Ти мій коханий, милий краю,
Моя барвистая земля.
Прекраснішого я не знаю!
Ти гордість і любов моя!
Коли до тебе повертаюсь,
Мені всміхаються поля.
Билинці кожній я вклоняюсь –
Дитинства пам’ять це моя…
Шепочуться собі тополі.
Жита шумлять та шелест трав.
О, скільки тут простору й волі!
Віддати борг мій час настав.