення пальценосової проби. До 4-річного віку дитина хворіла рідко. В 4 роки переніс грип з нейротоксикозом. В родоводі по материнській лінії у бабусі рак молочної залози, у прабабусі – рак шлунку. Можливі діагнози:
а) білірубінова енцефалопатія,
б) синдром Жільбера,
в) вірусний гепатит В,
г) синдром Луї-Барр,
д) наслідки пологової травми.
64. Дитині 5 днів, знаходиться у відділенні патології новонароджених
з діагнозом сепсис, гострий перебіг. При обстеженні пуповинної
крові виявлений титр IgG проти герпесу І типу 1:160. IgM проти герпесу негативний. При обстеженні матері титр IgG проти герпесу складав також 1:160. У батька дитини хронічна пневмонія. Причиною розвитку сепсису є :
а) внутрішньоутробна герпетична інфекція,
б) первинний імунодефіцит,
в) інтранатальна герпетична інфекція,
г) постнатальна герпетична інфекція,
д) вторинна імунна недостатність.
65. Дитині 1 місяць. Загальний стан важкий, млявість, адинамічність,
шкіра з сіруватим відтінком. Стілець до 7 раз на добу, пінистий з великим вмістом слизу. При посіві калу виявлена сальмонельозна інфекція. Призначена стандартна антибактеріальна терапія.
Паралельно з цим необхідно призначити:
а)тимічний імунотропний препарат
б) рослинні адаптогени
в) імуноглобулін
г) спленін
д)ентеросорбент
66. Дитині 5 місяців, в положенні лежачи на спині у нього утруднюється дихання, ціаноз носогубного трикутника. Дитина від 2 вагітності із загрозою переривання в 20 тижнів і в 35 тижнів, у зв”язку з чим мати отримувала турінал. Вага дитини при народженні 4.000 г, зріст 55 см. Об”єктивно: шкіра бліда, тургор тканини знижений. План обстеження (вибрати невірну відповідь):
а) рентгенографія грудної клітини
б) УЗД середостіння
в) імунограма
г) визначення HLA -фенотипу
д) визначення рівню тимічних гормонів
67. Дитині 2 тижні поставлений діагноз сепсис, гострий перебіг.
Народився від першої не ускладненої вагітності. Оцінка за шкалою Апгар 8-9 балів. Виписаний із пологового будинку в задовільному стані. У батька дитини рецидивуючий герпес, у бабусі по батьковій лінії рак молочної залози, у дідуся туберкульоз легень. Можливі причини розвитку сепсису (вибрати невірну відповідь):
а) внутрішньоутробне інфікування
б) постнатальна інфекція
в) генералізована реакція на БЦЖ
г) пупковий сепсис
д) первинний імунодефіцит
68. Дитині 6 років поставлений діагноз – хронічний тонзилліт, рецидивуючий бронхіт, дефіцит IgA . На кожне загострення
бронхіту протягом року він отримував антибіотикотерапію
та симптоматичне лікування. В якості імуномодулюючої терапії слід призначити:
а) внутрішньовенно сандоглобулін
б) антіоксиданти
в) бактеріальні вакцини
г) тимічні препарати
д) лаферон
69.Хлопчику 2 роки. В 4 місячному віці після вакцинації проти поліомієліту у нього розвинувся правосторонній геміпарез. В 6 місяців переніс двусторонню вогнищеву бронхопневмонію, у 8 місяців – двусторонній гнійний отит, у 1,5 років - двічі переніс гострий бронхіт з обструктивним синдромом. Об”єктивно: дитина млява, бліда, тіні під очима, слизова зіву бліда, задня стінка пролигу зерниста, мигдалики не візуалізуються. В легенях аускультативно жорстке дихання, хрипів немає. Перкуторно розширення коренів легень. Серцеві тони ясні, ритмічні. На основі анамнезу життя можна запідозрити:
а)первинний імунодефіцит с селективним дефіци-
том імуноглобуліну А
б) сімейну доброякісну нейтропенію
в) синдром Брутона
г) гіпер IgM синдром
д) гіпоімуноглобулінемія
70.Хлопчику 7 років, звернувся до гематолога з приводу носових
кровотеч з 5 років. В анамнезі життя екзема від народження,
рецидивуючий герпес, рецидивуючий бронхіт, тромбоцитопе-
нія. Попередній діагноз:
а) аутоімунна тромбоцитопенічна пурпура
б) хвороба Верльгофа
в) синдром Віскотта-Олдрича
г) геморрагічний васкуліт
д) хронічний пієлонефріт
71. У хлопчика 5 років рецидивуючий фурункульоз, у матері і бабусі – парадонтит, брат прооперований з приводу флегмонозного апендициту. Які вірогідні порушення імунітету у дитини?
а) гуморальної ланки;
б) клітинної ланки;
в) фагоцитозу;
г) системи комплементу;
д) селективний дефіцит IgA .
72. У дівчинки 6 років рецидивуючий інфекційний гінгівіт. Необхідно провести слідуючі обстеженя КРІМ:
а) визначення кіліькості лейкоцитів;
б) фагоцитарний індекс;
в) визначення мієлопероксидази;
г) визначення IgE ;
д) НСТ-тест.
73. У пацієнта 7 років при імунологічному обстежені виявлений
рівень IgA – 0,5 г/л в сироватці. Чи можна виставити дитині діагноз селективного дефіциту IgA . До лабораторних кри теріїв цього діагнозу відносяться усі КРІМ:
а) IgA в слині відсутній;
б) IgA в сироватці 0,05 г/л;
в) IgG в нормі;
г) Ig М в нормі;
д) IgA в сироватці 0,5 г/л.
74. В зв”язку з рецидивуючим фурункульозом дитині 3 років призначено введення імуноглобудіну. Раніше дитина отримувала імуноглобулін з метою профілактики гепатиту А. Алергічний анамнез не обтяжений. При яких імунодефіцитах існує вірогідність виникнення анафілактичного шоку при повторному введенні імуноглобулінів?
а) дефіцит субкласів IgG ;
б) селективний дефіцит Ig М ;
в) селективний дефіцит 1 gA ;
г) гіпогамаглобулінемія;
д) транзиторная гіпогамаглобулінемія детей.
75. У дівчинки 3 років гнійний лівосторонній отит на протязі 2-х років. Їй необхідно провести імунологічне обстеження що включає визначення слідуючих показників КРІМ:
а) визначення рівня В-клітин;
б) визначення рівня імуноглобулінів класів G і M ;
в) визначення 1 gA в сироватці і в слині;
г) визначення підікласів IgG ;
д) гемолітична активність комплементу.
76.Хлопчик 5 років лікувався з приводу затяжної бронхолегеневої інфекції. При обстеженні промивних вод бронхів виявили збудник Pnevmocista carini . Ця інфекція можлива при усіх наступних захворюваннях КРІМ:
а) агаммаглобулінемія Брутона;
б) СНІД;
в) дефіцит клітинної ланки імунітету;
г) комбінований імунодефіцит;
д) медикаментозна імунодепресія.
