Предыдущая рецензия: http://www.proza.ru/2012/01/31/6
Декілька днів назад я закінчив читати книгу мого колеги і друга Михайла Темнова «Сади Хаоса». З самого дитинства моїм улюбленим чтивом була фантастика і, як для багатьох дітей, які росли в «радянські часи», цей вид літератури став невід’ємною частиною мого дитинства й залишається найулюбленішим «хобі» по цей день.
Фантастична література в кращих її проявах - це дійсно художнє явище, яке нічим не поступається по впливу на душі людей перед так званою «серйозною» літературою та класичною прозою. Джордж Толкін, Михайло Булгаков, Герберт Уелс, Жюль Верн, Олексій Толстой, Рей Бредбері та інші засвідчили, що фантастика є невід’ємною складовою загальнолюдської культури, без цих імен уявити собі літературу вже є неможливим.
Тепер згадаймо нашу фантастику, яка існувала за часів Радянського Союзу, серед якої було багато українських авторів. Олександр Беляєв, Ольга Ларіонова, Георгій Чуревич, Олесь Бердник і вже корифеї вітчизняної фантастики Іван Єфремов, Олександр Казанцев, Сергій Снєгов, брати Аркадій і Борис Стругацькі – на їх книгах виросло ціле покоління. Це було дійсно «золоте століття» фантастичної літератури, який знайшов своє художнє відображення в існуванні Великої таємниці, відголосках далеких битв плином Ріки часу, що тече в нескінченність, плескотом зоряних морів. Я по сьогодні дивлюся в майбутнє очима тих письменників, які мене вразили, перевернули душу й світогляд, заставили мріяти, міркувати про майбутнє та про минуле, помогли повірити в людей і людство. Саме до такої літератури, за якою в нас любителів фантастики ностальгія, належить роман Михайла Темнова «Сады Хаоса». Це дійсно епічне фантастичне полотно, яке за масштабністю подій в часі та просторі й сюжетною напругою можна поставити в один ряд з такими творами, як «Час бика» Івана Єфремова, «Фаети» Олександра Казанцева, «Люди як боги» Сергія Снєгова.
Головні ідеї твору - це роздуми про долю «технократичної» цивілізації, винесені за межі нашої планети на космічні простори, нескінченні в часі та відстані. Віра в Казку та можливість здійснення мрії. У нашому приземленому трьохмірному просторі не завжди є місце для дива. А от у багатомірних просторах «Всесвіту» - є. Тому, що у нескінченності Буття є місце всьому. Саме про це й пише закарпатський фантаст Михайло Темнов.
Все-таки, що собою являє його твір? Книга для розваги? Можливість після напруженого трудового дня полоскотати нерви, посміхнутися, захопитися дійсно переконливо закрученим сюжетом, ненадовго втекти від повсякденної рутини?.. Мабуть, цю книгу можна читати і так. Але якщо захочете більшого - вчитайтесь, спробуйте зробити крок далі, пройти через магію космічних світів - і тоді Ви побачите… серйозну літературу й серйозного автора. З моєї точки зору, тільки один закарпатський письменник став дійсно відомим на теренах колишнього Радянського Союзу та в світі – це Фелікс Кривін, у творах якого так легко співіснують фантастика, парадоксальність, притча. Публікацією «Сади Хаоса» Михайло Темнов робить цілком обґрунтовану заявку на те, що закарпатська художня література знову стане читабельною та конкурентноздатною. Від себе додам, що мені, як любителю фантастики, дуже приємно, що серед моїх друзів є такий талановитий письменник, як Михайло Темнов.
Зараз вийшла тільки перша книга з запланованого автором фантастичного циклу. Але, як казав Джордж Конрад, автор пише тільки половину книги, іншу половину пише читач. Тому я й закликаю читачів відкрити цю книгу та зробити крок, перейшовши за обрії фантазії до магічних світів, намальованих автором «Садів Хаосу», які дійсно зачаровують.
Впевнений, що ця книга нікого не залишить ба йдужим, навіть тих, хто не вважає себе романтиком. Побажаємо талановитому автору подальших творчих досягнень, а ми, читачі, з нетерпінням чекатимемо продовження його фантастичного циклу.
Олексій Фозекош,
голова правління Мукачівської міської асоціації адвкатів,
голова правління Мукачівської міськрайонної спілки підприємців.
Читать роман: http://www.proza.ru/2012/03/17/872