Вже байдуже

Мари Арлетт
Судомою зведений подих
Виривався з твоєї душі.
Так важко дивитись на тебе,
Та людство уже на межі.

Не можу нічого подіять.
Чи можу? Не знаю сама...
Так хочеться вірити в диво,
Та душу полонить зима.