77.У хлопчика 7 років виявлено синдром Ді-Джорджі. Для цього вродженого імунодефіциту характерні усі клінічні симптоми КРІМ:
а) гіпоплазія паращитовидних залоз;
б) гіпоплазія щитовидних залоз;
в) вроджена вада серця;
г) вади розвитку лиця;
д) гіпоплазія тимусу.
78.У дитини 10 років рецидивуюча герпетична інфекція, у бабусі
туберкульоз, у тітки – рак молочної залози. Для оцінки імунітету дитини необхідно провести слідуючі обстеження КРІМ:
а) шкірні проби гіперчутливості з антигенами;
б) визначення мієлопероксидази в лейкоцитах;
в) визначення рівня Т-хелперів;
г) визначення проліферативної активності Т-клітин
у відповідь на мітогени;
д) визначення рівня Т-супресорів.
79. Дитина 4 років звернулась до імунолога з рецидивуючим менінгококовим менінгітом. З якими імунодефіцитними станами пов”язана така патологія?
а) дисфункція нейтрофілів;
б) дефіцит С 3;
в) дефіцит субкласів IgG ;
г) дефіцит С 5 – С 9;
д) дефіцит Т-клітин.
80. У хлопчика 7 років проведене обстеження імунітету і виявлена патологія клітинної ланки. Спадковість обтяжена по онкопатології і туберкульозу. При патології клітинної ланки імунітету свідчать усі захворювання КРІМ:
а) туберкульоз;
б) інфікування гемофільною паличкою;
в) мікоплазменна інфекція;
г) злоякісні пухлини;
д) рецидивуюча герпетична інфекція
81.Пацієнту з агаммаглобулінемією Брутона було при значено введення внутрішньовенного імуноглобуліну. Який мінімальний рівень імуноглобуліну буде для нього захисним?
а) 2 г/л;
б) 3 г/л;
в) 4 г/л;
г) 5 г/л;
д) 1 г/л.
82.При імунологічному обстеженні у дитини 5 місяців із симптомами гострого секреторного правостороннього отиту виявлені слідуючі рівні імуноглобулінів
IgM - 1,2 г/л; IgA – 0,7 г/л; IgG – 4,2 г/л. Спадковість не обтяжена. Вкажіть ймовірний діагноз?
а) транзиторна гіпогаммаглобулінемія немовлят;
(первинний імунодефіцит);
б) агаммаглобулінемія Брутона;
в) комбінований імунодефіцит;
г) фізіологічна гіпогамаглобулінемія;
д) селективний дефіцит імуноглобуліну А
83. Ребенку 3 мес., заболел гриппом ( t +40 0). В стационаре назначили иммунограмму, получены данные:
Т-лимфоциты (СД3) 62%, 3,22.10 9/л,
Т-хелперы (СД4) 33%, 1,71.10 9/л,
Т-супрессоры (СД8) 29%, 1,50.10 9/л,
Естеств.киллеры (СД16) 19%, 0,98.10 9/л
В-лимфоциты (СД22) 19% , 0,98.10 9/л.
Иммуноглобулины методом Манчини:
IgA 0,28 мг/мл
IgM 0,52 мг/мл
IgG 6,2 мг/мл
Выбирите правильный ответ:
а) дефицит клетоного иммунитета;
б)дефицит гуморального иммунитета;
в)снижение противовирусной резистентности
г) комбинированный иммунодефицит
д) физиологическая иммунная недостаточность
84. Ребенку 8 лет. На 3-й день жизни диагностирована пневмония, по поводу которой лечился 2 месяца. В 6 мес. отит, плохо поддающийся лечению. В 5 лет тяжелая пневмония. За последних 3 года перестал рости.
С 7 лет эпизодически лихорадка до 39,5, все время субфебрилитет в течении года. Онкологической патологии не выявили по данным лапротомии. Предположительный диагноз:
а) аутоимунная патология
б) вирусный гепатит
в) неврологическая патология
г) иммунодефицитное заболевание
д) эндокринная патология
85 .Ребенку 5 лет , эмоционально лабилен, не желает посещать детский
коллектив. Находится 3 мес. на обследовании и лечении в гастроцентре по поводу эрозивного дуоденита. Традиционная терапия не эффективна.
Направлен на консультацию к иммунологу. Вероятный иммуногенез
а) дефицит системы комплемента
б) дефицит естественных киллеров
в) дефицит секреторного IgA
г) дефицит гуморального звена
д) дефицит клеточного иммунитета
86. Ребенку 8 лет, обратился к иммунологу по поводу рецидивируючего бронхита. В анамнезе спруподобный синдром в 5 мес., с 8 мес. хронический пиелонефрит, инфекционный мононуклеоз в 7 лет. Объективно некротическая ангина, гепатомегалия, спленомегалия.
Какие иммунологические диагностические тесты назначить кроме?
а) HLA типирование
б) ПЦР диагностика слюны на ЭБВ
в) исследование гуморального иммунитета
г) исследование клеточного иммунитета
д) исследование фагоцитоза
87.Хлопчик 4-х місяців від першої неускладненої вагітності, пологи фізіологічні, знаходиться на штучному вигодовуванні з 2-х місяців (гіпогалактія в матері). В 3 місяці переніс гострий бронхіт, був призначений пеціцилін внутрішньом ` язово за віком напротязі 7 днів. Через тиждень після цього в хлопчика виникли диспептичні розлади, а потім з ` явилась висипка на молочну суміш, якою він вигодовувався до захворювання.
