Коло моря

Леонид Рубан
Сидить Настя коло моря ,
Зовсім щось сумна,
-Я приїхала учора,
-Я однісінька одна.
-Оце так відпочиваю,
-Скільки можна так одній сидіть,
-Ви у свій той саноторій
Більш сьгодні не ходіть!
Ми підемо до росторану,
А я тут уже просюся...
-Я до пива не привик,
-То в театер може підем ?
-Чи на танці вечерком ?
-Ти що Настю ! Моя мило
Як узнає тоді буде нам обом !
Та не засиділася Настя
Бо приїхав був Степан.
Він із нею познайомивсь
І повів у ресторан.
Веселились цілий вечір,
Пили пиво коньяк
Як свиня Степан напився
Танцював він Гопочок.
Потім ще підсіли друзі
За приїзд тост підняли ,
А Степан як зовсім спився
У бурян десь повели.
Спить Степан сам коло моря
Зхолонув, Весь тремтить,
У кишенях ні копійки
Ще й головонька болить .
-Настю ! Настю! Дети ділась
В буряні Степан кричить ,
Ранок день давно настав,
Щось Степан щука в кишенях
Гаманець ще десь пропав.
Тепер їдь Степан до дому ,
Розкажі як настю цілував,
Як пиво пив в ресторані,
В буряні як ночував.