У давнину у маленькому старовинному містечку Неввічливе жили люди, які не знали ввічливих слів, таких як «дякую», «будь ласка» тощо. Скаже один чоловік «подай» і не знає як сказати «будь ласка». І люди, які знали ввічливі слова, вважалися обраними.
Ось жив собі такий чоловік. Звал його Священ.
Якось настав в нього день народження. Священ запросив також обранця. Його ім`я було Бикайло. Бикайло понад усе любив битись, бо був найсильнішим у містечку. А іще він любив, коли не він перший починає бійку, а хтось інший – щоб не втрачати чин обранця у містечку, звернувши все на «Я захищався».
І на день народження Бикайлу захотілося побитися і намагався роздратувати Священа:
- Дякую за їжу. Я безкоштовно пообідав в тебе.
Священ був розумним і швидко зрозумів що до чого. Він відповів:
- Будь ласка. Дякую за подарунки. Я їх отримав за те, що запросив тебе у гості.
Так багато разів було. Бикайло дуже розлютився і, щоб не почати бійку і не втратити чину, йому довелося підти геть.