Жінка Олена років тридцяти стоїть біля дзеркала, зав’язує шарфа.
Олена: Знаєш, мені так страшно залишати дітей самих вдома. Вони ніколи самі ще не залишалися.
До неї ззаду підходить чоловік Олексій і поправляє краватку, дивлячись у дзеркало.
Олексій: Не хвилюйся, вони вже дорослі.
Олена бере помаду, що стоїть на трюмо і фарбує губи.
Олена: Вони ще маленькі!
Олексій: Ми ж лише на кілька годин, що з ними може трапитися?
Олена повертається до чоловіка.
Олена: А, може, ти й правий.
Жінка виходить у вітальну. У вітальні за столом сидить двоє дітей – хлопчик восьми років - Ваня і дівчинка шести – Оля. Вони граються в настільну гру.
Олена бере з вішалки пальто і починає вдягатися.
Олена: Ви тут не бешкетуйте. Ми повернемося за кілька годин.
З кімнати виходить Олексій.
Олексій: Чули маму? Щоб все було спокійно.
Ваня: Не хвилюйтеся, все буде добре.
Оля: Ми з Ванею будемо гратися.
Дівчинка, сидячи за столом, підіймає в руках фігурки з настільної гри.
Олексій застібає останній ґудзик на пальто.
Олексій: Нам вже час. Бувайте.
Він цілує дітей в чоло і йде до дверей. Олена підходить до дітей і теж цілує їх в чоло.
Олена: Поводьте себе добре. Добре?
Діти кивають головами їй у відповідь. Олена йде до виходу і зачиняє за собою двері. Чутно, як повертається ключ.
Діти біжать до вікна. За вікном вони бачать, як з під’їзду виходить Олена, підходить до машини і сідає в неї. Машина рушає з місця.
Ваня повертає голову до Олі.
Ваня: Ну що, у ресторан?
Оля посміхається йому у відповідь. Діти схоплюються з місця і біжать на кухню.
Ваня бере велику каструлю і набирає в неї воду. Оля відкриває тумбу і починає перебирати крупи. Дівчинка відкриває банки, закриває і ставить на місце.
Оля: Вань, а що брати?
Ваня ставить каструлю на плиту.
Ваня: Щось, щоб батьки не помітили.
Дівчинка протягує руку і дістає пакет, що стоїть найдалі. Оля бере стілець, ставить біля плити, залазить на стілець і висипає у каструлю всю крупу.
Ваня: Не сип все, бо воно, коли звариться, більше стане.
Оля тримає в руках порожній пакет.
Оля: Добре!
Дівчинка тихенько злазить зі стільця і викидає порожній пакет у смітник
Ваня: Я перевдягатися!
Оля відкриває шухляду на кухні. Дістає звідти пакетики з різними приправами. З пакетиками в руках дівчинка вилазить на стілець і починає висипати в каструлю трохи вмісту кожного пакетика. Необережними рухом дівчинка висипає половину пакетика чорного перцю в каструлю.
Оля: Ой…
Дівчинка злазить зі стільця. Дістає з шухляди ложку. Набирає повну ложку солі і висипає у каструлю.
Ваня відкриває двері у кімнату батьків. Він підходить до шафи і відкриває її. Його очі загораються.
Ваня: Вау!
Хлопчик дістає з шафи дорогий костюм батька. Одягає штани, вони задовгі. Хлопчик підгортає кожну штанину. Ваня з полиці бере білу батькову сорочку. Поверх сорочки вдягає жилет.
Оля у вітальні дістає біле простирадло і стелить на стіл, як скатертину. З серванту дістає дорогі тарілки з подарунковими надписами. Ставить на стіл бокали. З шухляди серванту дістає срібні набори ножів, ложок і виделок. Все це дівчинка розкладує на столі.
З сусідньої кімнати Оля приносить вазу з квітами і ставить посеред столу.
З верхньої полиці серванту бере свічки і ставить на стіл.