Можлива причина висипки:
а) лактазна недостатність
б) алергічна реакція на молоко
в) алергічна реакція на пеніцилін
г) псевдоалергія, внаслідок порушення метаболізму жирних кислот
д) псевдоалергія, гістаміновий варіант, внаслідок дизбактеріозу
88.Хлопчик 4-х місяців від першої неускладненої вагітності, пологи фізіологічні, знаходиться на штучному вигодовуванні з 2-х місяців (гіпогалактія в матері). В 3 місяці переніс гострий бронхіт, був призначений пеціцилін внутрішньом ` язово за віком напротязі 7 днів. Через тиждень після цього в хлопчика виникли диспептичні розлади, а потім з ` явилась висипка на молочну суміш, якою він вигодовувався до захворювання. План лабораторного обстеження повинен включати все крім:
а) аналіз калу на дизбактеріоз
б) УЗД органів черевної порожнини
в) визначення рівню загального Ig E
г) визначення рівню спеціфічного Ig E
д) визначення рівню ІЛ-1 та 6
89.Дитині 3-х років встановлений діагноз: атопічний дерматит. Вперше прояви виникли в 6 місяців у вигляді ерітематозно-сквамозної висипки після вживання цитрусових. Зараз із слів матері в дитини харчова алергія “на все”. Лабораторні тести, що будуть використовуватись для діагностики обов ` язково повинні включати:
а) визначення HLA фенотипу дитини
б) визначення загального та специфічного Ig E
в) визначення рівню інтерлейкінів -1 та 6
г) визначення рівню інтерлейкіну-3
д) визначення рівню Т- та В-лімфоцитів
90.До приймального відділення КШД доставлений хлопчик із скаргами на набряк, що з`явився на обличчі після екстракції зуба і напротязі 2-х годин розповсюдився на шию, грудну клітину, верхні кінцівки. Набряк блідий, щільний. Після введення дімедролу та но-шпи лікарем швидкої допомоги стан не покращився. Можливі причини розвитку набряку:
а) алергічна реакція негайного типу
б) алергічна реакція сповільненого типу
в) порушення метаболізму арахідонової кислоти
г) дефіцит С 1 інгібітору
д) зниження гістамінопексії
91.Дівчина 5 років. Алергологічний анамнез не обтяжений. Була направлена на рентгенологічне дослідження з підозрою на міхурно-сечовідний рефлюкс. Після введення рентгеноконтрастної йодвміщуючої речовини з`явилось запаморочення, холодний піт, артеріальний тиск знизився до 75/50 мм. рт ст. Була проведена протишокова терапія. Попередній діагноз:
а) анафілактоїдний шок
б) анафілактичний шок
в) реакція Яріша-Гексгеймера
г) психогенна реакція
д) сироваткова хвороба
92.Хлопчик 7 років звернувся до педіатра із скаргами на приступи ядухи. Вперше вони виникли 2 роки тому під час відпочинку в селі у родичів. Зараз приступи спостерігаються після прибирання приміщень. В родинному анамнезі атопічний дерматит у матері.
Об`єктивно на тлі послабленого дихання розсіяні сухі свистячі хрипи. Найбільш вірогідні алергени, що викликають приступи ядухи:
а) харчові
б) пилкові
в) ендогенні
г) епідермальні
д) побутові
93.Дитині 8 років вперше встановлений діагноз бронхіальної астми середньої важкості рік тому. При проведенні шкірних скаріфікаційних тестів визначено, що алергеном є кліщ домашнього пилу Dermatophagoidus Pteronissimus . Яка терапія буде етіопатогенетичною:
а) призначення ? 2-адреноміметиків
б) призначення антилейкотрієнових препаратів
в) призначення інгаляційних кортикостероїдів
г) проведення специфічної імунотерапії
д) призначення антигістаміних препаратів
94.При проведенні шкірних тестів на ліки (пеніцилін, гентаміцин) хлопчику 5 років, був отриманий негативний результат. Але при першому внутрішньом`язевому введенні пеніциліну в дитини виникла кропивнянка. Причина цього (вибрати невірну відповідь):
а) пеніцилін є гаптеном
б) реакція обумовлена цитотоксичним механізмом
в) перше введення препарату без попередньої сенсибілізації не призводить до розвитку алергії
г) алергічна реакція може виникати на метаболіт пеніциліну
д) реакція перебігає за анафілактичним типом
95. Дитині 11 місяців встановлений діагноз атопічний дерматит. Відомо, що перші прояви виникли в 6 місяців при вживанні половини жовтку курячого яйця, причому на меншу кількість реакції не було. Далі мати спостерігала дозозалежну реакцію на жовток, моркву, сир. В родинному анамнезі зустрічаються випадки реакцій на велику кількість томатного соку, меду. Найбільш вірогідні причини висипки у дитини:
а) псевдоалергія, гістаміновий варіант
б) псевдоалергія, обумовлена порушенням метаболізму жирних кислот
в) алергічна реакція негайного типу
г) алергічна реакція імунокомплексного типу
д) алергічна реакція сповільненого типу
96. Дитині 11 місяців встановлений діагноз атопічний дерматит. Відомо, що перші прояви виникли в 6 місяців при вживанні половини жовтку курячого яйця, причому на меншу кількість реакції не було. Далі мати спостерігала дозозалежну реакцію на жовток, моркву, сир. В родинному анамнезі зустрічаються випадки реакцій на велику кількість томатного соку, меду. План обстеження повинен включати все крім:
а) УЗД органів черевної порожнини
б) визначення рівню загального Ig E
в) визначення рівню спеціфічного Ig E
г) визначення рівню циркулюючих імунних комплексів
д) проведення копрограми та аналізу калу на дизбактеріоз
97. Дитина 5 років захворіла на гостру правосторонню вогнищеву бронхопневмонію. Після госпіталізації до стаціонару було призначено: внутрішньом`язево цефазолін по 0,25г 3 рази на добу, мукалтін, діазолін. На І введення цефазоліну на тлі діазоліну в дитини виникла гостра кропивнянка. В анамнезі: випадок алергічної реакції на пеніцилін, інших антибіотиків не приймала; алергічних реакцій на харчові, пилкові, епідермальні та інші алергени не спстерігалось. Чим може бути обумовлена реакція на перше введення цефазоліну:
а) псевдоалергічною реакцією за гістаміновим типом
б) алерічною реакцію негайного типу
в) алергічною реакцією сповільненого типу
г) токсичним впливом
д) псевдоалергічною реакцією, обумовленою порушенням метаболізму жирних кислот
98. Дитина 4 років захворіла на гостру правосторонню вогнищеву бронхопневмонію.В родинному анамнезі: алергічна реакція на пеніцилін у бабусі з боку батька. У дитини харчова псевдоалергія, антибіотиків не отримувала. При проведенні дитині шкірних тестів на пеніцилін необхідно дотримуватись наступних умов (вибрати невірну відповідь):
а) відмінити антигістамінні препарати за 24-48 годин до тестування
б) інформувати пацієнта про можливість алергічної реакції
в) обов ` язковий негативний контроль з гістаміном
г) обов ` язковий негативний контроль з розчинником
д) використання спочатку прик - тесту, а потім внутришкірного введення препарату
99.В дитини 2-х років спостерігалась реакція на парацетамол у вигляді ангіоневротичного набряку. Не слід призначати дитині наступні препарати та вживати харчові продукти (вибрати невірну відповідь):
а) ацетилсаліцилову кислоту
б) мефенамінову кислоту
в) овочі та фрукти, що містять саліцилати
г) похідні метилксантинів
д) харчові продукти, що містять тартразин
Методичні рекомендації для студентів стоматологічного факультету
до практичних занять з клінічної імунології
Тема № 1
Предмет та завдання клінічної імунології. Сучасні погляди щодо структури і функції імунної системи. Сучасні можливості оцінки імунного статусу і ступеня імунних порушень. Методи лабораторної імунодіагностики.
