Ну, то скажи мені, милий,
ти вже щасливий ?
Сам обирав - до душi чи до мислі…
Бігає хлопчик в твоєму дворі,
а з неба – злива.
Падають краплі, мов сльози, у моїм місті
Я тебе так оксамитово , ніби фіалка
в пахощі душу чиюсь огорнула і тішить…
Пристрасно, стрімко, і ніжно і палко…
…гадки не мала, що візьмеш
і просто – залишиш…
Веточка Вишни
Ты спрашиваешь меня о счастье?..
О счастье... в разлуке с тобою...
В душе дождями ненастье...
Но я его снова скрою...
Потерялись среди недосказанных фраз...
Среди сугробов и льдин...
Осталось в прошлом теперь все для нас...
И сердцу шепчу я: остынь...
И теперь с другой строю счастье...
Пытаясь... вновь забыть о тебе...
В душе дождями ненастье...
Но… только во сне...