Этот замечательный стих писал не я. Хотя и имею к нему некоторое касательство.
Я-то стихи писать напрочь не умею. Но раз уж так сложилось, что опубликовать
его могу только я, то вынужден расположить его тут, на моей страничке, а не у автора.
І знову осінь наступає,
Тихенькою ходою.
То сонце гріє, то немає,
А ти завжди зі мною.
Ну а вночі? - Ну а вночі
Так холодом огорне,
Що листя більше не блищить,
А миттю стає чорне.
Але коли твоїм теплом
Наповнені думки,
Дивлюсь я з усміхом на світ,
Живу я залюбки.
І знаєш – часточку тепла
Тобі я передам.
Хай гріють поки лиш слова,
Бо ти далеко там.
Дарує осінь другий день
У вересні для нас.
І привітання шлю тобі,
Тепер у другий раз.
Нехай слова мої прості,
І віршик не складний,
Та просто: «я тебе люблю!»
Мій самий дорогий!