Блукайчи у в трах

Любомир Франкив
БЛУКАЮЧИ У ВІТРАХ
        Маршем, підтюпцем, плазунком, поплавком, хмельком, задком, передком туди-сюди…
- Ви куди?
- Вождь – там! - Прогаласували демократично. - Нас приймуть…
- А чому не робите аби бути тут?
- У Євро… ідемо, дурню старий! Там добре, геть з дороги!
- Ким там будете, якщо тут вам погано?
- Ми знакові - наша місія світова.
- Он як! На поріг не пускають і знакові?  Хто проситься - слугою наймуть і не більше.
- Ми добрі, наш народ працьовитий, нас полюблять. Ми проведемо люстрацію.
- Кого, себе?  На сусіда заяву подасте?
- Ми демократи!
- Ви комуністи були і залишились травмовані в поколінні.
- Ми спалили квитки.
- І  незалежні біля дверей аби прислужитись тим, хто заплатить за демократію.
- А ти, хто такий, щоб вчити борців за демократію?
- Я  із Неба!
- Ха-ха,  хі-хі, ого-го!… Дурню, Бог по Землі не ходить.
- Промисел безбожий.
- Ти чого компроментуєш! Я, як депутат, із нашим болоком церкви будуємо... Жінки у Європі бабло заробляють.
- Не варті цієї Землі Візантійські слуги.
- Почекай, провокаторе - тебе ілюструємо: православний, католик?… Де ти? А ще Бог! Злякався викриття, Юда!
               
********************************************
- Чому, чоловіче, зажурений?
- Покохав на старість.
- Ти щасливий!
- Прикрість.
- Любов – Світло.  Природа – Жінка. Кохання – Краса. Правда – Мудрість. Друзі – Успіх. Видовище - Слава! Творчість - Мистецтво. Читання - Світогляд. А все разом – щасливе життя!
- Так стверджуєш?
- Так є, інакше б не Створив Тебе.
- Ти – Бог?
- І ти теж!
- Отак просто?
- Той, хто Тебе створив є Тобою.
- Ти і я разом?… Бесідуємо, Боже!…
- Без тебе і я  не я! І ти не ти... без мене.