Перевод на украинский Александра Маякова.
Этот рассказ на русском языке Вы найдёте здесь http://proza.ru/2022/06/11/1046
У Сьоми був ідеальний музикальний слух, але він не став, як усі
нормальні, дуже музичні єврейські діти, грати на скрипці. Ні, звичайно,
його мама, Генрієтта Соломонівна, повела хлопчика до музичної школи.
За тиждень викладач музики сказав їй: «Шановна мамо, я вам раджу за-
брати вашого вундеркінда, скрипка, це не його. Вашому хлопчику з та-
ким носом потрібно щось таке, щоби без смичка. Він постійно зачіпає
смичком за свій ніс і цим збиває ритм занять».
Але Сьомчик уже не міг жити без музики, його розпирав талант. І
він таки вибрав музичний інструмент для себе. До речі, тоді своїм вибо-
ром він мало не зробив своїй мамі інсульт. Сьома пішов вчитися грати на
балалайці. Уявляєте ви нашого Сьому, інтелігентного єврейського хлоп-
чика з його розміром майже з балалайку носом в оркестрі «Російська ба-
лалайка»? Ось і Генрієтта Соломонівна не уявляла.
І тут Сема пішов у мами на поводу і вивчив ще одну, як мама ска-
зала, непогану і потрібну професію, де ніс не такий важливий і його мо-
жна прикрити маскою. І знову ж таки робота в комфортних умовах, не на
вулиці. Так Сьома Зільберман став лікарем гінекологом.
Мама йому перший час, коли він йшов на роботу і не був ще одру-
86
жений на цій Зіні Петрівні, що торгує м'ясом у їхнім гастрономі, і яка,
звичайно ж, як вважала Генрієтта Соломонівна, не вартувала і мізинця її
хлопчика (хоча Зіниних котлети з яловичини, вона їла завжди із задово-
ленням), говорила:
«Синочку, будь обережнішим, ти вічно суєш свій ніс куди не потрі-
бно»
Взагалі кажучи, Сьома Зільберман був людиною найстарішої душі.
Він готовий був віддати хорошій людині все найдорожче, що має. Та хоч
свою дружину Зіну, або навіть може поділитися найголовнішою своєю
коштовністю, розумною порадою. Але так сталося, що його Зіну, тепер
уже Зільберман, усі в місті знали та не хотіли, а порад, слава Богу, у всіх
євреїв і своїх не було куди подіти.
Але розповідь тут не зовсім про Сьому. Хоча без нього тут не обій-
шлося.
Розповідь піде про його знайомого, теж лікаря. Михайло Роземб-
люм працював у сусідній із Сьомою області (людського тіла). Мишко був
проктолог. До того ж Мишко та Сьома були близькими родичами, оскіль-
ки Мишко був племінником чоловіка троюрідної сестри його бабусі.
Так сталося, що той Михайло Роземблюм, був дуже допитливою і
освіченою людиною, може тому він і вибрав саме цей розділ медицини.
Так ось, Мишко Роземблюм вічно десь брав участь. Він розсилав запити
у всі мислимі та не мислимі вікторини та конкурси. І ось одного разу йо-
го таки так, запросили в телевізор на передачу «Виграй мільйон», щоб
він там показав всій країні та президентові свою ерудицію.
І що ви собі думаєте? Він таки прийшов та показав їм усім і дій-
шов майже до фіналу. Від мільйона його відокремлювало лише одне,
останнє питання, яке звучало так – «Який птах не в'є гніздо?». Було 4 ва-
ріанти. 1) Соловей. 2) Горобець. 3) Ластівка. 4) Зозуля.
Михайло Роземблюм, як орнітолог, був ніякий і тому він скориста-
вся варіантом «Телефонний дзвінок другові».
Субота. Шабат. Сьома Зільберман, який нічого не підозрював, си-
дів собі вдома зі своєю дружиною Зіною і їв смажену куру.
І тут лунає цей телефонний дзвінок. Сьома, щоб не хапати слухав-
ку курячими руками, увімкнув гучний зв'язок.
Телефон, голосом Михайла Роземблюма, йому каже:
- Сьома, це я, Мишко, здогадайся з трьох разів, звідки я тобі дзво-
ню?
- А чому мені знати?
- Ну, подумай, де я мріяв сьогодні побувати?
- У туалеті?
- Сьома, не кажи дурниці, ми в ефірі. Нас чують мільйони телегля-
дачів і навіть, може, сам президент країни. Сьома, ти мені скажи, який
птах не в'є гніздо?
І Мишко перерахував птахів.
Стома відразу ставить питання:
- Послухай, Мишко, а що я матиму з цього гешефту?
В розмову втрутився ведучий:
- Пане Роземблюм, будь ласка, вже нехай ваш приятель відповість
на запитання, ефір коштує грошей.
- По-перше, Сьома мені не приятель, а родич і колега (і тут Мишко
став розповідати в фарбах ведучому, всій країні й може навіть самому
президентові, в якій галузі медицини вони із Сьомою Зільберманом слу-
жать). По-друге, ви не знаєте Сьому, він же повинен поторгуватися.
Загалом, точку в цій розмові поставила Зіна Зільберман, дружина
Сьоми Зільбермана, сказавши голосно, на всю країну:
- Зозуля.
- Мишко, ти чув? Усі знають, що з моєю Зінаїдою Петрівною кра-
ще не сперечатися.
Михайло Роземблюм, звертаючись до ведучого, повторив:
«Зозуля»
Ведучий:
- І це правильна відповідь! Вітаю, мільйон ваш!
Через тиждень Михайло Роземблюм запросив до себе сім'ю Зільбе-
рман, щоб відзначити свій виграш та розрахуватися за все.
Випивши по чарці, Мишко запитує Зіночку:
- Звідки ти, працівник торгівлі, жодного разу не орнітолог, знаєш
такі дрібні подробиці, що зозуля не будує гніздо?
- Мишко, може ти й хороший проктолог, але ти справжній шлімазл
(це було єдине слово, яке Зіночка знала на ідиш і воно означало – невда-
ха), як ти можеш такого не знати?
Навіщо зозулі треба будувати гніздо, якщо вона вже живе в годин-
нику?
PS.
На зозулину тему, є схожий анекдот