І
вже не сама прокинуся у великому місті,
мегаполісі далекого полюсу
твого місця. І
вже не сама...
Одягну твої капці. І
тихо зненацька припаду носом до шибки далекого поверху
високого міста далекого місця
Твого,
Де я вже не сама...
А там, за кордоном скла,
буде литись солодким вином чи бурбоном прозоро-гірким солодка прозора любов,
на місце вікна,
де я в твоїх капцях припадаю тихо зненацька носом до холодної шибки далекого поверху
високого міста
далекого місця
Твого,
Де уже не сама.
У високому місті
У твоїх капцях
Біля холодної шибки
Гарячим носом
Вдихну
Тебе
Твоє волосся
Сміх
Просто рухи
Мовчанку
Паузи
Руки та вуста
твої-мої-наші
На далекому полюсі
Твого місця
Де місто наше
Капці твої
Завше холодна шибка
Гарячі носи
Солодкий бурбон
Прозоре вино
На кордоні вікна,
Де від гарячого подиху
Завше сонячний зайчик,
Де вже не сама
прокидаюся. Де
ти-я-разом....