Ця банальна "кримінальна" історія, про яку піде розповідь, відбулася в одному з мукачівських кооперативів. За законами логіки, її взагалі не мало бути. Але міліцейська статистика, яка потребує постійного поповнення та рапортів саме і роздула з мильної бульбашки, максимальна вартість якої адміністративний штраф... цілу кримінальну справу.
СУТЬ ТА СПРАВА
Розповідь про цей випадок починаємо з кінця, тобто з самого вироку, яким героя цієї пригоди, директора кооперативу "Художремфасад" пана Йосипа Бюргера, було визнано винним у замаху на зловживання владою та службовим становищем, що спричинило "тяжкі" наслідки "державним" інтересам та інтересам "юридичних" осіб, а також у службовому підробленні і засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади протягом 3 років. Відповідно до ст.75 КК України, його було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. І все це за те, що пан Бюргер в погашення заборгованості перед державою продав автомобіль, що належить кооперативу, а кошти спрямовував у прибуток держави. Усі звинувачення, як і самий вирок, пан Бюргер вважає незаконними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Ми не будемо нині описувати зміст апеляції пана Й.Бюргера, це окрема тема журналістського розстеження. До того ж колегія Апеляційного суду під головуванням судді А.Стрижака скасувала вирок суду першої інстанції і направила справу на новий розгляд. Цього разу здоровий глузд переміг. Ми ж зупинимося на іншій, не менш кримінальній обставині.
ПІДКИДАННЯ НАБОЇВ
Після винесення вироку і заяви засудженого, що він так все не залишить і буде оскаржувати рішення в Апеляційному суді, наступні події почали розгортатися не в менш закрученому жанрі. 21 червня 2003 року зранку пан Йосип Бюргер у своєму автомобілі, який на той час знаходився на території кооперативу, під сидінням водія виявив рукавичку, в якій знаходилися бойові набої від автомата Калашнікова в кількості 20 штук. Цього ж дня, наляканий такою знахідкою, він обшукав усе, що було можливим... І на своє велике здивування в письмовому столі, в приміщенні кооперативу, знайшов ще 10 патронів такого ж калібру. Про цей факт він негайно письмово повідомив Мукачівський МВ УМВС. У своїй заяві просив знайти зловмисника, який своїми навмисними діями бажав створити умови для притягнення його до кримінальної відповідальності. Працівник міліції лейтенант В.Уран прибув на місце події, у присутності понятих склав протокол добровільної видачі набоїв і щез. Отримавши на руки примірника протоколу "добровільної" видачі набоїв, пан Йосип Бюргер, чудово усвідомлюючи, що міліція навіть і бажання не має шукати зловмисника, відразу ж звернувся з письмовою заявою в прокуратуру міста Мукачева до радника юстиції пана М.Кукуряка, в якій оскаржив дії працівників міліції, просив по даному факту порушити кримінальну справу, встановити винних осіб та притягнути їх до кримінальної відповідальності.
Відповіді вказаних органів, які отримав пан Йосип Бюргер, виявилися не менш цікавими. Цитую їх дослівно: "Повідомляємо, що Мукачівським МВ УМВС по факту добровільної видачі Вами 20 патронів калібру 5.45 мм. прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. По мотивам ст. 6 п. 2 КПК України."
М'яко кажучи, міськвідділ, в плани якого далеко не входить пошук зловмисників, які підкидають набої, просто відмахнувся від пана Й.Бюргера. Мовляв, чого ти стрибаєш, ми ж чітко написали "по факту добровільної видачі". Чим загрожувала пану Йосипу Бюргеру ця патронна акція після вироку суду 5 років умовного терміну позбавлення волі, можна не говорити. Якби він цих набоїв не знайшов, то вже б сидів...
Згодом за підписом заст. прокурора пана С.Вовканича отримує з прокуратури відповідь: "Повідомляємо, що відносно Вас в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України, оскільки згідно довідки НДКЕЦ при Мукачівському МВВС патрони калібру 5,45 від автомата АКМ - 74, добровільно видані Вами 21 червня 2003 року, не придатні до стрільби, тобто не є і не можуть бути предметом злочину."
Як вам, шановні читачі, цей хід? Одне слово, як кажуть у народі: закон, що дишло... Як забажаєш, так і можна зробити. А чого не зробиш, аби не шукати тих клятих зловмисників, що підкинули набої, тим паче є всі підстави стверджувати, що вони в погонах. До речі. Як ви помітили, міліція... яка першою давала відповідь, жодним словом не обмовилася про так звану експертизу, а от прокуратура навіть і до цього додумалася. Залишилося тільки побачити саму довідку та набої до автомата, які чомусь не придатні до стрільби.
Отака вийшла "кримінальна" історія з паном Йосипом Бюргером у передапеляційний період. Сподіваємося, що більше пану Бюргеру зацікавлені зловмисники ані набої, ані наркотичні речовини підкидати не будуть, бо цей номер вже не пройде.
Ми ж сподіваємося, що прокуратура все ж таки повернеться обличчям до вимог закону і буде розслідувати факти підкидання набоїв громадянам України, а не ховатися за довідки НДКЕЦ, існування яких, як і самих досліджень, викликає великий сумнів.
І останнє. Пан Йосип Бюргер стверджує, що набоїв взагалі було 30, а не 20. Як бути з рештою, вони що, теж не придатні для стрільби? Чи не здається вам, панове, що ви самі заплуталися в трьох смереках? От саме з цих "смерек" ми і почнемо наше розслідування.
Михаило Темнов,
м. Ужгород.