Райське Яблучко

Валентин Лученко
 Останнє яблучко на дереві... зима...
 І Змій заснув і Кундаліні у Адама.
 І Єва не біжить у зимний сад його зірвати,
 останнє ж бо, таке не забирають ні бандит, ні поліцай.
 Чи провисить до Новорічних Свят,
 чи впАде в кучугуру, Бог лиш знає...
 Останнє райське яблучко в саду
 Содом з Гоморрою ще тільки сняться,
 не родяться ще діти, не лупляться пташата чорногузів,
 бо холодно, бо зимно у Раю...
 Посунув лід на кроманьйонців і неандертальців,
 але ще кров братерська не пролита.
 Ліліт ще бавиться метеликом на носі крокодила.
 У теплий край ще звістка не прийшла про холод лютий,
 тому там люд ще мирний і розкутий і дріб’язкових чвар нема,
 Бо стачить всім вина, любові, ласки, відсутності раціонального підходу,
 присутності Богів, які як не в суботу, то в четвер в лісок найближчий прилітають.
 Про те догони знають, та мовчать… і хай мовчать…
 Хто мало знає – краще спить,
 хто яблуко не з’їв, не пошкодує…