Трагедия

Александр Кучеровский
 Кипів графіт. Горіли люди.
 Вогонь щосили запалав.
 І пар отруєний у груди…
 Потужний вибух – і завал.

 І крізь розломи полетіла
 На волю ненажера-смерть.
 Радіаційна хмара вкрила
 Поля і села. Землю вщерть.

 В Європі прилади збісились.
 В газетах галас, переляк.
 Мовчить Москва. Начальство вшилось
 В службових «Волгах» на моря.

 А в Києві благословеннім
 Велике свято. На парад
 Ідуть колони. І легені
 Вдихають йод, вдихають яд.