Океани зневiри

Марианна Марианна
***

Ти - м’ячик. Метелик. Ти - протяг самотній.
Ти - дим. Ти - туман. Переболений нерв.
Ти - втома й молитви мої тихі суботні.
Я хочу, щоб завтра в мені ти помер.
А завтра - неділя, я хочу в неділю
Поставити свічку за мертву в мені...
Я рани-пожежі - оцтом і сіллю,
Якщо розболяться в наступні сім днів.
У нашому серпні - океани зневіри...
Тебе намагаюсь забути авжеж.
Та пам’ять  запитує сполоханим звіром:
"Рідний-єдиний, як ти живеш?
Кого ти сьогодні коханою звеш?"

2011