Нещодавно я дізнався, що сонечко на нашій планеті не одне... Так-так ви правильно почули, навіть не два і не три... кожного гріє своє індивідуальне сонечко велике, або як зернятко, маленьке...але ж своє... Мало того сонечка бувають перші й другі, треті і четверті... дивуюсь... невже старші покоління помилялись.... невже їх і справді багацько... Може й обряди тоді наповняться певним логічним смислом...
Зігріваюсь....зігріваюсь... і думаю невже так... невже кожен має право на власний сонячний диск.... зігріваюсь...зігріваюсь і думаю.....
Питаю Кохану... а вона....вона сміється й погоджується... "Так" - каже вона мені, - "Власне, власне сонечко"... Дивуюсь... Як таке можливо щоранку прокидаюсь і бачу... єдине ж...єдине... загального користування Сонце, дивина та й годі....
Зігріваюсь....зігріваюсь долонями свого кохання й думаю: "Як? Як таке можливе?!"