Невилікована хвороба...
Ти був не зайвий у мому житті...
Але ненавижду себе, ненавиджу Тебе, Худобо!
Відійди від мене, відійди!
Мене відвідала тітка Самотність...
Плачу...
А ти, Мерзотність,
Ти смієшся наче!
Ти смієшся прямо у лице мені...
Та як Ти можеш?!
Як Твої вуста змогли зліпити це злораддя?
Я Тебе знищу, Суко...
Ти будеш в мене тліти на очах...
Ти будеш ватрою, з Тебе зроблю багаття...
І заспокоюсь...
Твій попіл, Твою срану тушу
Я віддам собакам!
Нехай побавляться, Бездушний...
Ти - сто чортів на мою сраку...
Яка ж паскуда...Яке ж Ти остогидле...
Ненавиджу всім серцем та душею...
Та заспокойся...це мені набридло.
Тепер не буду на цім світі я Твоєю!
29.07.2010