А почуття вже зародилося. Росте
Його маленька копія під серцем.
Чи плід його... Чи наслідок? Але
Ти став творцем!
Тому оце
Буденне, дріб’язкове, поверхневе
Лишається за кадром. Є лице
Майбутнього, щасливого, земного…
Я до знемоги
Думаю про це
І пробую себе відчути богом,
Якому залишилося лише
Вдихнути дух у бездиханне тіло,
В не тіло ще,
А глиняне слівце.
Передчуття, цікавість, насторога
Наповнюють чекання до нестям.
Десь там твоя залюблена барлога
Казково так
Приховує райце.
Я думаю, що Бог також не зразу
Себе міг усвідомити творцем.
08.01.12