Бумер гумор

Надежда Мартынова Данчак 2
                Бумер  / гумор/


Ой зустріла хлопця я,
Чорнявого та стрункого,
Брівками йому моргнула,
Губки бантиком надула,
Поплила, павою пішла.
Він до мене, як підскочить,
Розпустивши “пір*я”,
Як гусак клекоче,
Приласкати дуже хоче.

А я, хвіст свій розпустила,
Де ж, кажу, твій мерседес,
В ступор хлопця опустила.
- Маю я велосипед,
За кордоном і в Парижі,
Дуже модний він тепер.
Їздять там на цій машині.
Хочеш, то  сідай,
“Бумер” мій, такий приймай.

А, не хочеш - то “пока”,
Буде краща, і струнка,
Так обніме, пригорне,
Поцілує і зітхне,
То поїдемо, чи ні?
Надоїло вже мені,
Бумер рветься піді мною,
Хоче вже летіть стрілою,
- Дівчино, то не зівай,
Хлопця ти таким приймай.