3 курс, 4 години
І. Актуальність теми:
Наш час висуває все більші і більші вимоги до практичної медицини, оскільки з'являються нові хвороби, змінюється перебіг добре відомих захворювань. У зв’язку з цим виникають проблеми в лікуванні різноманітної інфекційної патології, а фундаментальні і серйозні знання імунопатогенезу у більшості клінічних спеціалістів відсутні. В якій медичній спеціальності не працював би лікар, без сучасних імунологічних знань йому не обійтися. Лікареві стоматологу потрібні глибинні знання в галузі фундаментальних і прикладних аспектів клінічної імунології, визначені міжнародними кваліфікаційними вимогами до випускників медичних університетів.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки :
знати будову і функції імунної системи, механізми нормальної імунної відповіді, рівні її регуляції. Способи обстеження органів імунної системи,норми лабораторних показників.
ІІІ. Питання для самоконтролю
Визначення та види імунітету.
Центральні і периферичні органи імунної системи.
Фактори природженого імунітету: механічні, фізіологічні, хімічні, біохімічні, клітинні: (моноцитарно - макрофагальна система, кілерні та гранулоцитарні клітини), гуморальні: (система комплементу, цитокіни).
Специфічний імунітет, його особливості, кооперація імунокомпетентних клітин, які беруть участь у формуванні імунної відповіді.
Популяції (Т- і В-лімфоцити) та субпопуляції (Т-хелпери 1 і 2 типу, Т- регуляторні, Т-ЦТЛ) лімфоцитів, їх функція.
Імуноглобуліни, структура, функції.
Будова та властивості циркулюючих імунних комплексів.
Головний комплекс гістосумісності: будова, властивості, функція. Регуляція імунітету.
Особливості імунологічного анамнезу.
Клінічні методи оцінки імунної системи. І
І нструментальні методи оцінки імунної системи.
Лабораторні методи оцінки імунної системи.
Особливості первинного імунологічного скринінгу.
Методи оцінки гуморальних природжених факторів захисту організму;
М етоди оцінки кількісних показників та функцiональної активностi клітинних та гуморальних факторів набутого імунітету.
І V . Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви імунозплежної патології.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка .-К.: Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей . - 3 изд., доп. – Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. - Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Додаткова література
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Гущин И. “Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль” -М..- “Фармакус Принт.”.- 1998.- 252 с.
“Клиническая иммунология” Под ред. Соколова Е.И, М., “Медицина”.-1998. - 272 с.
Лукиных Л.М. Заболевания слизистой оболочки полости рта. — Н. Новгород: Изд - во НГМИ. — 2000-ИЖ. — С. 367.
Лебедев К.А., Понякина И.Д. Иммунология в клинической практике М.- ЦПИ «ИЭМК», 1996.- 354 с.
Терапевтична стоматологія Підручник: У 4 т. - Т. 3. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін. - К.: Медицина, 2008. - 616 с. ( Для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації).
Ройт А., Дж. Бростроф, Д. Мейл “Основы иммунологии”. Пер. с англ. М.,”Мир”, 2000.- 592 с.
Chapel H., Haeney M. “Essential of Clinical Immunology”. Bleckwell Science. – 1994/ - 572 p.
Stites Daniel P., Terr Adda I., Pfislow Tristram G. “Medical Immunology”. – Stanford., Connecticut, Appleton& Lange. – 1997. – 900 p/
Virella G., Dekker M. . “Medical Immunology”. – Inc.USA. – 1998. – 561 p.
Vervloet D., Pradal M., Castelain M. “Drug Allergy”. – Pharmacia & Upjohn. – 1999. 323 p.
Методичні рекомендації для студентів стоматологічного факультету
до практичних занять з клінічної імунології
Тема № 2
Значення факторів місцевого імунітету в формуванні системної імунної відповіді. Мікробіоциноз та стан імунної системи слизової порожнини рота. Імунологічна система слизових оболонок.
3 курс, 2 години
І. Актуальність теми:
В даний час велика увага приділяється ролі імунної системи слизових оболонок в резистентності організму, перш за все до різних інфекційних агентів. За останні 20 років накопичені великі знання про структуру та функції імунної системи слизових, її взаємодії з інтегральної імунною системою і фізіологічної мікрофлорою, здібності мукозальной імунної системи виробляти толерантність на одні антигени і одночасно розвивати імунну відповідь на інші. Першим бар'єром, який приймає на себе основний удар при контакті з мікроорганізмами, є поверхня слизових оболонок нашого організму: порожнини рота, носа, дихальних шляхів, травного каналу, сечостатевих шляхів і ін Слина, шлунковий сік (кислотність), жовч, слиз - все це відноситься до неспецифічних факторів, які допомагають підтримувати гомеостаз організму.
Скупчення лімфоїдної тканини, розташованої в різних областях організму, забезпечують реалізацію імунної відповіді на території лімфоїдної тканини слизових оболонок.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки :
знать строение и функции системы местного иммунитета, механизмы поддержания микробиоциноза и состояния слизистой полости рта, уровне ее регуляции. Способы обследования органов иммунной системы, нормы лабораторных показателей.
ІІІ. Питання для самоконтролю
Мукозальний імунітет.
Взаємодія між мукозальним (місцевим) та системним імунітетом.
Структурно-функціональна організація лімфоїдної тканини, асоційованої зі слизовими оболонками.
Диференцація інтраепітеліальних лімфоцитів.
Індуктивні та ефекторні зони секреторного (місцевого) імунітету.
Структура, механізми утворення sIgA.
Місцевий імунітет порожнини рота.
Склад слини: лізоцим, лактоферин, лактопероксидаза, компоненти системи комплементу, імуноглобуліни.
Антигенний спектр нормальної слизової оболонки порожнини рота.
Оцінка місцевого імунітету.
Мікробіоциноз та стан імунної системи, асоційованої із слизовими оболонками порожнини рота.
Імунологія слизових оболонок та її значення в захисті від інфекції.
І V . Обсяг самостійної роботи:
Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви патології місцевого імунітету. Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого з патологією слизової оболонки і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка .-К.: Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей . - 3 изд., доп. – Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. - Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Матеріали лекцій професора Дранніка Г.М.
Додаткова література
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Гущин И. “Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль” -М..- “Фармакус Принт.”.- 1998.- 252 с.
“Клиническая иммунология” Под ред. Соколова Е.И, М., “Медицина”.-1998. - 272 с.
Лукиных Л.М. Заболевания слизистой оболочки полости рта. — Н. Новгород: Изд - во НГМИ. — 2000-ИЖ. — С. 367.
Лебедев К.А., Понякина И.Д. Иммунология в клинической практике М.- ЦПИ «ИЭМК», 1996.- 354 с.
Терапевтична стоматологія Підручник: У 4 т. - Т. 3. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін. - К.: Медицина, 2008. - 616 с. ( Для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації).
Ройт А., Дж. Бростроф, Д. Мейл “Основы иммунологии”. Пер. с англ. М.,”Мир”, 2000.- 592 с.
