Вколихаю тебе, мов дитину,
Задивлюсь на заснулі зірки.
Я без тебе не можу і днини,
Лиш на тебе вертають думки.
Серце дише спокоєм край тебе,
Щоб віддячити, ось що зроблю:
Я тобі прихилю літнє небо,
Ціле небо тобі прихилю.
І укрию, прогрітим промінням,
Ніби ковдрою, небом тебе...
Моя люба, кохана, єдина,
Ти є щастя моє голубе...
Сторожитиму сон твій, кохана, -
Щоб його не порушив ніхто...
Ні, мені ще лягати зарано! -
Вірш для тебе писатиме хто?
31.12.2011
Братіслав Лібертус
ПЕРЕКЛАДИ:
на білоруську: http://www.proza.ru/2012/09/18/1585