Бути Людиною

Зоя Близнюк
Україна, 2011 рік

Є одна приповість про мудрого правителя, який, аби дізнатися ліпше про життя своїх підданих, переодягався та гуляв вулицями, зазирав до вікон будинків...
Так одного разу він почув розмову однієї сімейної пари. Чоловік докоряв жінці за непристойну, на його думку, поведінку, мовляв, думає, що все дозволено, та нагадав їй, що вона ж не дружина правителя.
Правитель, почувши ці слова, дуже засмутився. Коли ж повернувся до палацу, він наказав відправити у заслання свою власну дружину.
У чому завинила жінка?
Да ні у чому. Він сильно кохав свою дружину, але люди не повинні були припускати навіть думки про те, що їх правитель може виявляти упередження у своїх рішеннях.

Але це коли було ж... А зараз що, суспільство вкрай здичавіло?
Про яку взагалі неупередженість може іти мова?!!
Та кожного дня вбивства, вбивства, розбої, крадіжки, ще раз вбивства, і знову розбої, грабежі, підлоги,  ДТП і т. д. і т. п.  А кого саджають?

Так, звісно, частина вбивств дійсно скоюється за необачності, але й стаття відповідна є про ненавмисне... І я розумію, що близькі люди завжди намагаються допомогти й «вигородити» винного, на те вони й близькі, з ними все зрозуміло. Але що змушує йти на «підміну правди» тих, інших, що мають відповідний статус, і продаються?.. І замість того, щоб засудити за законом — відпускають винного з посмішкою, потискаючи йому руку.
В яку ціну зараз кілограм сумління?
Злочинець — це злочинець, у будь-якому випадку. Хіба є рівноцінним обмін пов'язки
Феміди на особистий зиск?
Ті, хто стріляє в людей, вбиває та закопує, наймає «виконавців», збиває  пішоходів і залишає помирати, не надавши допомоги. Ті, хто має до цього ще й певний статус, положення, зв'язки, прикриваються ними та якимось чарівним засобом уникають покарання.
Ось найнебезпечніші люди!!! Їх потрібно зачиняти у першу чергу, а для надійності можна й ключа викинути.
Хто ж буде відстоювати права потерпілої сторони? Адже у потерпілого також є родичі, діти, друзі, прагнення та мрії, незалежно від фінансових можливостей та зв'язків. Невже його   життя має меншу вартість?
Хтось скаже: "мажори ж бо..."
Що із Вами?
Мажор - це узагалі лад гармонійної тональності!
Отямтеся!!!

Життя кожної людини є безцінним!
Феміда з пов'язкою на очах!
Закон один для всіх!
Так, і тільки так повинно бути!

А з приводу рівня життя. Усі, головне, люблять тицяти пальцями у бік більш розвинених країн та жалітися, що от як там добре, який там порядок, а в нас влада погана та усі крадуть...
Так, крадуть, хто ж сперечається? Але заковика у слові «усі».
Добре, напевне, коли є абстрактне «Влада краде».
А у вашій соціальній службі нічого не зникло з гуманітарної допомоги малозабезпеченим сім'ям?
А з вашої школи нікуди не подівся телевізор чи шматок м'яса з їдальні?
А з вашої лікарні шприці не зникають?
Ні?!!
Ви будуєте реабілітаційний центр. Вам фірма, що тендер виграла на забудову, хіба не несе важкуватий конверт?
А це, між іншим, теж державний бюджет!
І це також чиновники!
Хіба не можна гроші заробляти чесно?
Всі добре знають фразу: «Злодій повинен сидіти у тюрмі».
Але працює, на жаль, зовсім інша закономірність: «Вкрав — поділися».

Діти, інваліди, пенсіонери — вони також люди!

Так, країна молода. Так, саме так трапилося, що на пенсіонерів зараз працює нинішнє покоління. Ну немає тих грошей, що вони у свій час заробили!
Але ж вони робили, усе життя робили. І будинки вони побудували, і садки, і школи.
Озирніться, скільки всього зроблено їх руками!
Так невже вони не заслуговують гідної старості?

А дядя чиновник не з'являється нізвідки, одразу із валізкою, та не біжить підстрибом одразу ж до урядової «годівниці».
Все ж із чогось починається!
Ви сьогодні з роботи «принесли» пачку «нічийного» паперу, а завтра Ваш син «притягне» «нічийну» будівлю.

А Ваша дитина вже пішла до дитячого садочка. Про що вона думає? Яким бачить цей світ?
Як добре, вона уже читає, вміє лічити і до художньої студії ходить, та гімнастикою займається. Розмірковуєте, куди б її ще зводити вихідними, чи яку ще іграшку придбати?

А може їй в кінці кінців час розповісти, що означає Бути Людиною?
Не знаєте як почати?..
Так з найпростішого і самого головного!
Усього ж десять заповідей: не вбий... не вкради...

Поясніть дитині, чи є можливість виправдатися перед самим собою? І чи можна взагалі піти на  компроміс з власним сумлінням?

І справа не в уряді. І закони не є перепоною. Щоб бути людиною не потрібні вказівки згори. Якщо у кожного означена та грань людяності, яку неможливо переступити, не дивлячись ні на що, не оглядаючись ні на кого, то може і світ стане краще. Не потім, не за світлого майбутнього, а Тут і Зараз світ стає кращим, придивись!


(оригинал текста на русском языке)