З-під шиферу прорості сонця і світла
і пальці гілок закривають вікно.
Свідомість – уривками спогад розквітлий,
в калюжах крижинки розтанули сном.
У тіло пірнає розкутість повітря,
клітинки листка розмиває дощем,
надірвуться струни гітари від вітру,
в спіралях минає життя теорем.
Це просто весна. Це яскраві балкони,
Флюїди кохання в вологій імлі.
Це просто печаль. Це мотив саксофона.
Це просто маленька дитина в мені.