Вже байдуже
Мари Арлетт
Судомою зведений подих
Виривався з твоєї душі.
Так важко дивитись на тебе,
Та людство уже на межі.
Не можу нічого подіять.
Чи можу? Не знаю сама...
Так хочеться вірити в диво,
Та душу полонить зима.
© Copyright:
Мари Арлетт
, 2012
Свидетельство о публикации №212011301275