Газета "Правозахист" № 1(95) 11 cічня 2005 року
Ця історія стара, як українська демократія. Про війну, яку об’явило товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Титан” сільській громаді Минаю, що на Ужгородщині, окрім газети “Правозахист” писали також газети “Трибуна” та “Ужгород”. Конфлікт розгорівся між мешканцями с. Минай та “Титаном” навколо 0,46 га землі в центрі села. Свого часу селяни облаштували тут скверик та віднесли цей шматок землі до земель загального, тобто громадського користування.
В кінці 90-х років керівництво фірми “Титан” взяло цю територію в оренду, а згодом вирішило побудувати в центрі села... автосервісний салон. Але мати такого виробничого монстра серед села громада не схотіла. Проте, про все нижче...
Тамерлана Золотого онук недолугий
Отже, народ сказав: “Ні!”. Але фірмачі щось недокумекали. Подалися в народ агітувати громадян за будівництво, на той час, АЗС. Доводили народу, які блага на них чекають від їхнього об’єкта, скільки коштів буде перераховано в сільський бюджет. Але ті були незговірливі. Тоді до публіки вийшов представник-адвокат “Титана” Юрій Анісімов. Той вирішив взяти селюків страхом. Спочатку нагадав їм, що приїхав у Минай із самого обласного центру, тобто із столиці Закарпаття. Не допомогло – Минай також не за Говерлою ховається! Потім Анісімов виголосив свою розмальовану бойовими фарбами промову. Редакція газети “Правозахист” не може поручитися за точність передачі промови пана Юрія, оскільки диктофонного запису того історичного реквієму нами не велося. Однак спробуємо відновити текст промови на основі розповідей очевидців цього дійства.
Отже, серпень 2004 ріку, с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, площа Жовтнева. 16-00 за Гринвічем. На площі багато люду: доярок, механізаторів, пенсіонерів та дітлахів. На табурет піднімається з маскоподібною фізією адвокат Анісімов. Хриплим та тремтячим голосом промовляє до народу:
“Народе 0,46 гектара землі минайської! Чи знаєте ви, хто такий я? Я дуже страшний та борзий адвокат! Нас таких на всю область тільки троє. Але перші двоє вже знаходяться за призначенням – лікуються від манії величі в м. Берегово. Залишився я один “крутий”. Один, немов палець, серед цілої зграї простих м’якотілих адвокатиків. Але я буду й надалі стояти на своєму, буду лякати колгоспників своєю вишуканою крутизною. Гей, діду! Ти чого плюєшся та куди пішов?! Ану, стояти та боятися!!!
Маю вам розповісти, звідки я такий узявся. Хто сказав: ”Звідки й всі”? Так ось, я вам розповім, може, хоч після цього віддасте земельку “Титану”. На вашу закарпатську землю я прийшов, щоб навчити вас римському праву на татарський лад. Давно це було. Ще за Чингізхана. Їхав я в обозі цього царя та й впав із воза. Головою об землю тоді добряче гупнувся. Лежу собі на землі, на черешню поглядаю. Було це в кінці травня й черешні добре вродили. Проїжджає поряд Тамерлан. Подумав я, що підніме він мене, а той і каже: “Залишайся, смерде, на землі цій благословенній та вчи селюків права римського. Що заробиш – все твоє! Бо ти месія!”. Пошкандибав я тоді до фірми “Титан” та й служу їй вірою та правдою. Римським правом справи праведні для фірми відвойовую. Важко, скажу я вам. Бо у ваших краях права якісь незрозумілі: цивільні, кримінальні, адміністративні. А я лише до римського в бурсі дійшов. Кажу ж вам, з воза впав, головою гупнувся.
Так що, селюки погані, віддайте 0,46 га моїм господарям, а то лихо вам буде. Нащадки Тамерлана та Чингізхана вже на перевалі! До того ж ви самі свої підписи на папері поставили, що не проти будівлі століття в Минаї”.
Однак саме цього йому краще б було не говорити, адже миттю з натовпу почувся голос: „Огласите весь список...”.
Не встиг адвокат Анісімов зачитати дві фамілії, як названі вмить були поруч. „Це не мій підпис, – щиро обурився один із минайців, да я на вас у суд подам”.
Цього було цілком достатньо, щоб адвоката Анісімова миттю знесло з табуретки... в салон автівки, яка з ескортом швидко щезла в напрямку Ужгорода.
“нові” бабульки на захисті бурого бичка
Два вороги стали на заваді “Титана” та адвоката Анісімова: сільська громада в кількості 300 чоловік та... бурий бичок баби Дусі. Тільки намиляться перші проводити будівельні роботи в сільському скверику, як громада вже тут як тут. А бичок баби Дусі зовсім озвірів. Як побачить будівельну техніку, починає рогами її бодати. А будівельників, якось, аж за селом наздогнав. Якби не підчепив їх на роги, бідолахи б до самого Чопа добігли.
