Спогади

Павел Богайчук
Бабусіна старенька хата,
Вже похилилась від років,
Вона на спогади багата,
Білилом мазана з боків
В ній спогади мого дитинства,
Гарачі періжки напечені в печі,
Щє тепле молоко від нашої корівки,
Бабусі поцілунки гарячі.
Старенька лавка на подвір"ї,
Горіх могутній, як гора,
І саме тут моє коріння,
Тут радість моя та жура.
В долині річка протікає,
Високи верби, аж до хмар,
Там журавель пісню співає,
Із квіточок бджола збира нектар.
За хатою пліт дерев"яний,
Та дерево солодких груш,
Стовб, як солдатик олов"яний,
Лопатої сірені кущ.
У пам"яті бабусі казка,
Що на ніч говорила нам,
Ікона в хаті не прикраса,
Як оберіг в куточку висить там.
По стріхі дощ вже моросить,
Як у казковому дитинстві,
У небі блискавка горить,
Долина у туманному намисті.