Оля біжить на кухню, бере сірники і повертається назад у кімнату. Кладе сірники на стіл поруч зі свічками.
На кухні закипіла вода у каструлі. Крупа почала набухати. Від кипіння вода з крупою почала вистрибувати на плиту. Все більше і більше. Вода з каструлі гасить конфорку, а газ продовжує йти.
Ваня у кімнаті батьків дістає з верхньої шухляди чорного капелюха. Вдягає його на голову.
Величезні рукава піджака заважають йому. Він знімає піджак і кидає його на постіль.
Хлопчик бере одну з краваток, які лежать на ліжку. Обмотує навколо шиї. Різними рухами намагається зав’язати краватку, але в нього не виходить. Тоді Ваня просто зав’язує краватку на шиї вузлом.
До батьківської кімнати заходить Оля.
Оля: Ого. Майже як тато.
Ваня: Чекаю вас, мадам, в ресторані.
Ваня виходить з батьківської кімнати і йде у ванну.
Оля відкриває материну шафу. У неї очі загораються, як і у Вані, коли він відкрив батькову шафу. Оля бере стілець, залазить на стілець і дістає з шафи кілька суконь, кидає їх на ліжко. З верхньої полиці дістає кілька коробок з капелюшками.
Оля злазить зі стільця, починає одну за одною приміряти сукні. Після кожної примірки Оля біжить до дзеркала, щоб подивитися на себе.
Дівчинка дивиться в дзеркало.
Оля: Клас!
Дівчинка відкриває коробку, дістає з неї капелюх і надягає його. Біжить до дзеркала. Оля сідає за трюмо і вмикає лампу. Бере помаду і починає фарбувати губи.
Ваня у ванній кімнаті дістає з полиці гель для волосся і чоловічі парфуми. Він накладає гель на волосся і починає розгладжувати руками. Потім розчісує волосся.
Оля в кімнаті батьків сидить за трюмо. На її обличчі накладено дуже багато косметики.
Дівчинка розчісує волосся, вдягає капелюх. З нижньої полиці шафи дістає коробку, з коробки виймає туфлі на високих підборах, вдягає.
На кухні з каструлі через верх повилазила крупа, що недоварилася. Витікає газ.
Ваня виходить з ванної кімнати. Дістає з кишені цигарки і робить вигляд, що палить.
Йде до кімнати, де стоїть накритий стіл.
Оля в батьківській кімнаті дивиться на себе в дзеркало і повільно, прихрамуючи, виходить в коридор.
Дівчинка підходить до столу і сідає. Брат допомагає їй – підсовує стілець. Щойно дівчинка сіла, як з її ніг поспадали туфлі.
Ваня протягує, показуючи Олі, напівпорожню пляшку вина.
Ваня: Вина?
Оля: Не відмовлюсь.
Ваня: Ой, свічки забули.
Хлопчик бере сірники і запалює. Перший сірник ламається і не запалюється. Ваня бере другий. Оля з порожнім бокалом сидить і дивиться на братика.
Ваня запалює сірник. Лунають звуки пожежі.
Лікарня. Коридор лікарні. Олена і Олексій сидять в коридорі.
Олена з заплаканими очима весь час бігає коридором, з кутка в куток. Сльози з її очей падають на підлогу. Олексій сидить, схиливши голову на руки.
Пацієнти проходять повз них і мовчки спостерігають. Медперсонал пропонує Олексію води, але він мовчки рукою відсовує стакан.
З кабінету виходить лікар. Він підходить до Олексія. Олексій встає. До них швидко підбігає Олена.
Лікар: Ваш хлопчик в реанімації. Ще нічого невідомо.
Олена починає голосно плакати. Олексій обіймає жінку.
Лікар: Дівчинку віддадуть вам одразу після розтину.
Лікар повертається і йде. Олексій і Олена залишаються самотньо стояти в коридорі. Пацієнти мовчки проходять повз них, поглядаючи на страждання батьків.
http://labtron.com.ua/chat
Вільний майданчик митців