Зупинись, не втікай, поговоримо мить,
Я на це сподіваюся дуже.
Від журби я хворію - так серце болить,
Бо до Тебе воно не байдуже.
Прислухатися вмій і мене зрозумій.
Душу й серце хай сумнів не точить.
Від гарячих долонь не холонь, не холонь
Розквітай як троянди бутончик.
Я Тебе всім єством до краплини зіп"ю,
Обійму, пригорну, розцілую.
Не пущу, не віддам, бо навік загублю
І себе вже нічим не врятую.