Змина року

Вера Кириченко
Серце радість і ніжність пройма.
Із зимою зникала негода.
Відійшла у минуле зима,
На очах оживала природа.

Прокидалося  все навкруги,
Ніжний пролісок виліз з-під снігу.
Затопляла вода береги,
З грізним тріском ламаючи кригу.

Прилетять незабаром птахи
Із далекого теплого краю
І для гнізд облюбують дахи
(милі ластівкі дім наш згадають).

Незабаром розквітнуть сади,
Соловейко в саду заспіває.
З нетерпінням чекаємо ми
Ту весну,що любов посилає.