Chapel H., Haeney M. “Essential of Clinical Immunology”. Bleckwell Science. – 1994/ - 572 p.
Stites Daniel P., Terr Adda I., Pfislow Tristram G. “Medical Immunology”. – Stanford., Connecticut, Appleton& Lange. – 1997. – 900 p/
Virella G., Dekker M. . “Medical Immunology”. – Inc.USA. – 1998. – 561 p.
Vervloet D., Pradal M., Castelain M. “Drug Allergy”. – Pharmacia & Upjohn. – 1999. 323 p.
Методичні рекомендації для студентів стоматологічного факультету
до практичних занять з клінічної імунології
Тема № 3
Первинні та набуті імунодефіцити в стоматології та щелепо – лицевій хірургії
3 курс, 2 години
І. Актуальність теми:
В останні десятиліття відзначається значне зростання поширеності хронічних інфекційних захворювань, викликаних умовно-патогенними (опортуністичними) мікробами. Перебіг цих захворювань частіше млявий, з частими рецидивами і малою ефективністю від проведення адекватної етіотропної терапії. У пацієнтів також відзначається зниження імунологічної реактивності організму. Все це можна пояснити екологічною ситуацією, що змінилася, – появою з розвитком світового прогресу негативних хімічних, біологічних і фізичних факторів, появою «нових вірусів», впливом негативних внутрішніх факторів як фізичної, так і хімічної природи. У організмі адаптаційні імунні механізми слизових оболонок призводять до явища дисбіозу слизових у вигляді дисбалансу різного ступеня тяжкості. За даними експертів ВООЗ не існує практично жодного захворювання, при якому б не були ті чи інші ступені зміни в показниках імунної системи.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки :
Знатипоняття “дисфункція імунної системи”, ”імунодефіцитний стан”, ”імунна недостатність”; імунопатогенез імунодефіцитних захворювань, принципи діагностики; клінічну класіфікацію дисфункцій імунної системи; основні клінічні та імунологічні критерії дисфункцій імунної системи;
ІІІ. Питання для самоконтролю
Первиннi імунодефiцити - визначення, класифiкацiя, механiзми розвитку.
Дефіцит гуморального імунітету: клінічні ознаки, діагностика, тактика лікаря-стоматолога, підходи до лікування.
Дефіцит клітинного імунітету: клінічні ознаки, діагностика, тактика лікаря-стоматолога, підходи до лікування.
Комбіновані Т- і В-імунодефіцити: клінічні ознаки, діагностика, тактика лікаря-стоматолога, підходи до лікування.
Дефіцит системи фагоцитів: клінічні ознаки, діагностика, тактика лікаря-стоматолога, підходи до лікування.
Дефіцит компонентів комплементу: клінічні ознаки, діагностика, тактика лікаря-стоматолога, підходи до лікування.
Вториннi iмунодефiцити: визначення, класифікація, причини та механiзми розвитку, дiагностика.
Роль вторинних iмунодефiцитiв у патогенезi рiзних хвороб та ускладнень в стоматології.
План імунолабораторного обстеження. Основні підходи до імунотерапії в стоматології.
І V . Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви імунозалежної патології. Вміти з дійснити клінічне обстеження хворого з імунозалежною патологією (анамнез, огляд) і на основі отриманих даних правильно визначити набір імунологічних обстежень та призначити адекватну терапію.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка .-К.: Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей . - 3 изд., доп. – Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. - Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
Додаткова література
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Гущин И. “Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль” -М..- “Фармакус Принт.”.- 1998.- 252 с.
“Клиническая иммунология” Под ред. Соколова Е.И, М., “Медицина”.-1998. - 272 с.
Лукиных Л.М. Заболевания слизистой оболочки полости рта. — Н. Новгород: Изд - во НГМИ. — 2000-ИЖ. — С. 367.
Лебедев К.А., Понякина И.Д. Иммунология в клинической практике М.- ЦПИ «ИЭМК», 1996.- 354 с.
Терапевтична стоматологія Підручник: У 4 т. - Т. 3. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін. - К.: Медицина, 2008. - 616 с. ( Для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації).
Ройт А., Дж. Бростроф, Д. Мейл “Основы иммунологии”. Пер. с англ. М.,”Мир”, 2000.- 592 с.
Chapel H., Haeney M. “Essential of Clinical Immunology”. Bleckwell Science. – 1994/ - 572 p.
Stites Daniel P., Terr Adda I., Pfislow Tristram G. “Medical Immunology”. – Stanford., Connecticut, Appleton& Lange. – 1997. – 900 p/
Virella G., Dekker M. . “Medical Immunology”. – Inc.USA. – 1998. – 561 p.
Vervloet D., Pradal M., Castelain M. “Drug Allergy”. – Pharmacia & Upjohn. – 1999. 323 p.
Методичні рекомендації для студентів стоматологічного факультету
до практичних занять з клінічної імунології
Тема № 4
Алергічні хвороби в практиці лікаря стоматолога. Невідкладні стани в алергології.
3 курс, 2 години
І. Актуальність теми:
За останні десятиліття у всіх країнах зросла кількість людей, що мають алергічні захворювання. Відомо, що сьогодні 10-20% усіх людей страждає на них. Структура захворюваності має певні відміни в дитячому та дорослому віці: серед алергічних захворювань перших років життя переважають алергічні ураження шкіри, в той час як у підлітків та дорослих - алергічні захворювання ЛОР-органів, дихальної системи та шлунково- кишкового тракту. Трім того, алергія до лікарських препаратів виявляється у майже 50% хворих, що лікуються в стаціонарах та у 20% медичного персоналу.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки :
Знати класифікацію та імунопатогенез різних типів алергічних реакцій; механізми розвитку псевдоалергічних захворювань; принципи діагностики та диференційної діагностики алергії та псевдоалергії на підставі клініко - анамнестичних методів; основні групи препаратів, що використовуються при цих захворюваннях, механізм дії, показання та протипоказання
ІІІ. Питання для самоконтролю
Імунологічні механізми та типи ушкодження біоструктур.
Причини розвитку та роль генетичних факторів при формуванні алергопатології.
Алергічні хвороби: етіологія, імунопатогенез, клініка, алергологічна діагностика (лабораторна діагностика, прик-тести та ін.),
Основні принципи терапії алергічних хвороб.
Медикаментозна алергія. Фактори ризику, алергія на антибіотики, місцеві анастетики, сульфаніламіди, НСПЗ та інші.
Диференційна діагностика алергічних з токсичними, псевдоалергічними реакціями на препарати.
Алергія як професійне захворювання медичних працівників (гостра кропив’янка, набряк Квінке, бронхіальна астма на медикаменти, латексна алергія, контактні дерматити та ін.)
Контактні та токсико-алергічні медикаментозні стоматити.
Синдроми Лайєлла та Стівенса –Джонсона.
