Та ж сама протікає річка,
Тече вона з віків в віки.
Спокійні води, невеличка-
Ріка моїх дідів, батьків.
Цей парк із лип, що над рікою,
Садили в повоєнний рік.
Той час стоїть переді мною,
Неначе це було торік.
Тут радісно співають пташки
І десь співають пітухи,
Туди-сюди снують мурашки
Й карась зловився для ухи.
Кульбаба золотом так сяє
Серед зеленої трави,
Неначе сонце зігріває.
Таке бува лиш навесні!