Самота

Марианна Марианна
Ця тиша б’є у литаври,
Паралізує  страх,
Випасують душу кентаври,
Немов я - люцерна. Прах -
Ця тиша, ось ця самотність
Мій обіймає світ.
Гостюють у мене сухотні,
Скорботні години бід.
Часто приходять уранці,
Будять мене зі сну,
Вони - найкращі коханці -
З ними ніяк не засну.
Самотність схожа на цвинтар,
На мертвих - смертнi міста...
Присів помолитись вітер
На плечі худі Хр(и)еста.

2012