І V . Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви алергічної патології. Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого з алергічною патологією (анамнез, огляд) і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка .-К.: Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей . - 3 изд., доп. – Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. - Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
Додаткова література
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Гущин И. “Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль” -М..- “Фармакус Принт.”.- 1998.- 252 с.
“Клиническая иммунология” Под ред. Соколова Е.И, М., “Медицина”.-1998. - 272 с.
Лукиных Л.М. Заболевания слизистой оболочки полости рта. — Н. Новгород: Изд - во НГМИ. — 2000-ИЖ. — С. 367.
Лебедев К.А., Понякина И.Д. Иммунология в клинической практике М.- ЦПИ «ИЭМК», 1996.- 354 с.
Терапевтична стоматологія Підручник: У 4 т. - Т. 3. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін. - К.: Медицина, 2008. - 616 с. ( Для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації).
Ройт А., Дж. Бростроф, Д. Мейл “Основы иммунологии”. Пер. с англ. М.,”Мир”, 2000.- 592 с.
Chapel H., Haeney M. “Essential of Clinical Immunology”. Bleckwell Science. – 1994/ - 572 p.
Stites Daniel P., Terr Adda I., Pfislow Tristram G. “Medical Immunology”. – Stanford., Connecticut, Appleton& Lange. – 1997. – 900 p/
Virella G., Dekker M. . “Medical Immunology”. – Inc.USA. – 1998. – 561 p.
Vervloet D., Pradal M., Castelain M. “Drug Allergy”. – Pharmacia & Upjohn. – 1999. 323 p.
Методичні рекомендації для студентів стоматологічного факультету
до практичних занять з клінічної імунології
Тема № 5
Імунологія та процеси регенерації
3 курс, 2 години
І. Актуальність теми:
Останні два десятиліття характеризує значний прогрес у питаннях лікування ран: біологічні механізми загоєння встановлені на анатомічному, біохімічному та молекулярному рівнях; підприємства медичної промисловості переконалися в користі розробок більш ефективних способів лікування ран і, отже, в необхідності підтримки досліджень з питання їх загоєння, розробка нових фармакологічних препаратів за рахунок прориву в галузі молекулярної біології та імунології буде сприяти більш ефективному загоєнню як звичайних, так і тривало не загоюються ран; Тому, лікар-стоматолог повинен використовувати в повсякденній практичній роботі знання з імунології для забезпечення більш якісного лікування пацієнтів і необхідної профілактики ускладнень.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки :
Знати класифікацію різних форм регенерації, механізми регулювання регенераторного процесу: гуморальні, імунологічні та нервові механізми; розрізняти три види регенерації: фізіологічну, репаративну, патологічну; імунологічні механізми загоєння ран, особливості імунотропної терапії.
ІІІ. Питання для самоконтролю
Імунологічні механізми загоєння ран.
Фактори які визначають види регенерації.
Механізми фізіологічної регенерації.
Механізми репаративної регенерації.
Механізми патологічної регенерації.
Механізми загоєння ран
Методи регенерації кісток в використанням кісткового трансплантату.
Специфічні фактори росту і диференціації клітин при регенерації.
І V . Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви алергічної патології. Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого з алергічною патологією (анамнез, огляд) і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. «Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка .-К.: Здоров”я, 2006.-888 с.
2. Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей . - 3 изд., доп. – Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. - Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
Додаткова література
1. Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
2. Дранник Г.Н., Курченко А.И., Дранник А.Г. Иммунная система слизистих, физиологическая микрофлора и пробиотики. Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФ ПЛЮС”.-2009.-144 с.
Лукиных Л.М. Заболевания слизистой оболочки полости рта. — Н. Новгород: Изд - во НГМИ. — 2000-ИЖ. — С. 367.
Терапевтична стоматологія Підручник: У 4 т. - Т. 3. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін. - К.: Медицина, 2008. - 616 с. (Для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації).
Ройт А., Дж. Бростроф, Д. Мейл “Основы иммунологии”. Пер. с англ. М.,”Мир”, 2000.- 592 с.
Методичні рекомендації для студентів стоматологічного факультету
до практичних занять з клінічної імунології
Тема № 6
Імунологія гострих та хронічних одонтогенних та неодонтогенних запальних процесів ЩЛД та профілактика їх ускладнень.
3 курс, 2 години
І. Актуальність теми:
Інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин смертності в світі. Важливійшими факторами, які визначають розвиток інфекційного процесу, є стан імунної системи людини, її природжених факторів захисту та специфічного імунітету. Відомо, що протиінфекційна імунна відповідь повинна бути добре регульованою та контрольованою для досягнення рівноваги між усуненням патогену та посиленням запального процесу. Відсутність такої рівноваги може привести до формування хронічної інфекції та пошкодження тканин.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки :
Знати поняття "дисфункція імунної системи", "імунодефіцитний стан", "імунна недостатність"; імунологічні механізми розвитку одонтогенних інфекцій імунологічні механізми розвитку неодонтогенних інфекцій;. основні лабораторні тести для оцінки ступеню імунологічних порушень у стоматологічних хворих ; покази та протипокази для призначення імунотерапії при одонтогенних та неодонтогенних інфекціях.
ІІІ. Питання для самоконтролю
Імунологічний анамнез
Імунологічні обстеження (імунограма, інтерпретація)
Імунні дисфункції
Хвороби ЩЛД
Бактеріальні ураження ЩЛД
Вірусні у раження СОПР
Діагностика бактеріальних та вірусних хвороб ЩЛД та СОПР
Лікування вірусних хвороб СОПР
Епштейн- - Барр вірусна інфекція як загальномедична проблема.
Профілактика одонтогенних та неодонтогенних інфекції ЩЛД
І V . Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви одонтогенних та неодонтогенних інфекцій Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого з іфнфекційною патологією ЩЛД (анамнез, огляд) і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка .-К.: Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей . - 3 изд., доп. – Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. - Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
Додаткова література
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Дранник Г.Н., Курченко А.И., Дранник А.Г. Иммунная система слизистих, физиологическая микрофлора и пробиотики. Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФ ПЛЮС”.-2009.-144 с.
Лукиных Л.М. Заболевания слизистой оболочки полости рта. — Н. Новгород: Изд - во НГМИ. — 2000-ИЖ. — С. 367.
Лебедев К.А., Понякина И.Д. Иммунология в клинической практике М.- ЦПИ «ИЭМК», 1996.- 354 с.
Терапевтична стоматологія Підручник: У 4 т. - Т. 3. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін. - К.: Медицина, 2008. - 616 с. ( Для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації).
Ройт А., Дж. Бростроф, Д. Мейл “Основы иммунологии”. Пер. с англ. М.,”Мир”, 2000.- 592 с.
