Надежда Мартынова Данчак
МУЖИК /гумореска/
Розійшовся геть мужик,
На весь двір волає,
Це моє та це моє
Все моє тут бути має.
Тут сусідка із віконця,
На нього поглядає,
Висунулась, та киває,
І тихенько засміялась, та до себе призиває.
“А не хочеш ти моє?
І солодке, і смачне,
І ти будеш так кричати,
Та в хмаринках аж літати”.
Поперхнувся мужичок,
Наколовся на гачок.
“Ой, сусідонько, кума,
Пусти ж мене молодця”.
Тільки скрипнула пола,
Аж підскочив молодець,
По зубам, одержав,
Ой, такого кулака.
Відлетів аж до стільця.
Будеш тепер знати,
Як чужого брати,
На усіх брехати.
Та закривши рота,
Будеш вже мовчати.
І тихенько, на підлозі,
Зуби рахувати.
© Copyright: Надежда Мартынова Данчак, 2011
Свидетельство о публикации №11102205835