* * *
Під небом світлим,
Блакитно-золотим на видноколі,
Під подихом весни ледь-ледь відчутним,
свіжим,
Кружляють вище, вище
наші мрії,
Тріпоче серце,
Проходячи, мов ніж,
крізь людске пекло,
І хряскають, обламуючись, крила.
* * *
Різьблений ангел полетів.
Сльоза по образу скотилась.
Дитя молилось за весь світ.
Із вікон навскіс лилась віра.
Крізь двері входили віки
І пурхала голубка біла.
* * *
А світ мій мариться дощем,
Надією на світле небо,
І, знаючи – злетіти треба! -
По урвищам, сліпцями, йдем.