Перевод с украинского http://www.proza.ru/2012/07/13/1605
Так бывает. Накроет час – икс или игрек, или иной буквы алфавита,
Который нужно пережить – как чуму, февраль или затяжные, как февральские метели, месячные,
Спрятаться в раковину тела, не спрашивая – «где я и с кем я?», и «с кем ты наконец и где ты?»,
На лунной верёвочке белой простынкой трепыхаясь...
Сонные осы на кухне, как сотни вопросов, лезут в таз с вареньем. (Варенье вишнёвое.)
Патока слов и молчания... это густое и тревожное июльское марево...
Так бывает. Когда никого на свете. Когда молчит средь ночи на все смс Всевышний.
Когда-нибудь зимой попробуем всё то, что летом в четыре руки сварим,
Сны ещё свежие, как масляная краска на правой руке. Воспоминания ещё кричащие.
Дни тягучие, как ожидание – да когда ж наконец начнётся жизнь???
...«я люблю тебя» - волной вседающей при лунном приливе...
...«я ловлю тебя» - седым отголоском над пропастью у жизни, как во ржи.
***
над прiрвою у життi...
Так буває. Такий собі час – ікс чи ігрек, може, інші літери алфабету,
Який перебути треба – як чуму, лютий місяць чи довгі, як лютий, місячні,
Заховатися в мушлі тіла, не питати – «де я і з ким я?», і «з ким ти урешті й де ти?»,
На мотузочці місячній, як білизна попрана, висячи...
Сонні оси на кухні, як сотні питань, лізуть у мидницю із варенням. (Варення з вишні).
Патока слів і мовчань... це густе і тривожне липневе марево...
Так буває. Коли нікого на світі. Коли мовчить серед ночі на всі смс Всевишній.
Коли будемо їсти узимку все те, що улітку в чотири руки зваримо,
Сни ще свіжі, як фарба олійна на правій руці. Спогади ще квикливі.
Дні тягучі, неначе чекання – а коли ж то нарешті жити???
...«я люблю тебе» - хвилею вседаючою при місячному припливі...
...« я ловлю тебе» - сивим відлунням над прірвою у житті, як в житі.