Методичні рекомендації для студентів стоматологічного факультету
до практичних занять з клінічної імунології
Тема № 7
ІМУНОЛОГІЯ СПЕЦИФІЧНИХ ЗАПАЛЬНИХ
ПРОЦЕСІВ ЩЕЛЕПО-ЛІЦЬОВОЇ ДІЛЯНКИ
(туберкульоз, актиномікоз, сифіліс, СНІД)
3 курс, 2 години
І. Актуальність теми:
СНІД – це контагіозне імунне захворювання вірусної етіології актуальне на сучасному етапі. За даними літератури лікарі-стоматологи посідають друге місце після хірургів за небезпекою зараження на СНІД.
Туберкульоз, актиномікоз, сифіліс не втратили актуальність сьогодні і можуть бути виявлені у хворих з дефіцитом клітинної ланки імунітету, які звертаються за стоматологічною допомогою.
ІІ. Завдання для домашньої підготовки :
Знати особливості імунопатогенезу вірусних (ВІЛ/СНІД), бактеріальних ( туберкульоз, сифіліс) та грибкових (актиномікоз) захворювань, особливості клінічних проявів в порожнині рота, основні групи препаратів, що використовуються при цих захворюваннях, механізм дії, показання та протипоказання
ІІІ. Питання для самоконтролю
Які ви знаєте шляхи інфікування та стадії перебігу ВІЛ-інфекції?
Вміст яких імунних клітин слугує важливою лабораторною ознакою стану інфікованості імунної системи у хворих на СНІД?
Якими опортуністичними інфекціями обумовлено до 90% летальних випадків у хворих на СНІД?
Які сучасні принципи лікування хворих на СНІД? Що таке потрійна терапія?
Яка група пацієнтів та які хвороби складають групу ризику передачі тубінфекції?
Яким чином збудник інфекції попадає в порожнину рота і викликає інфекційний процес?
Які зміни в імунітеті характерні для тубінфекції?
Де проводиться лікування тубінфекції і яка роль стоматолога та імунолога у веденні хворого на туберкульоз?
Що сприяє розвитку актиномікозу ротової порожнини у пацієнтів?
За яким типом за класифікацією Джела та Кумбса розвивається запалення при актиномікозі?
Клітинні чи гуморальні фактори є більш важливими для подолання актиномікозу ротової порожнини?
Який ви знаєте сучасний швидкий метод діагностики актиномікозу?
Які існують принципи лікування актиномікозу та роль імунотерапії у подоланні інфекції?
Який період сифілісу є найбільш заразним?
Які існують метоли діагностики сифілісу?
Якими є варіанти інтерпретації імунопатогенезу сифілісу?
Чи має місце набутий або вроджений імунітет до сифілісу?
Який антибактеріальний препарат залишається актуальним для лікування сифілісу?
Які імунотропні препарати можуть застосовувати при комплексному лікуванні сифілісу?
І V . Обсяг самостійної роботи: Навчитися виявляти клінічні та лабораторні прояви специфічних запальних процесів. Здійснити самостійне клінічне обстеження хворого зі специфічними запальними процесами (анамнез, огляд) і на основі отриманих даних правильно визначити набір обстежень та призначити адекватну терапію.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка .-К.: Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей . - 3 изд., доп. – Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. - Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Лекції професора Дранніка Г.М.
Додаткова література
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Дранник Г.Н., Курченко А.И., Дранник А.Г. Иммунная система слизистих, физиологическая микрофлора и пробиотики. Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФ ПЛЮС”.-2009.-144 с.
Лукиных Л.М. Заболевания слизистой оболочки полости рта. — Н. Новгород: Изд - во НГМИ. — 2000-ИЖ. — С. 367.
Терапевтична стоматологія Підручник: У 4 т. - Т. 3. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін. - К.: Медицина, 2008. - 616 с. ( Для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації).
Ройт А., Дж. Бростроф, Д. Мейл “Основы иммунологии”. Пер. с англ. М.,”Мир”, 2000.- 592 с.
ЛЕКЦ I Я
З КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ
ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТТЮ “СТОМАТОЛОГІЯ”
Тема лекції: Імунопатологічні стани, імунозалежні синдроми, хвороби імунної системи в практиці лікаря стоматолога. Основні підходи до імунодіагностики та імунотерапії.
ТЕМАТИЧНI ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ
СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
№
Тема заняття
C еместр
Кількість годин
1
Предмет та завдання клінічної імунології. Сучасні погляди щодо структури і функції імунної системи. Сучасні можливості оцінки імунного статусу і ступеня імунних порушень. Методи лабораторної імунодіагностики.
VI
4
2
Значення факторів місцевого імунітету в формуванні системної імунної відповіді. Мікробіоциноз та стан імунної системи слизової порожнини рота. Імунологічна система слизових оболонок.
VI
2
3
Первинні та набуті імунодефіцити в стоматології та ЩЛХ.
VI
2
4
Алергічні хвороби в практиці лікаря стоматолога. Невідкладні стани в алергології.
VI
2
5
Імунологія та процеси регенерації.
VI
2
6
Імунологія гострих та хронічних одонтогенних та неодонтогенних запальних процесів ЩЛД та профілактика їх ускладнень.
VI
2
7
Імунологія специфічних запальних процесів ЩЛД (туберкульоз, актиномікоз, сифіліс, СНІД).
VI
2
8
Можливості та перспектива імунотерапії в стоматології.
VI
1
9
Залік
VI
1
Всього годин
18
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТIЙНОЇ
ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ З КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ
СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ТЕМА РОБОТИ
КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
1
Герпетичні інфекції в стоматології: імунопатогенез, імунодіагностика, особливості клінічних проявів, імунотерапія, імунореабілітація
3 години
2
Проблеми ВІЛ-інфекції/СНІДу в стоматології
3 години
3
Покази та протипокази до застосування вакцин, в тому числі мукозальних вакцин.
3 години
ВСЬОГО ГОДИН
9 години
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
З КЛIНIЧНОЇ IМУНОЛОГIЇ ТА АЛЕРГОЛОГIЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
№
п/п
Теми заняття
Кількість
годин
1.
1.1.
Предмет i завдання кл i н i чної i мунолог i ї та алергології.
Структура та принципи функціонування імунної системи.
2 години
2.
Основи клінічної імунології
8 годин
2.1.
Комплексна клініко-лабораторна оцінка стану імунної системи.
2 години
2.2.
Імунологія слизових оболонок. Місцевий імунітет.
2 години
2.3.
Імунологія інфекційного процесу
2 години
2.4.
Імунологія та процеси регенерації
2 година
3.
Прикладн i питання кл i н i чної i мунології i алергології
6 годин
3.1.
Хвороби iмунної системи:
первиннi i набуті iмунодефiцити в стоматології та ЩЛХ
гострі та хронічні запальні процеси ЩЛД, профілактика ускдаднень.
- алергічні хвороби. Невідкладні стани в алергології.
2 години
2 години
2 години
3.2.
Класиф i кац i я, механ i зм д i ї, принципи призначення імунотропних препарат i в: i мунотерап i я, i мунореаб i л i тац i я в стоматології.
