Роздуми

Надежда Мартынова Данчак 2
                Р О З Д У М И
                /Фізики -  лірики/


В 65-70  роках були надзвичайно популярні КВНи. Вони проводилися в школах, в інститутах, на заводах, транслювалися по телебаченні. Це була всенародна гра.
     Стрімко розвивалася космонавтика, авіація, радіофізика, література, музика, кіно. Проводилися олімпіади, конкурси, пісенні, спортивні змагання.
Це був потужний стрибок розвитку країни після війни, тоталітаризму, сталінізму і т. п. Відкривалася ніша нового життя країни. Народ відходив
душею і тілом від тих страшних лихоліть голоду та смерті. Радість наповняла
життя людей, давала надію на щасливе майбуття.
       В ті роки фізика, космонавтика були так популярні, що студентів  фізиків, які грали в КВН, називали “фізики – лірики”.
       Почався підйом технічної науки. В цей період, в Харкові побудували перший в світі радіотелескоп УТР – 2, з такими можливостями, які не перевершені і сьогодні. Розробки, відкриття в фізиці, астрономії на всіх напрямках науки були дуже вражаючі, що нас стали поважати.
        В 80-ті роки, якась сіра хмара накрила, придушила дух свободи, радості
життя. Стали розмовляти пошепки, закрили популярні телепередачі, люди
знову оглядалися.
        Життя  йшло вперед, приносило нові враження, турботи, радість , зміни в житті.
        Афганістан – страшна сторінка нашого життя. Вся наша висока поезія,
була спасти своє дитя, щоб в армію не забрали і не відправили в Афган.
         Радість прийшла, коли хвиля свіжого повітря підняла народ. Дала
щасливі, радісні слова, друге життя, нові почуття  - це “ПЕРЕСТРОЙКА”.
І хто б там , що не говорив, народ радів. Почався новий літературний бум,
період нового натхнення. Багато із нас виписували до 10 різних періодичних видань газет та журналів. З’їзд за з’їздом - давали народові інформацію про різні аспекти життя нашої країни.
Ми  приходили за час до роботи, вели дискусії, читали, спорили, переказували, аналізували. Це було так ново і прогресивно.
          Була мрія, що будемо жити в достатку і добрі, бо роботящі і розумні ми. З натхненням працювали. Мріяли, що наука буде фінансуватися та розвиватися. Будували грандіозні плани на модернізацію, на нові розробки, на серійне виробництво. Але коли кажуть:
“дурень думкою багатий”, то це,  в даному разі, є злодіяння проти народу.
Бо бездарні  політики пустили під укіс щасливе життя народу. Почався перерозподіл всього.

                І закрутилось все у вирі,
                Пішов розбрат,
                Розбій, переворот,
                Життя перевернулося на оборот.

               
                Так загуділо, замело,
                Із цепі зірвалося,
                Безумством віддалося,
                І в прірву кинуло народ.

                І пішов народ страждати,
                Та не знав, за кого голос свій віддати?
                За ту купку крикунів,
                Маразматиків і дикунів.

                Так порушилась гармонія життя,
                І щасливе, тепле, світле майбуття,
                Все у прірві крутиться, у вирі,
                Стогін, плач народу та регіт банди
                “світської породи”, а може свинської породи ? .
Як би народу, простому люду, стало краще жити, то хай, про нас кажуть:
“щирий хохол”, хай живуть, радіють, коли народу сито та тепло.
Та народ страждає, вимирає. І ті фізики – лірики, що ще залишилися,
з своїми ідеями і розробками стали  бідними, не потрібними в своїй країні.
      “Бізнес – еліта” по рівню свого життя, в світовій когорті  багатіїв.
Що, ці “нові багатії”, зробили для  бідної України? – Це питання, але воно нікому не потрібне. Вони всі при владі. Їх  гроші та закони оберігають.
         
                А ви убогі та прості,
                “Фізики – лірики”,
                Забуті, не потрібні,
                Живіть собі,
                Як, що ви ще живі.

Це є правда нашого життя, але  старі, ті, що живі, “ фізики - лірики”,
ще ведуть дискусії і вірять в  щасливе майбуття.