off-the-scenes

Валентин Лученко
Як багато лишається поза кадром, коли дивишся в окуляр.
Як багато потрапляє на сітківку ока, коли любиш життя.
Божий дар, чи прокляття - від тебе залежить багато,
бо тебе вибрано вибирати.
Пали ватру, розпалюй багаття,
розкажи Всесвіту хоч сигнальними вогнями,
хоча би на мигах,
що Світ тримається на Любові,
     як на трьох китах
       і одній жирафі
Догони давно обігнали Європу в розумінні Сіріуса
та його блідої супутниці без телескопа.
Може секрет в баченні серцем?
Може тому вони видять супутники Венери, а ми ні?
Скільки ми лишаємо поза кадром?
І там же лишаємось...
"А мені, а мені даси крихітку щастя?"
Пройшов повз погляд її, як привид крізь стіну,
бо споглядав запилюжену руїну своїх мрій
в калейдоскопі численних переходів_пересадок
в паризькім метро чи в лондонськім тьюбі...
Пройшла заклопотана_заплутана роєм думок
повз скрипаля, що грає вже тиждень для неї...
Скільки лишилось любові там, поза кадром,
яка не народить дітей, сонат і сонетів?
Скільки сидить сьогодні у Неті одиноких сердець?
off-the-scenes
поза кадром...