*** (Петр Вегин)
У любви гарантий нет...
Нет надежных пьeдесталов.
Рядом с нами жил Поэт,
А теперь его не стало.
Как он жил - рассудит Бог,-
Нет святых и непорочных...
Жизнь Поэта лишь подстрочник
Для его звенящих строк.
Успокоится молва,
Журналисты сыщут прочих...
Станут выпуклей и четче
Прозвучавшие слова.
Кто вовеки не забыт...
От кого остался прочерк...
Ведь Поэт лишь переводчик:
Он над рифмами корпит.
И не слыша укоризн,
Так и сяк глаголы вертит,
На скупой язык бессмертья
Переводит нашу жизнь...
*** (вільний переклад П.Голубкова)
Так, "гарант любові" - бред...
І не вічні п;єдестали.
Поруч з нами жив Поет,
А тепер його не стало.
Як він жив - розсудить Бог, -
Непорочно – це наївно...
Бо життя - лише дослівник
Для дзвінкого вірша строф.
Шум вгамується, бува,
Журналісти знайдуть інших ...
Стануть тверже і чіткіше
Надруковані слова.
Хтось - навіки став Пііт...
А від кого – прочерк всюди...
Так, Поет – «толмач» лиш, люди:
Він над римами корпіт.
Йому докір – не біда,
Так і сяк словами вертить,
На скупу мову безсмертя
Це життя переклада...