Я утекла б з тобою хоч на край світу,
Ми жили б, щасливі, в наметі посеред лісу,
Тобі дарувала б щодня весну і літо,
Ти ж у мене маленький сонячний бісик!
Але я надихаю тебе на гарячі вірші.
Налякати натхнення твоє боюся.
Від усмішки стає на серці мені тепліше,
Та у фортеці нам повертатися мусай.
У холодні наші сумні королівства,
Де солодке життя лише на афішах
Для бідних, а для "обраних" – візантійство, –
Де визріє з болю роман у віршах...
2012