Ганна Осадко. Первый снег

Анна Дудка
С украинского http://proza.ru/2012/12/03/1805

Первый снег – словно первая любовь ребячья.
Мудрая мама говорит: "Всё это пройдёт, доченька,
ты через год и не вспомнишь, как звали этого мальчишку",
но тебе - уже взрослой - двенадцать!!! - не верится: "Что ты!
это навеки! по-настоящему! до гроба! всё так серьёзно!"
Не утекут за половодьем эти первые снежинки сладкие,
эти твёрдые, словно камешки, снежки,
какими бросал
в худенькую - такую беззащитную - девчачью спину...

Первый снег - это навсегда,
хоть и непрочный-переменчивый,
в глазах дедушек и бабушек расцветают розы,
тёплые морщиночки счастья всплывают у уставших тёть
и мальчишечьи мелкие бесенята - у дядь дородных,
а за школой, в сумерках, после последней переменки
снова дети бросаются снежками, как словами
о любви, которая не исчезнет ни за что на этом свете...

***

Перший снiг

  перший сніг - ніби перша любов дитяча.
  мудра мама говорить: - "усе це минеться, доню,
  ти за рік не згадаєш, як звали оцього хлопчиська",
  та тобі - вже дорослій - дванадцять!!! - не віриться - "що ти!
  це навіки! по-правді! до гробу! усе так серйозно!
  не стечуть за водою ці перші сніжинки солодкі,
  ці тверді, мов камінчики, сніжки,
  якими кидав
  у худеньку - таку безборонну - дівчачу спину...

 перший сніг - то назавжди,
 хоча нетривкий-мінливий,
 ув очах дідусів і бабусь розквітають троянди,
 теплі зморщечки щастя зринають у втомлених тіток,
 і хлопчачі малі бісенятка - в дядьків огрядних,
 а за школою, в сутінках, після останньої зміни
 знову діти кидаються сніжками, як словами,
 про любов, що не зникне нізащо у цьому світі...