Л Ю Б О М И Р Ф Р А Н К І В
Д О Р О Г А С К О В О Р О Д И
Ловить мене Світ і не впіймає!... Здавалося, застане зненацька втомленого, захворілого – клопіт із тим, хто іде ген туди, де безкінечність, бо хоче Світ зловити сам –почути Його, прочитати і навчитися, і навчати науки Світ Родоводу – Нащадка Оріїв...
Дорогою – питаються: і що з того маєш, матимеш?... Відповідаю: Те, що маю - не поле, не воли, не корови, не коні, не вівці, не садиба, не мільйони-мільярди, не слуги... Маю Землю, Небо, Красу і Вічність – Все у єдності і водночассі; висоті і глибині, близькості і віддаленості – незбагненного Світу!
Іду, щоби не впійманим Бути: торгашеством, політиканством, матеріалізмом, мізерністю, убивством, лайдацтвом, війнами холодними і гар”ячими, локальними і глобальними, вірою – ідеологією, сподіваюся на Дорогу Світа Добра.
...Молодість – Полотно: засіяне татом на полі, зіткане мамою на верстаці і стелене: Сонцем, Зорями, Росою, Спрагою, Дощем, Снігом спеки і морозу, любов”ю і ненавистю, але завше у Руслі Світлої Ріки Життя.
Ласка Буденного Хліба: солодка воля тіла і душі – легко зледачіти, якщо не іти до Неба, до Людини-Людиною! Легко спати, їсти, топтати ряст, а ДАЛІ?...
Дорога безмов”я: болить душа, горить думка, гине мрія, але тільки Я освідчую-оспівую Дорогу, ідучи, щоби ішли з Пітьми Люди Сонця; аби кожний побачив Висоту Свою і Летіти, і Згоріти Сонцем Краси – Щаслива Доля!
У високості мужніють Крила Людини: вище і вище... Щастя! Щастя – Мить! Щастя – Простір! Щастя – Безмір і володіння Вартостями Людини і Людиною!... Злітати і Падати – Твориться і Створювати, Підноситься і Нести до Неба Націю; зцілюєтеся і зцілювати Хвороби... І відкриється Вічність – Тобі, Людино! Тобі Бути Нацією!
Життя – іду: натхнення, любов, пісні веселі і сумні – Пам”ять-Заповіт Вічності і Мить Творіння Себе, Тебе, Нас Тут і Вже! Іду – обличчям аби не блудити; аби не лякати людей; аби не цуратися людей, аби ТЕ, що ТАМ!... Світле-світліє, темне-Чорніє не обминути і не забути Красу Життя!
...Іду - Земні зупинки: “Народження”, “Наука” “Мутація”, “Майстерня”.
Системи управління: релігія, кріпацтво, імперія, капіталізм, демократія, права людини; банки, біржі, кредити! Свобода: християно-інтернаціональна, демократо-безнаціональна! Слово: кожний корінний індивід мутанізується допінґом Анти–Прокляття Апріорі: Когось, Чогось, Чомусь!
Довершення системи панування над Божим Промислом, використовуючи Мутанта на поворотах історії: поважні Брички, химерні Машини, комфортабельні Лайнери, заклинання-таврування “незалежних-приватних” ЗМІ: толеразуйтеся, демократизуйтеся – будь винним за Минуле і Майбутнє – не посягай на священну власність Мого – Не твоє!
“Мутація, - відповідаю Мутанізаторам, - власність мого Пера не сягнете, не купите, не вб”єте – боїтеся ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬГО!”
Образилися – обсипакли Дорогу лайкою АНТИ! Лексикон інородного тіла на моїй землі. Слуги ринулися перекрити Дорогу – вивести “Сліпого” на манівці правильної дороги демократії, прав людини...
Слуги у всі часи – слуги: живляться Мутагенезом існування, виживання; упевнюються-упиваються повноваженнями християн-комуністів, демократів-інтернацоналістів, законниками із прав людини, жаліючи себе і маленьких...
Таким величним вдосконалення Мутації у всіх часах- змінах систем дуже пишаються на Сході і Заході Мутанти!
“Закони Мутантів” пишуть дуже заслужені Мутанти. Слуга, а тим паче не слуга – без права-пропуску до імунітету недотоканності Мутанта Заслуженого, Мутанта Героя Мутації, Творців нової Системи Мутагенізму – отримують пільги, преференції. Націоналізм у своїй країні, не піддавшись Мутагенізму, таврується ксенофобським і ще там всякими відомими прізьвиськами...
