Я тихенько… зовсім непомітно… проберусь у твої Думки…
Я буду сидіти там… як Мишка…щоб ніхто мене не почув…
Лише ти один будеш знати про мене… Будеш знати про моє КОХАННЯ…
Але... через деякий час… моїм Почуттям стане тісно серед Думок…
І я піду до твого спраглого Серця… щоб попестити його своїми ніжними дотиками…
Ми будемо провалюватись у Сонце… і линути у Хуртовину Безумства…
Я залишусь там НАЗАВЖДИ… Залишусь у твоєму гарячому Серці…
Щоб пити проміння Насолоди і тамувати тобою Голод…
Мені завжди було так багато… і так мало... тебе…
За своє Щастя я заплатила Душею… Я продала її…
Продала… щоб поласувати солодко-терпким напоєм п’янкого Кохання…
А тепер… Тепер прийшла пора за все платити... Тому... що по-іншому не буває…
Час не знає жалю… Нам судилася гірка Вічність… Ми приречені буди разом…
Подивись у Дзеркало… Ти побачиш у ньому моє Відображення…
Я давно вже так живу… Живу поруч із тобою… Завжди… Без тебе мене не існує…
Головне - не з’їхати з глузду… Але я ще тримаюся...
Бо я... живу поруч із тобою…
Я... існую.............................