Футбол – яскрава та видовищна гра сучасності. Відомо, що цей вид спорту започаткували ще народи бриттів і кельтів, які оселились на теперішніх островах Британії (наша ера). Але про «гру у м’яч» знали значно раніше. Стародавній Китай, древні Єгипет та Греція, Римська Імперія... Ось далеко неповний перелік країн, в яких займались, розвивали чудовий футбол до нашої ери. Щоправда, назвати те жорстке, а часом, навіть, жорстоке видовище сучасним спортом звісно не можна. Тим більше, грали в давнину доволі важким м’ячем із каучуку.
Поступово захоплюючий футбол мандрує державами та з’являється на п’яти континентах. Звичайно, рівень гри, її стиль дуже відрізняються, як і тепер. Британці полюбляють жорсткий, так званий силовий футбол, у Латинській Америці обожнюють технічну, комбінаційну гру (Бразилія, Аргентина, Чилі), африканські моторні футболісти розраховують насамперед на власну безмежну швидкість. Різноманітні стилі лише прикрашають цей популярний вид спорту.
Минає невпинно час… І ось футбол починається на українських теренах. Перший поєдинок відбувається в тодішній столиці країни, місті Харкові. Сталася ця визначна подія 1925-го року. На поле центрального стадіону вийшли люди, які за професією були вчителями, трактористами, лікарями, токарями… Звісно, примарні сподівання нечисленних глядачів тоді не виправдались. Вони не побачили ані гострі атаки, ані вишукану, змістовну та цікаву гру. Але два роки потому, у листопаді за ініціативи Сергія Бармінського й Миколи Ханнікова створюється київський футбольний клуб під назвою «Динамо». Зараз вже легендарна команда України ніколи не залишала вищий дивізіон чемпіонату СРСР. Кияни тринадцять разів ставали переможцями цього турніру, а дев’ять разів динамівці вигравали Кубок Радянського Союзу. Звичайно, яскрава, блискавична і фантастична гра українців не пройшла повз Європу. У 1975 та 1986-му роках київські футболісти здобули Кубок володарів Кубків. Доречі, 1975-го року потужні, індивідуально дуже майстерні й технічні гравці ФК «Динамо» піднімають ще один європейський трофей, Суперкубок УЄФА. Лідер тодішньої команди, Олег Блохін, отримав престижну нагороду «Золотий м’яч». То був справді шалений успіх не лише Радянського футболу, а й усього Вітчизняного спорту.
Валерій Лобановський, Олег Блохін, Ігор Бєланов… Зіркові особистості, легенди у великій, можна сказати, навіть, величній історії київського клубу. В. Лобановський, захищаючи кольори славетної команди, був справжнім лідером у грі. Його не вдалось звабити європейським грандам футболу. Незважаючи на досить райдужні перспективи і захмарні фінансові пропозиції, Валерій Васильович залишається грати в СРСР. Правда, потрібно зауважити, що тоді спортивні трансфери були не такими жвавими, як сьогодні. Взагалі, Радянські спортсмени не могли спокійно переходити, поповнювати ряди знаменитих команд Європи. В якості тренера Лобановський теж проявив себе дуже добре. Він неодноразово очолював рідний клуб і збірну СРСР (1983 р.). Мудрий та досвідчений наставник завжди намагався досягати найкращих результатів. Пам’ятною стала весна 1998-го року. Динамівці тоді несподівано виходять у півфінал Ліги чемпіонів. На жаль, кияни поступилися потім мюнхенській «Баварії»…
Зараз же неможливо уявити світ без цієї захоплюючої гри. Дві величезні, поважні асоціації контролюють і регламентують сучасний футбол. Мова йде про ФІФА та УЄФА. Різниця між ними в тому, що УЄФА (www.uefa.com) займається клубними змаганнями. А ФІФА (www.fifa.com) опікується національними збірними командами всього світу. Кожен футбольний вболівальник обов’язково знайде цікаву інформацію на вищезазначених сайтах, дізнається останні новини. Також футбол не оминув українське телебачення. Телеканали успішно проводять різні трансляції, демонструють важливі матчі усіх турнірів. Окрім цього, на телевізійних екранах з’являється чимало аналітичних програм, в яких розповідають про футбольні події. «Гол» - Новий канал, «Футбольний уік-енд» - ТРК Україна, «Третій тайм» - ICTV і інші. Ці програми відразу сподобались.
Схоже, футбол прийшов в Україну та оселився тут назавжди.
С. фІАЛКА