Окрики – озвучують Слуги! Мутагенез цурається зустрічі в Дорозі із маленьким – має імунітет мовчати або трактувати право маленької людини. Перспектива малеького – можливість існування інородністю на своїй землі... “Інородним” прощається при привселюдному покаянні за “Гріхи” не мовчанням, а прокляттям Дороги!
Покаянник набуває статусу нової ознаки демократа і може бути повернений в ложе Великого демократичного досягнення Мутації.
...Слуги тримали і тримають мене, як не природне, інородне тіло у “Батьківщині” – явище, що рухається не в сторону Првил Мутації. Звичайно, Слуги могли передбачити нещасний випадок моєї Дороги чи депортувати із Зупинки, як шкідливий Мутазиліт (що відокремлюється) од “Правильного курсу” – документально оформивши всенародним осудженням, незнанням християнської покори будівництва світлого майбутнього.
Вихваляючи Мутацію – найдемократичніше творіння нового типа людини – прийняли рішення, як виняток, по факту провести дослід, аби довести: Мутація – не закостеніла матерія і форма – вона рухається у просторі і часі, у формі змінюється і розростається демократизацією правил Мутантів і Слуг народу. Документ: Імунітет Недоторканності Визначених, Богообраних Верховної зРади!
Дорога – АНТИ! Довели (навіщо доводили?): не здатний, не елемент мутанізації християнством, інтернаціоналізмом, демократією, капіталізмом, священною власностю – не доступний Мутанізації тип із Пером, Костурем і Торбою за плечима.
Свідок: Дорога Вільнодумства!
Мутатнт: Негайно перекрити, захопити і звільнити Дорогу не Типічного!
Слуга: Єсть!
Виконанавці: Байдуже! – Інфіковані-модефіковані вірою перезирнулися, нишпорячи у моїй Торбі, за вказівкою: знайти АНТИ або поживитись золотом, доларами, евро чи ще якимсь хабарем: викидали книги, перо, каламар. Витрусили кілька сухариків і розтоптали хромовими-кірзовими і євро чобітьми. Груші, яблука селянські сховали в кишені – люто шпурнули у мене Торбою. Не знайшли забороненого!
А могли, по-людськи, запитати: що маєш, Українцю?... Я би сказав: вина, хліба, золота, грошей не маю. Та спілкуватися не навчені – вчені допитувати правилами Мутанізації. А ще сказав би: золото і гроші у сейфах багатих в Офшоних Зонах – у мене: криниці з вином, думками з любов”ю Родоводу, життям Людини з Людьми!
Але не для них ця Дорога: шукають річ, щоб доказати інородінсть Пера! Якби знали: Думка і Слово – не речовина, камінь, вогонь, залізо, а Честь, Мудрість, Майбутнє! Людина – Скарб пам”яті, яку Мутанти ліквідовують аби не було пізнання Злочину, Сатанізму чужинців у моїй Україні!
Мутанти пишаються, святкують і нагороджуються вкупці. Гірше із тими, хто, через якісь травми розуміння мутанізації, втрачає Мутацію – попадають на спецнаукконсервування (факт втрати муталізму дуже турбує Верховного Мутанта) – заштовхують у Зону Вдосконалення Мутанта Єдиновірним вченням демократії, толерантності – Переплавкою у Зоні.
Доцентрове Правило Мутанізації посилюється: зіштовхнути ідучого Дорогою – Учиталя-Воїна Світла у борні з Мутанізацію до Пропасті-Апокаліпсису.
Дорога - Повінь Мови України, Криниця – Джерела Історії України: ясніють чола Ратаїв-Робітників, Вільно золотиться Наука, Сонцем сміється Дитина, Диводіє правда Любові; Коріння міцніє Деревом, Дерево багатіє Плодами, Життя - скарбами Мудрістю Людини-Нації!
...Іду Істинно! Іду – не зупинюся там, де зупинки нема Бога, нема Любові, нема Правди, нема Щастя бути Богом!
Минаю Час років, століть - б”ється серце, нуртує думка, твориться життя, вдосконалюється Історія України – чарує таємне Слово, Мова, Мистецтво Нації. Розмірковую про Вічне Людини і застерігаю, і очищаю од Мутації – іду аби не втомитися, аби не згаснути.
Дорога – Дорога з Могили Сковороди!