Такого стану речей не стерпів знаток римського права. Не довго (щоб не розболілася голова) думаючи, адвокат Анісімов почав готувати позов до суду, щоб таким чином усунути перешкоди в будівництві автосалону. Але виникла проблема: в даній справі немає відповідача. Належним відповідачем може бути тільки сільська громада, але судитися з цілим селом знавець римського права не схотів. Вирішив подати позов на власницю затятого бичка бабу Дусю. А ще, для підняття духу власників фірми “Титан”, за компанію записав у відповідачі ще трьох бабульок: бабу Катю, бабу Олю та бабу Валю.
Побачив би Чингізхан, як із немічними літніми жінками воює його нащадок, то, мабуть, голову би йому відтяв. Пожалів би, певно, що до воза колись кайданами не прикував римського праведника. Але історія не знає вороття!
Шедевр римсько-татарського права
14.12.2004 року адвокат Анісімов зареєстрував позовну заяву в Ужгородському міськрайонному суді. Витяг із позову наводимо на сторінках газети мовою оригіналу, тобто закордонною мовою.
“Истец: общество с ограниченной ответственностью “производственно-коммерческая фирма “Титан”, в лице представителя-адвоката Анисимова Юрия Алексеевича
Ответчики: Петер Евдокия Ивановна, Кеменяш Екатерина Юрьевна, Ямкова Ольга Антоновна, Пересоляк Валентина Ивановна.
Исковое заявление
о возмещении ущерба и устранении препятствий в пользовании земельным участком.
Ответчики в течение длительного времени являются инициаторами различных противоправных акций, которыми всячески препятствуют нашему предприятию пользоваться выделенным нам земельным участком в с. Минай…
Прошу:
1. Принять меры для обеспечения иска на стадии подготовки слушания дела, так как непринятие этих мер может затруднить и сделать невозможным исполнение решения суда – для чего наложить арест на имущество ответчиц, а также принадлежащие им транспортные средства и любые денежные средства, которые могут находиться в банках на счетах, принадлежащих ответчицам.
2. Солидарно взыскать с ответчиц в пользу ООО ПКФ “Титан” в счёт возмещения причиненного материального ущерба 3.451.88 (три тысячи четыреста пятьдесят одну гривну 88 копеек и, кроме того, судебные издержки по делу – 51 гривна госпошлины.
3. Обязать ответчиц устранить нарушения прав истца в пользовании выделенным земельным участком, для чего обязать их не создавать препятствий в производстве строительных работ на земельном участке по площади Жовтневий в с. Минай…”.
Ось такий позов склав Анісімов. Ще в позові він звинувачує бабусь у тому, що ніби вони під бур лягали, коли спеціальною технікою будівельники хотіли свердлити землю. Яка дурниця! Старенькі скоріше всього бичка у скверику випасали та й прилягли на хвильку відпочити. Є й таке звинувачення, ніби бабусі вночі демонтували електричний щит фірми “Титан”, який знаходився під напругою. Але це твердження вже на грані фантастики! Якісь бабусі-термінатори в Минаї об’явилися! Можливо, в цій історії взагалі не було ніякого електрощита, як, власне, і бурого бичка? Та й відповідач по справі також відсутній?!
Але залишимо вирішувати ці питання нашому найбільш гуманному та справедливому Ужгородському міськрайонному суду, який перед розглядом справи обов’язково ознайомиться із Законом “Про місцеве самоврядування” та дасть правову оцінку діям посадових осіб фірми “Титан” та сільського голови с. Минай Данила В.Ю., який всупереч волі своїх виборців намагається віддати під будівництво промислового об’єкту землі громадського користування. І рішення буде прийняте правильне та справедливе. Інакше для чого потрібно було робити помаранчеву революцію?
Від редакції: Коли матеріал вже був готовий до друку, нам стало відомо, що сільська громада таємним жеребкуванням вибрала представника інтересів громади села Минай у суді. Доля випала на тендітні плечі бабки Явдохи, яка, до речі, не дивлячись на свою тендітну конституцію, може не тільки орати та сіяти. А подейкують, що свого часу навіть і бика “на скаку” зупинила, а той від несподіванки і здох. Так що поєдинок буде вельми цікавий. Усі представники ЗМІ області та менш круті адвокати, ніж наш потомок Чингізхана, стоять у черзі для отримання акредитації на судове засідання Ужгородського міськрайонного суду, призначене на 28 січня. Окремий стілець за великим блатом вдалося забронювати і кореспонденту газети “Правозахист”. Отже згодом читайте на шпальтах нашої газети трилер “Бабка Явдоха проти “Титаніка” та потомка «Чингізхана». До речі, деякі кмітливі ньюмени вже готові продавати квитки на засідання суду. Ціни – залежно від ряду та місця у залі судового засідання. Газета “Правозахист” виступає ініціатором проведення цього безпрецедентного дійства в залі Закарпатського обласного музично-драматичного театру. А виручені кошти направити відомій академії еволюції “МАВП” в адвокатів.