Гілки дерев заплутались у хмарах.
Вони такі ж високі, як в дитинстві
Я плетивом їх марив серед скель,
обабіч стежки в переметах,
коли життя котилося краплиною на денце
після останнього «та й на коня»…
Я дивом опинився тут:
зелене гілля живоплоту, гніздо синиць,
а поряд оси у старій трубі.
Ця осінь, ця остання осінь
тобі присвячена,
призначена одній тобі…