Лісова стежина пахне таїною.
Залізничне полотно пахне суницями
й креозотом.
Сільський гостинець – курявою і
сухим коров’ячим гноєм.
Весна. Та пахне талим снігом,
Передчуттям майбутнього тепла та
свіжою землею.
Літо – сіном, солодкавою повнявою
достиглих яблук.
Задушливий аромат бузку та ясмину
вночі.
Взагалі, літо пахне Тобою.
Осінь пахне прілим листям алей,
Вогким одягом та мокрим волоссям
У напхом напханому міському
транспорті.
Багато хто вважає нібито Зима
Пахне легким морозцем, мандаринами
Новорічних подарункових пакунків,
Бризками шампанського, ялинковим
чатинням.
Мені теж так здавалось в дитинстві.
Але зараз…
Зараз я добряче знаю –
вона, насправді, тхне смертю,
космічною самотою людини у Всесвіті та
чорними дірами Небуття...