Козацька пiсня

Задивилась в ясні очі,
Стременце зронила,
Ген, поїхав проти ночі
На війноньку милий.

Серед шляху, наче мертва,
Від розпачу впала...
- Ой чого ж я те стременце
В руках не вдержала...

Недалечко, окрай лісу,
Став кінь при дорозі,
Став, та й б'є у пил копитом...
Козак у тривозі:

- Чи ж то стежка вузька стала,
Чи то притомився?
Коню, що тебе спіткало?
Стоїш, похилився...

- На талан твоїй миленькій
Я зронив підкову,
Повертайся, козаченько,
Підкуй мене знову!

- Гикну, свисну в чистім полі...
Чекай мене, люба!
Та кохай мене серденько,
Щоб минула згуба! 

- Прощавай, козаче милий,
Борони країну!
Та вертай скоріш додому,
Бо без тебе згину...

Задивилась в ясні очі,
Стременце зронила,
Ген, поїхав проти ночі
На війноньку милий...


 Фото картины Сокуренко:


Рецензии
Красивый язык, замечательная песня!!!

Удачи, Светланочка! И творческих побед!!!

Елена Насёк   03.08.2012 22:48     Заявить о нарушении
Спасибо от души, Елена! Мне приятно, что вам понравились именно эти стихи...

Светлана Лескова   03.08.2012 23:34   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.