АНГЛИЙСКИЙ ОРДЕН (Кедрин Дмитрий Борисович, http://az.lib.ru/k/kedrin_d_b/text_0040.shtml)
Среди резвящихся ребят
Присядет старина -
И, точно солнце, заблестят
На сердце ордена.
И спросит шустрый мальчуган,
Племянников сынок:
"Эй, дед Денис! За что те дан
Вот этот орденок?"
- "Который? Первый - за Сиваш,
Второй - за Сталинград,
А третий орден, брат, не наш -
Английский орден, брат!..
Подраться с немцами в тот год
Пришлось мне, старику.
Попал я в пулеметный взвод
В двенадцатом полку.
Пришел. Живу среди братвы,
Помалу фрицев бью.
И вдруг бумага из Москвы
Приходит в часть мою:
Мол, есть у вас ефрейтор. Он -
Особенным крестом
За летный подвиг награжден
Английским королем...
Тут я в тупик, признаться, стал!
За что награда мне?
Уж если я когда летал,
Так разве что во сне!
Король про это мог не знать:
К нему не близкий свет.
Но мне-то можно ль орден брать,
Что не заслужен?.. Нет!
Пришел к начальству: "Так и так, -
Комдиву говорю, -
Конечно, за отличья знак
Весьма благодарю!
Да только как его мне взять?.."
И дальше речь свожу
К тому, что надо б полетать,
Авось, и заслужу...
"Срок нужен, - молвил генерал, -
Чтоб практику пройти.
Но раз уж в летчики попал -
Давай тогда, лети!.."
На "Иле", помню, в небеса
Поднялся я в тот раз.
Под нами - реки и леса
Едва окинет глаз!
Да только я не друг брехне:
В то утро, веришь ты,
И дела мало было мне
До этой красоты!
Прошу: "Не вывали меня!
Полегче!.." А пилот:
"У моего, - кричит, - коня
Такой уж бойкий ход!"
И повезло мне в этот час:
Едва мы вышли в путь -
Глядим, какой-то фриц от нас
Спешит улепетнуть.
Я летчику сказал: "Земляк!
Прицелка, брат, плоха,
Вишь, немец скачет в небесах,
Как в рукаве блоха.
К нему б ты ближе подъезжал,
Чтоб пули тратить впрок..."
Он проскочил, и я нажал
На спусковой крючок.
Нажал - и "юнкере" рухнул вниз
С огромной высоты!
"Ну, - думаю, - добро, Денис,
Что там сидел не ты!"
А случай слеп, да всё ж не глуп:
Он что со мной сыграл?
На "юнкерсе" летел фон Шлюпп,
Фашистский генерал...
Комдив, усами шевеля,
Смеялся: "Как? Живой?
Ну, значит, орден короля
Теперь по праву твой!"
"Да, - скажет старый ветеран,
Взглянув на ордена, -
Не зря любой из них мне дан,
Всем им - своя цена:
Смотри - вот этот за Сиваш,
Второй - за Сталинград,
А третий орден, брат, не наш, -
Английский орден, брат!"
<1943>
АНГЛІЙСЬКИЙ ОРДЕН (вільний переклад П.Голубкова)
Серед пустуючих хлоп'ят
Присяде старина -
І, наче сонце, заблищать
На серці ордена.
І спритний запита пацан,
Племінників синок:
"Гей, дід Денис! За що був дан
Ось цей от орденок? "
- "Який? Цей, перший - за Сиваш,
А той - за Сталінград,
А третій орден, брат, не наш -
Англійський орден, брат! ..
Побитись з німцями нагода
Дісталась «юнаку».
Служив у кулеметнім взводі
В дванадцятім полку.
Служу. Живу серед братви,
Помалу фріців б'ю.
І раптом лист аж із Москви
В частину шлють мою:
Мовляв, єфрейтор відіграв
В війні важливу роль.
За льотний подвиг орден дав
Йому сам наш король...
Я в кут глухий, зізнатись, став!
За що таке мені?
Адже як я колись літав,
Так хіба що вві сні!
Король про це міг і не знати
З своєї вишини.
Але чи можна орден брати,
Що не заслужен?.. Ні!
Йду до начальства: "Так і так, -
Кажу комдиву там, -
Звичайно, за відзнаки знак
Я вельми вдячний Вам!
Та тільки як я можу взяти?.. "
І мову заводжу,
Що треба, мабуть, політати,
Авось, і заслужу...
"Потрібен час, - він відповів, -
Щоб практику пройти.
Якщо вже в льотчики "влетів" -
Давай тоді, лети!.. "
На "ІЛ"і, мабуть, по росі,
Піднявся я в той раз.
Під нами - річки та ліси,
Окинути все - зась!
Та тільки я не друг брехні:
Молився: «Пронеси! -
І мало справ було мені
До божої краси!
Прошу: "Не витряхни мене!
Полегше! .." А пілот:
"А у мого, - кричить, - коня
Такий от жвавий льот! "
Та пощастило на цей раз:
Ледве ми вийшли в путь -
Дивлюся, фріц якийсь від нас
Так хоче дременуть.
Я льотчику сказав: "Земляк!
Пріцелка, брат, лиха,
Бач, німець скаче в небесах,
Як в рукаві блоха.
До нього ближче б під'їжджав,
Жаль кулі, землячок... "
Проскочив він, я натискав
На спусковий гачок.
Натиснув - "юнкерс" миттю вниз
З отої висоти!
"Ну, - думаю, - добро, Денис,
Що там сидів не ти! "
Випадок сліп, та все ж не туп:
Зі мною що зіграв?
На "юнкерсі" летів фон Шлюпп,
Фашистський генерал...
Вуса кусав комдив, здалля
Сміявся: "Як? Живий?
Ну, значить, орден короля
Тепер по праву твій! "
"Так, - скаже сивий ветеран,
Погладить ордени, -
З них будь-який дарма не дан,
Всім їм - нема ціни:
Дивись - ось цей от за Сиваш,
А той - за Сталінград,
А третій орден, брат, не наш, -
Англійський орден, брат! "