ловитва вітру - всі твої слова
думки та мрії – кола по воді та пара з роту на морозі
на розі – тінь від ліхтаря, на призьбі - недопита пляшка
«Боржомі» чи «Свалявська», а може сурогат вкраїнської горілки?
Невроз, лордоз , інтоксикоз від обіцянок, втрачені надії, блукання колом
крейдяним, яке сама намалювала: учора, позавчора, у минулому житті.
все, баста! ось - він, вуглик, у твоїй руці, не бійся, риску проведи
рукою коваля, художника, хірурга... переступи поріг, спали мости, спустися з
підвіконня (це не вихід), ліфт вже на сьомому здається,
внизу таксі, у ньому – він, ні не нервує, в колі золотого світла
немає місці ні журбі, ні пристрастям надривним, ні виразкам
на серці та у шлунку… є світло, не важливо як його назвати,
коханням, дружбою, любов’ю…
ступай, залиш валізу,
все необхідне ти вже маєш…