Зимове

Валентин Лученко
Такі сніги, що й ангел не пройде.
Такі морози, що кожух не помагає.
Вовки промерзли до кісток,
гаї до серцевини
своїх дерев, кущів та валунів…
Невія владарює, Вій гряде, льоди тріщать
в ставках до дна промерзлих…
Чи це не пекло кроманьйонців,
в якому сніг уперше збагровів?
Не тре боятись! Доживемо…
Топтати ряст кому, якщо не нам?
Торкнись намиста. Чуєш воно тепле?
Зима не довго пролютує.
Всміхнися, дівчинко моя.