1 година
Залікове заняття
1 година
Всього
18 годин
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ КІНЦЕВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
З ДИСЦИПЛІНИ.
Основні завдання та проблеми сучасної клінічної імунології.
Сучасне уявлення про структуру, функцію та онтогенез імунної системи. Становлення факторів природженого імунітету в процесі онтогенезу.
Центральні та периферичні органи імунної системи.
Фактори природженого та набутого імунітету в підтриманні гомеостазу організму, їх взаємодія у реалізації імунної відповіді.
Макрофаги. Роль у становленні та реалізації імунної відповіді.
Кілінговий ефект як складова імунобіологічного нагляду. Основні типи кілерних клітин.
Гуморальні фактори природженого імунітету. Природні антитіла, інтерферони. Система комплементу.
Т-лімфоцити. Субпопуляції Т-лімфоцитів Основні функції.
В-лімфоцити. Основні функції.
Імуноглобуліни: будова, функції, класи.
Імунні комплекси, їх роль в фізіологічних процесах та розвитку патології. Вплив імунних комплексів на клітинний та гуморальний імунітет.
Імунологічна система слизових оболонок (мукозальний імунітет).
Мікробіоциноз та стан імунної системи слизової оболонки порожнини рота.
Сучасне уявлення про структуру та функцію головного комплексу гістосумісності.
Механізми та основні принципи розвитку імунної відповіді. Основи протибактеріального, противірусного та протигрибкового імунітету.
Методи лабораторної імунодіагностики.
Сучасні можливості оцінки імунного статусу i ступеня імунних порушень.
Значення факторів місцевого імунітету в формуванні системної імунної відповіді.
Спадкові імунодефіцитні стани, їх роль в стоматології.
Вторинні імунодефіцитні захворювання та їх роль в стоматології.
Інфекційні імунозалежні постопераційні ускладнення.
Рецидивуючий та хронічний перебіг інфекційних захворювань з ураженням слизової оболонки ротової порожнини.
Герпетичні ураження слизових оболонок ротової порожнини, клініко - імунологічна діагностика, імунотерапія та профілактика їх ускладнень.
Грибкові ураження слизових оболонок ротової порожнини, клініко - імунологічна діагностика, імунотерапія та профілактика їх ускладнень.
Імунологічні аспекти гострих одонтогенних запальних процесів.
Імунологічні аспекти хронічних одонтогенних запальних процесів.
Сучасні методи алергодіагностики.
Визначення алергії, класифікація і стадії розвитку імунних реакцій.
Алергени, їх класифікація. Фактори, що сприяють розвитку алергії.
Загальні принципи діагностики алергічних захворювань.
Алергічні стоматити, набряк Квінке та токсико - алергічні реакції, алергодіагностики та надання невідкладної допомоги хворим.
Основні принципи призначення імунотропних препаратів.
Системна і локальна імунотерапія в стоматології, можливості та перспективи.
Принципи оцінки імунного статусу
Основи лабораторної імунології. Імунологічні тести. Імунограма, основні показники.
Принципи інтерпретації даних імунограм у практиці лікаря стоматолога.
СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:
Зібрати імунологічний та алергологічний анамнез, визначити спадкову схильність до імунодефіцитних захворювань.
Виявляти клінічні і лабораторні ознаки недостатності імунітету.
Виявляти клінічні симптоми переважної недостатності: клітинного імунітету; гуморального імунітету; факторів місцевого імунітету та природжених факторів захисту.
Проводити клініко - імунологічну, диференційну діагностику спадкових та набутих імунодефіцитних станів.
Складати план імунологічного обстеження хворого с підозрою на імунодефіцитне захворювання.
Інтерпретувати дані лейкограмми та імунограми з урахуванням клінічних даних, стадії імунної відповіді, імунологічного анамнезу.
Аналізувати отримані дані лабораторних досліджень з урахуванням віку та стану хворого.
Оцінювати ступінь компенсаторних можливостей місцевого імунітету.
Виявляти клінічні ознаки декомпенсації місцевого імунітету.
Виявляти клінічні ознаки набутої імунної недостатності.
Інтерпретувати клініко-анамнестичні дані для виявлення порушень імунітету.
Виявляти вторинні імунодефіцитні стани.
Сформулювати імунологічний діагноз.
Призначити імунотропну терапію у комплексному лікуванні інфекційних захворювань.
Оцінювати динаміку ефективності призначеної імунотерапії.
Інтерпретувати показники імунограми у стоматологічних хворих.
Оцінювати ефективність призначеної імунотерапії в динаміці.
Володіти принципами імунопрофілактики.
Оволодіти методиками проведення алергологічних проб на анестетики та антибіотики, а також вміти оцінювати їх;
Оцінювати результати проведення алергологічної діагностики (шкірних проб, провокаційних тестів, даних лабораторної діагностики).
Сформулювати алергічний діагноз.
Оволодіти методиками надання допомоги хворим з алергічними реакціями негайного типу (гостра кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок);
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
“Клінічна імунологія та алергологія” Підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка .-К.: Здоров”я, 2006.-888 с.
Дранник Г.Н. “Клиническая иммунология и аллергология” Пособие для студентов, врачей – интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей . - 3 изд., доп. – Киев : – ООО ”ПОЛИГРАФПЛЮС”.-2006.-482 с.
Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. - Вінниця: НОВА КНИГА.-2006.-528 с.
Додаткова література
Бажора Ю.І. «Клінічна імунологія»- Одеса, Одеський державний медичний університет.-2000.-384 с.
Гущин И. “Аллергическое воспаление и его фармакологический контроль” -М..- “Фармакус Принт.”.- 1998.- 252 с.
“Клиническая иммунология” Под ред. Соколова Е.И, М., “Медицина”.-1998. - 272 с.
Лукиных Л.М. Заболевания слизистой оболочки полости рта. — Н. Новгород: Изд - во НГМИ. — 2000-ИЖ. — С. 367.
Лебедев К.А., Понякина И.Д. Иммунология в клинической практике М.- ЦПИ «ИЭМК», 1996.- 354 с.
Терапевтична стоматологія Підручник: У 4 т. - Т. 3. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін. - К.: Медицина, 2008. - 616 с. ( Для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації).
Ройт А., Дж. Бростроф, Д. Мейл “Основы иммунологии”. Пер. с англ. М.,”Мир”, 2000.- 592 с.
Chapel H., Haeney M. “Essential of Clinical Immunology”. Bleckwell Science. – 1994/ - 572 p.
Stites Daniel P., Terr Adda I., Pfislow Tristram G. “Medical Immunology”. – Stanford., Connecticut, Appleton& Lange. – 1997. – 900 p/
Virella G., Dekker M. . “Medical Immunology”. – Inc.USA. – 1998. – 561 p.
Vervloet D., Pradal M., Castelain M. “Drug Allergy”. – Pharmacia & Upjohn. – 1999. 323